Ринок нерухомості у столиці та в регіонах: що будуємо та для кого?
У тенденціях часу зараз казати, що війна внесла суттєві корективи у подальші плани забудовників та повністю змінила структуру ринку нерухомості.
Дійсно, ми живемо в унікальний період, в якому набуваємо досвід щоденно працювати в екстремальних умовах. Це стосується зараз усього – починаючи від збитих логістичних коридорів, наявності будівельних матеріалів та коливань на валютних ринках.
Але, детально зараз треба визначити наступні тенденції, які ми обговорюємо з колегами, девелоперами з-за кордону, а також з керівниками суміжного бізнесу.
1. У травні-червні багато, хто з українців, які виїжджали за кордон прийняли рішення повернутися та зараз визначаються, де планують жити. Особливо, це стосується літніх людей, діти яких намагаються обрати для своїх батьків більш безпечне місце проживання та все частіше звертають увагу на західні регіони України, на невеличкі населені пункти, але наближені до інфраструктури та з гарними комунікаціями. Оскільки вже є сенс говорити про підготовку до зими, то можна казати, що дуже мало людей вкладаються у власні проєкти будівництва. Ця категорія клієнтів орієнтуються на вже готові приватні котеджі та будинки, в які можна переселитися найближчим часом та в яких усі комунальні питання вже вирішив забудовник. Тобто, де вже чітко зрозуміло, що підведена вода, газ, світло, є логістика з вивозу сміття тощо. На це орієнтовані також вимушені переселенці робочого віку, які обирали перебування на західній Україні у лютому-березні. Значний відсоток з них шукає власне житло для своєї родини з огляду на рівень готовності, наближеність до обласного центру або кордону.
2. Друга тенденція стосується працюючих людей, які «прив’язані» до столиці, зберегли тут свій бізнес та мають подальші плани по його розвитку. Частина з них втратили своє власне житло у передмісті Києва у ході бойових дій та поступово ремонтують свої будинки. На час цієї відбудови ця група клієнтів шукає власне житло у новобудовах та має дуже практичні вимоги до цього житла.
Наприклад, якщо раніше престижними вважалися останні поверхи та найважче продавалися квартири на поверхах посередині, тепер ця тенденція змінилася. Цікавість до останніх поверхів вже знизилася з огляду на питання безпеки, а майбутні клієнти все частіше цікавляться наявністю паркінгу або бомбосховища, міцністю стін та використаними матеріалами. Тобто, в цьому питанні війна внесла суттєві корективи та відрегулювала попит. До того ж заможні клієнти зорієнтовані придбати житло, яке їм буде легше продати у випадку необхідності виїжджати за кордон. А зробити це швидше з невеликими та зручними квартирами, ніж з апартаментами понад 150 м2.
3. Ще одна тенденція на ринку нерухомості стосується довгострокових інвестицій у житло. Значний відсоток клієнтів, які мають можливість дозволити собі придбання нового житла без кредиту, знаходяться у режимі очікування та прискіпливо слідкують за ринком нерухомості. Особливо, якщо житло знаходиться на фінальній стадії забудови. Тому, багато, хто з девелоперів зараз змагається на рівні знижок на вартість квадратного метра.
Проте, загальний висновок з поточної ситуації у тому, що вартість житла в столиці знижуватися не буде. Про це говорить багато факторів – починаючи з вартості будівельних матеріалів та становищі на світовому ринку металу. Житло у західних регіонах України – навпаки, має тенденцію до зросту. Та найближчі місяці ми будемо спостерігати, що попит буде визначити нову ціну. Тому, на моє переконання, восени найкращий час вкладати в житло та визначатися з умовами придбання, якщо йдеться про кредити або розстрочку.
До того ж усі гравці ринку очікують на запуск іпотечного кредитування, якій покращить купівельну спроможність клієнтів та вирівняє увесь ринок нерухомості України.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 315
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 35389
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 7121
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 5821
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3894
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 3814