Як прагнення ЄС до кліматичної нейтральності допоможе видобутку літію в Україні

До 2050 року Європейський Союз має стати кліматично нейтральним, а до 2030-го скоротити викиди шкідливих речовин на 55% у порівнянні з рівнем 1990 року.

Зміни глобального клімату, carbon footprint, Scope 1-2-3, кліматична нейтральність – ці терміни прийшли на зміну Кіотському протоколу та парниковим газам. Весь світ знає, що за це потрібно вести боротьбу і що це добре, але обмежена кількість людей може доступно розповісти про безпосередній вплив всього цього на реальний бізнес.

Спробую простими словами пояснити як прагнення Європейського Союзу досягти кліматичної нейтральності впливатимуть на промисловість та сприятимуть розвитку видобутку літію в Україні.

До 2050 року Європейський Союз має стати кліматично нейтральним, а до 2030-го скоротити викиди шкідливих речовин на 55% у порівнянні з рівнем 1990 року.

Зокрема йдеться про викиди в атмосферу вуглецю та інших забруднювачів промисловими підприємствами, транспортом та навіть живими організмами. Всі зацікавлені сторони вже поступово зменшують свій вуглецевий слід (carbon footprint), що є не просто гарними словами. Існують кількісні показники, які чітко вимірюються та впливають на економічні показники окремих заводів та великих корпорацій. А в найближчому майбутньому з’явиться так званий екологічний податок, який при імпорті до країн ЄС платитимуть виробники різноманітної продукції, які використовують застарілі технології.

Зменшення негативного впливу на клімат відбувається в тому числі шляхом відмови від використання викопних джерел енергії: вугілля, нафти, газу тощо. Чим менше їх спалюють, тим менше шкідливих викидів. Важливий крок у цьому напрямку - відмова від транспорту з двигунами внутрішнього згоряння на користь електромобілів.

У деяких країнах цей процес вже йде повним ходом, хоча саме техніка донедавна мала певні обмеження. Наприклад, невеликий запас ходу машин з електричним приводом або не достатньо розгалужену мережу зарядних швидкісних станцій. Але навіть це не зупиняло споживачів, які купляли люксові Tesla або бюджетні, проте специфічні Nissan Leaf з літій-іонними батареями.

З кожним роком на вулицях світових та українських міст з’являється все більше екологічно чистого транспорту. Це вже не лише екзотика, але й звичні оку машини від провідних світових автоконцернів: електричні FIAT 500, VW Golf, різноманітні Chevrolet, Hyundai, Mercedes, BMW. Вже навіть є електричні автобуси, а наступного року мають піти в серію вантажівки на акумуляторах. Весь цей транспорт потребує батарей та, як наслідок, літієвмісної сировини.

Тут виникає ще один практичний аспект боротьби за екологію та зменшення вуглецевого сліду. Великі промислові компанії намагаються зменшити вплив на навколишнє середовище не лише безпосередньо на виробничих майданчиках, але й шляхом ретельного відбору постачальників. Навіть невеликі компанії-партнери мають дотримуватися певних екологічних стандартів, щоб потрапити до ланцюжка постачань великого споживача. Виробники літію не виключення. Більшість з них вже пройшли або проходять аудит, результати якого наочно демонструють різницю у розмірі вуглецевого сліду, який вони залишають.

Оцінка проводиться за трьома основними категоріями викидів:

• Scope 1 – викиди від основної виробничої діяльності;
• Scope 2 – викиди, що зроблені постачальниками енергії та комунальних послуг;
• Scope 3 – викиди партнерів на всьому ланцюгу постачання (від сировини до її транспортування).

Великі автоконцерни та виробники автомобільних акумуляторних батарей оцінюють потенційних постачальників літієвої сировини не лише за їхніми технологіями, але й за carbon footprint, який вони залишають. За оцінками Benchmark Mineral Intelligence, різниця у кількості шкідливих викидів між окремими великими виробниками літію становить 6-6,5 раза. У найбільш ефективних виробників більшість шкідливих викидів приходиться саме на логістику.

Чому це важливо? Виробництво літію в Україні відбуватиметься за найсучаснішими технологіями з використанням «зеленої» енергії, тому по двох перших пунктах оцінки впливу на екологію, проєкт Полохівського родовища має відповідати найкращим світовим бенчмаркам. А ось попередня оцінка Scope 3 демонструє, що український виробник буде найбільш конкурентним на європейському ринку. Бо Україна знаходиться найближче саме до нього і тому має безліч логістичних переваг над конкурентами з Австралії, Південної Америки або Китаю. Разом з тим ми залишатимемо найменший вуглецевий слід та робитимемо найбільший внесок в кліматичну нейтральність європейських автовиробників та в цілому Європейського Союзу. Тому споживачі з ЄС будуть зацікавлені в розвитку співпраці з Україною та українськими постачальниками літієвої сировини.