Прострочення та пеня: чи завжди "за кожен день!?
Формулювання «за кожен день прострочення» здається універсальним рішенням для забезпечення виконання зобов’язань, але воно має свої підводні камені.
Формулюванням «за кожен день прострочення» в контексті Постанови ВП ВС від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 (провадження № 12-79гс23) власно у мене, як практикуючого адвоката, викликає двояке почуття. З одного боку, начебто все логічно: якщо не виконав зобов’язання, плати. З іншого боку, в законодавстві України закладено тонкий механізм регулювання строків нарахування штрафних санкцій, який часто неправильно тлумачать навіть мої колеги.
Забігаючи наперед, скажу: багато хто з моїх клієнтів потрапляв у ситуації, коли штрафні санкції нараховувалися за період, який, згідно із законодавством, не підлягає включенню до розрахунків. Давайте розберемося, чому так відбувається і які наслідки це має.
У чому суть питання?
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування штрафних санкцій, таких як пеня, шістьма місяцями з дня, коли зобов’язання мало бути виконане. Звучить просто, але як тільки в тексті договору з’являються слова «за кожен день прострочення», ситуація стає заплутаною.
На перший погляд, формулювання «за кожен день» дає підставу вважати, що штраф може нараховуватися безстроково — аж до моменту виконання зобов’язання. Проте судова практика каже інше. Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що така формула не є альтернативою встановленому законом строку нарахування пені. Це всього лише спосіб її обчислення.
Чому важливі нюанси формулювань у договорі?
Умови договору — це точка відліку. Якщо сторони не домовилися про інше, діють положення законодавства. Наприклад, якщо в договорі прямо зазначено, що пеня нараховується «до повного виконання зобов’язання» чи «до погашення боргу», штрафні санкції можуть виходити за межі шестимісячного строку. Інакше — тільки шість місяців, не більше.
Практичний приклад: Уявімо, що компанія укладає договір поставки, за яким покупець прострочив оплату на 10 місяців. Договір містить формулу «за кожен день прострочення», але не передбачає спеціального строку нарахування пені. У такому разі пеня обмежується лише першими шістьма місяцями прострочення, а подальше нарахування буде визнано незаконним.
Що каже судова практика?
Кілька років тому я представляв інтереси постачальника у справі про стягнення пені за прострочення виконання договору. Контрагент спробував використати формулювання «за кожен день прострочення», аби обґрунтувати нарахування пені за 18 місяців. Ми довели в суді, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, максимальний строк — шість місяців, бо інші строки не були передбачені договором. Суд визнав, що пеня за решту періоду була неправомірною.
Такі кейси підтверджують, наскільки важливими є чіткість і продуманість договірних умов.
Як це працює за кордоном?
1. Німеччина: У Німеччині штрафні санкції регулюються договірними умовами, але їхній обсяг не може бути надмірним. Суд може зменшити суму, якщо вона явно непропорційна. Наприклад, у випадку безстрокового нарахування пені німецький суд визнає таку умову недійсною через порушення принципу добросовісності.
2. Франція: Французьке законодавство також дозволяє стягнення пені, але за умови, що вона прописана у договорі. Якщо ж строки чи обсяг пені не встановлені, суд враховує загальні принципи справедливості. Тут ідея «за кожен день прострочення» має свої межі: суди часто відхиляють надмірні вимоги.
3. США: У Сполучених Штатах діє концепція «reasonable damages» (розумні збитки). Якщо штраф за прострочення виходить за межі розумного, суд може його скоригувати. Цікаво, що формули, схожі на «за кожен день прострочення», майже не використовуються. Натомість сторони обговорюють фіксовані суми за прострочення.
Чому це важливо для бізнесу?
Неправильні формулювання у договорі можуть призвести до значних втрат. Наприклад, перевищення строку нарахування пені може обернутися для компанії судовими витратами і, зрештою, втратою частини штрафних санкцій. А для кредиторів це — втрата можливості стягнути реальну суму через погану юридичну підготовку.
Ретельно прописаний договір — це як міцний фундамент "будинку". Без нього навіть найкращі умови можуть розсипатися.
Як уникнути ризиків?
- Завжди перевіряйте текст договору. Формулювання на кшталт «до повного виконання зобов’язання» можуть стати вирішальними.
- Розглядайте можливість залучення юристів. Юридична експертиза договору зменшує ризики.
- Ознайомлюйтесь із судовою практикою. Це допоможе передбачити можливі сценарії розвитку спору.
Формулювання «за кожен день прострочення» здається універсальним рішенням для забезпечення виконання зобов’язань, але воно має свої підводні камені. Українська судова практика чітко вказує на шість місяців як максимальний строк для нарахування пені, якщо інше не передбачено договором.
Юридична грамотність у цьому питанні захищає інтереси обох сторін договору. А це — ключ до успішного бізнесу.
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба вчора о 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний вчора о 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь вчора о 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 351
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 213
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 163
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 141
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 104
-
Bloomberg: Найбільший покупець венесуельської нафти почав розглядати дорожчу альтернативу
Бізнес 22000
-
Що відомо про "Орєшнік": характеристики балістичної ракети
Технології 17513
-
Ніч без сну через повітряні тривоги: що робити, щоб повернути ясність і сили
Життя 12980
-
Трамп вивів США з угоди, підписаної з Україною понад 30 років тому
Фінанси 2747
-
Польські фермери протестують проти угоди з Меркосур. Їх не впустили до Варшави на тракторах
Бізнес 2415
