Президент Зе закладає міну уповільненої дії, спрямованої проти української держави

Українське громадянство

Президент Зе подав законопроект №6368 від 02.12.2021 «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України», з яким не все так просто.

Більш того, можна казати про закладання міни уповільненої дії, спрямованої проти української держави.

Цим законопроектом кардинально міняють підхід, який, де факто, дозволяє мати громадянство іншої держави, не втрачаючи українське.

На сьогодні в Конституції України є дві статті (стаття 4 та 25), які регулюють це питання.

У статті 4. «В Україні існує єдине громадянство.

Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом».

Тобто, передбачається можливість припинення українського громадянства і встановлюється, що підстави для цього визначаються законом.

У статті 25 вказано, що «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство». Таким чином, закріплюється право змінити громадянство.

В діючому законі “Про громадянство України” є “стаття 17. Підстави припинення громадянства України.

Громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України”;

А також “стаття 19. Підстави для втрати громадянства України

Підставами для втрати громадянства України є:

1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто”.

Отже, якщо громадянин України добровільно набув громадянство іншої держави, то громадянство України припиняється. І це гарний варіант, який кореспондує з Конституцією України.

У той же час Президент Зе подав законопроект, в якому ця норма статті 19 повністю прибирається. Таким чином, можна без жодних обмежень мати українське громадянство і громадянство інших держав, у тому числі і Росії.

До того ж, є ще і внутрішнє протиріччя норм цього законопроекту, бо іноземці, які хочуть отримати українське громадянство, мусять писати заяву із зобов'язанням вийти з громадянства іншої держави. І невиконання цієї норм дає підстави для позбавлення їх українського громадянства. Тобто їм, начебто, окрім дворічного перехідного періоду, забороняється мати одночасно українське громадянство та громадянство іншої держави.

Правда, виникає питання, а що заважає цим іноземцям, спочатку, набувши українське громадянство, вийти із громадянства іншої держави, а потім без жодних обмежень його відновити чи отримати громадянство якоїсь іншої держави.

З приводу того, скільки в разі ухвалення цього законопроекту виникає питань, викликів та загроз для української державності, жодним чином не врегульованих, можна написати величезну аналітичну статтю, і, можливо, навіть не одну.