Що пожвавить ринок нерухомості в Україні та коли повернеться попит на новобудови?
Кожен забудовник зараз у міру своєї відвертості визнає, ситуація на ринку нерухомості не підлягає порівнянню. Аналогічних випадків в історії українського бізнесу не було.
Найоптимістичніші підприємці, які стверджували, що гірше за коронавірусний 2020 рік поки що нічого не відбулося, вже визнають, що нинішнє розбалансування попиту та пропозиції тягне за собою купу наслідків. Це невиплати боргових зобов'язань, якщо бралися кредити на початок будівництва, вимушені ризики перекредитувань, необхідність сплачувати податки та зберігати робочі колективі в умовах, коли будівництво проектів заморожене, та багато іншого. Наразі всі бачать, як триває повне переформатування українського ринку нерухомості, на якому постає основне питання – хто покупець? А головне – чи буде цей покупець платоспроможним?
На початку серпня Кабмін вже затвердив нові умови для забезпечення доступного іпотечного кредитування. Так звана пільгова іпотека. З очевидного, такі дії Уряду покликані стимулювати тих покупців, які мають скромні можливості вкластися в житло, що будується, але потребують його саме зараз (у пільгових категоріях включені вимушені переселенці та сім'ї військових). Оскільки більшість українців реалістично дивиться на отримання безкоштовного житла від держави найближчим часом, багато хто дійсно обмірковує можливість придбання власного житла на умовах багаторічного кредиту на вигідних умовах. Тому така можливість, як пільгова іпотека – це реальний шанс для багатьох.
У зв'язку з цим постає питання – що це означає для забудовників. Причини для оптимізму після відкриття пільгової іпотеки можна знайти щонайменше у декількох напрямках. Пожвавлення попиту на ринку нерухомості відбудеться неминуче та розморозить проекти, які були побудовані на 50% або знаходяться на фінальній стадії. Потенційні покупці, які готові скористатися пільговою іпотекою, найменш зацікавлені у ризику вкладень на початковому етапі будівництва, тому треба готуватися до пожвавлення купівельного інтересу саме на ринку житла, яке буде готове до заселення у найближчий рік.
При цьому важливо розуміти, що опитування профільних видань та ресурсів надають цікаву соціологію - вже 14% потенційних клієнтів розглядають житло як капіталовкладення. Що цікаво, майже стільки ж клієнтів бачать інвестиції в нерухомість як довгостроковий спосіб пасивного доходу. Тобто – вклавшись на початку будівництва, ця група клієнтів планує заробити на продажі цього житла, коли будівництво буде закінчено. Це перший подібний замір після початку військових дій на території України та ця цифра набагато оптимістичніша, ніж прогнозували багато українських забудовників.
Наступний акцент, який треба враховувати, – пільгова іпотека пожвавить насамперед ситуацію на західній Україні, де зараз відносно безпечно. Крім того, вартість житла на порядок нижча, ніж у столиці. Опосередковано, це підтверджує Нацбанк, який оприлюднив результати опитування українських банкірів щодо іпотечного кредитування на нерухомість. Так, у червні 2022 року в країні було видано лише два іпотечні кредити та обидва не в Києві. Перша іпотека була у Львівській області, друга – у Полтавській.
Що стосується забудовників, то найближчий рік може показати злиття компаній та об'єднання в холдинги, що можна буде вважати спробою, грубо кажучи, розділити витрати та спільними зусиллями добудувати проекти, які мають перспективи успішно реалізуватися на ринку та потрапити у хвилю купівельного попиту.
Представники великого бізнесу чудово розуміють, що пільгова іпотека – це відмінний імпульс для ринку, але для органічного повернення купівельної спроможності, по-перше, необхідна перемога та перехід до мирної відбудови життя у всій Україні. Уся інша група факторів, які впливають на купівельну спроможність, очевидна — це стабілізація умов на ринку праці, стримування інфляції, вирівнювання курсу національної валюти та ціла низка макроекономічних показників, без яких усі прогнози на ринку нерухомості стають дуже ситуативними.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3794
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22869
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17381
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16796
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13441
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11466