На ній було проголошено багато доволі кумедних тез. Але зупинюсь дуже коротко лише на трьох з них.
Так, Андрій Скіпальський, представлений як національний координатор програм з неінфекційних захворювань Бюро ВООЗ в Україні (на сайті ГО “Життя” він значиться головою правління цієї організації), зазначив, що “Оподаткування тютюнових виробів — це політика win-win. Виграє як громадське здоров’я, так і бюджет України. Політика оподаткування — є ефективною у межах громадського здоров’я та фіскальної політики».
Правда є цікавим, про що ж більше піклуються шановні “громадські активісти” — про наповнення держбюджету за рахунок громадян чи громадське здоров'я. Бо акцизи на тютюнові вироби сплачують громадяни. Саме у них з гаманців забрали ті кошти, які надійшли до держбюджету від реалізації тютюнових виробів. Сума ця чимала — 46,7 млрд гривень за дев'ять місяців 2021 року. Але вельми показово, що незважаючи на щорічне збільшення ставки акцизу на цигарки на 20 відсотків, збори з сигарет у поточному році не зростають на на ті самі 20 відсотків. Більше того, навіть Мінфін при плануванні надходжень до держбюджету на 2021 заклав зростання акцизного податку з усіх тютюнових виробів лише на 11% від отриманих коштів у 2020 році.
З плануванням на 2022 рік – ще більш цікаво: зростання плану надходжень лише на 3%!!!! більше за план 2021 року.
Тобто, зростання ставки акцизу на цигарки призвело не до збільшення бюджетних надходжень, а до їхнього скорочення. І це точно не наслідок стрімкого зменшення курців сигарет.
Тут підходимо до другої тези грантових “громадських борців з тютюнопалінням”. Мовляв, не варто довіряти маркетинговим дослідженням, які демонструють карколомні темпи “тінізації” обороту тютюнових виробів, бо вони діють в інтересах тютюнових компаній та “згущують фарби” щодо проблеми тіньового обороту тютюнових виробів. Правда, пояснити, чому ж тоді збори з сигарет, замість зростання, скоротились, вони аргументовано не можуть. Хоча це очевидний, передбачуваний наслідок зростання вартості сигарет з темпами значно вищими ніж темпи зростання доходів громадян. Виробництво контрафактної продукції чи контрабанди сигарет в Україну з подальшою реалізацією переважно у малих населених пунктах стало надприбутковим кримінальним бізнесом.
До речі, показово, що пан Гетьманцев, як раз, зазначив: «Мої оцінки співпадають з оцінками “Укртютюну” щодо нелегального ринку тютюну. Оцінка полягає у тому, що помірне підвищення акцизів стримає ріст нелегального ринку”. “АЛЕ!, — наголосив він — З іншого боку, дієвішим вчинком буде протидія цьому ринку. Прийнятним кейсом є протидія нелегального ринку пального. Асоціація та правоохоронці разом ліквідовують усі нелегальні станції. Те саме ми маємо зробити з тютюновим ринком.»
Таким чином, масштаб тінізації ринку тютюнових виробів визнається, як і визнається, що помірне підвищення акцизів стримає ріст нелегального ринку.
І ось це була третя красномовна теза, озвучена на цій пресконференції, що замість очевидної необхідності помірного підвищення акцизів, потрібно продовжувати політику стрімкого зростання ставок акцизів, але за допомогою правоохоронців збільшити адміністративний тиск, таким чином подолавши зростання нелегального обороту тютюнових виробів.
Хоча саме правоохоронці і є одними з тих, хто забезпечує “дах” для нелегального обороту тютюнових виробів та одними з головних вигодонабувачами від зростання ставок акцизу на сигарети. Бо це сприяє збільшенню їхнього тіньового обороту, а значить зростають доходи тих, хто забезпечує “дах” для нього.
Показовим є це єднання ГО “Життя” та пана Гетьманцева щодо збільшення податкового навантаження на доходи пересічних громадян. Слід, при цьому, зауважити, що пан Гетманцева взагалі є прихильником зростання податків та адміністративного тиску на бізнес та громадян, правда, якщо це тільки не стосується грального бізнесу. Але тут все зрозуміло — “свій до свого по своє”.
При цьому, ані ГО “Життя”, ані пан Гетьманцев не бажають визнавати, що адміністративний тиск може бути ефективним, коли порушують ті чи інші норми сотні чи навіть тисячі осіб. Якщо ж в тіньовому обороті тютюнових виробів, з урахуванням не тільки нелегальних виробників, контрабандистів та реалізаторів, але і тих, хто купує очевидно нелегальну продукцію, задіяні сотні тисяч, якщо не мільйони осіб, то це прямо вказує, що адміністративний тиск неефективний та безглуздий, і потрібно щось міняти з податковим та адміністративним регулюванням.
Тому, по факту, свідомо, а скоріше внаслідок агресивної некомпетентності, і “грантові борці з тютюнопалінням”, і пан Гетьманцев сприяють тінізації обороту тютюнових виробів та криміналізації цього сегменту української економіки.
Це у свою чергу лише підтверджує думку, яку висловлюю вже протягом багатьох років.
Головною проблемою України є навіть не корупція, а волаюча, агресивна некомпетентність можновладців і різноманітних грантових “громадських активістів”. Саме їхня спільна діяльність значною мірою породжує економічні проблеми і ту саму корупцію в країні.
