Наприкінці серпня має відбутись вельми значуща подія, про яку не так багато повідомлень у ЗМІ, хоча підкилимна боротьба різноманітних олігархічних груп та можновладців йде без зупинки.
Не секрет, що в українському суспільстві склалось вкрай негативне ставлення до приватизації державних та комунальних підприємств. Підстави для цього є. Значна частина цих підприємств протягом років незалежності була скуплена за безцінь наближеними до влади бізнесменами або й самими можновладцями через підставних осіб. При цьому, переважна більшість з них надалі збанкрутіла і фактично була порізана на брухт, залишивши сотні тисяч, якщо не мільйони, працівників без робочих місць, а їхні родини — без засобів для існування.
Але подібні наслідки пов'язані не з приватизацією як такою. Можна побачити, як тисячі підприємств, що перебували й надалі продовжують перебувати у державній власності, були доведені до банкрутства.
Насправді до банкрутства більшості приватизованих підприємств призвело те, що їх продавали “своїм” за безцінь. Часто у нових власників не було ані значних коштів для їхнього розвитку, ані знань та досвіду для управління ними в ринкових умовах.
Якщо підприємство продається справді прозоро, із залученням широкого кола потенційних покупців, як наразі відбувається, воно буде продано за максимально можливу ціну. У такому випадку новий власник зробить все можливе, щоби підприємство розвивалось та працювало. Якщо цього не буде, це означатиме, що гроші були просто “викинуті на вітер”.
Таке пояснення є важливим у контексті події, що відбудеться найближчими тижнями. Вперше за останні роки держава планує провести продаж не якогось магазину, бази відпочинку чи готелю. Мова йде про перший об'єкт великої приватизації, аукціон по якому відбудеться вже 31 серпня — на продаж виставлено «Об'єднану гірничо-хімічну компанію» (ОГХК). Компанія утворилась у 2014 році шляхом об’єднання потужностей Вільногірського гірничо-металургійного комбінату у Дніпропетровській області та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату у Житомирській області. Головний напрямок діяльності — збагачувальне виробництво концентратів титанових руд.
Цікаво, що з наближенням до дати проведення аукціону дедалі активніше діють ті, кому приватизація ОГХК абсолютно невигідна.
ФПГ хочуть зірвати приватизацію під надуманими приводами
Найменш зацікавленою стороною у продажі АТ “ОГХК” є Дмитро Фірташ, який довгі роки заробляв на підприємстві, просуваючи підконтрольний менеджмент, а в обмін на це “вибиваючи” вигідні для себе контракти на постачання сировини. Лише півтора роки тому Фонду держмайна (ФДМ) вдалося повністю позбавити олігарха впливу і закрити всі корупційні схеми. На додаток, цей крок чи не відразу призвів до кратного зростання прибутковості ОГХК (прибуток у 2019 році був 100 млн грн, у 2020 - вже 350 млн грн).
Звісно що просто здаватися ніхто не буде. Чим ближче аукціон, тим відчайдушніше спроби його зірвати та отримати шанс повернутися на старі фінансові потоки аби й надалі збагачуватись коштом держави.
Чи не головний напрямок інформаційних атак проти проведення аукціону — це “занижена” стартова ціна об'єкта. Нібито, все потрібно скасувати, тому що держава “продешевить” з продажем. Старт атаки дивним чином збігається з моментом, коли ОГХК отримала нову сировинну ділянку, що підвищує цінність компанії.
Для того, щоби зрозуміти надуманість цього приводу, варто пояснити, яким чином формувалася стартова ціна на об'єкт.
16 квітня 2021 року Аукціонна комісія визначила умови продажу АТ “ОГХК”, зокрема затвердила остаточну стартову ціну об’єкта — 3,7 млрд гривень.
Зауважу, що стартову ціну ОГХК вдалося збільшити від початкової відразуна 1,6 млрд гривень (було 2,1 млрд — стало 3,7 млрд гривень), передусім завдяки покращенню фінансових показників та збільшенню запасів руди.
Так, розвідані запаси руди на території Вільногірського ГЗК зросли майже у 2 рази: з 15,9 тис. м3 — до 31,6 тис. м3.
Завдяки змінам в управлінні, показник прибутку підприємства у 2020 році покращився у 3,5 рази: зі 100 млн гривень до понад 350 млн гривень.
Для формування ринкової стартової ціни об'єкта, ОГХК пройшла 9 процедур due diligence (процедура детальної незалежної юридичної та економічної перевірки об'єкту інвестування, здійснювана від імені інвесторів для формування в них об'єктивного уявлення про об'єкт інвестування — авт.), яку проводила міжнародна консалтингова компанія “BDO Corporate Finance”.
Визначення стартової ціни здійснювалось радником відразу за кількома ринковими методиками — із застосуванням фінансових мультиплікаторів, дисконтованих грошових потоків тощо. Це дозволило отримати збалансовану оцінку, що й була затверджена Аукціонною комісією.
Важливим фактором для підвищення початкової стартової ціни стало й те, що АТ “ОГХК” отримало ліцензію на геологічні дослідження нового — Селищанського — родовища титанових руд.
Аукціон з продажу права використання цього родовища відбувся 14 квітня 2021 року, у торгах брало участь 3 компанії, а ціна зросла з 3,36 млн до 50,1 млн гривень.
Спочатку у конкурсі переміг Межиріченський ГЗК (власник якого Group DF — компанія Дмитра Фірташа), запропонувавши на 100 тис. гривень більше, ніж АТ “ОГХК”. Проте, 4 серпня Держгеонадра позбавили МГЗК права на дослідження ділянки.
Рішення Держгеонадр було ухвалене на підставі інформації правоохоронців та органів фінансового моніторингу про спонсорування Group DF тероризму. Зокрема, вказується, що компанія постачала титан на військові потреби в РФ, що також стало причиною для введення санкцій РНБО проти самого Фірташа.
Таким чином, право на придбання спецдозволу отримала ОГХК, що зробила другу найбільшу ставку на аукціоні, а вже 5 серпня протокол з переможцем в особі АТ “ОГХК” підписав голова Держгеонадр Роман Опімах.
За отриманий спецдозвіл ОГХК заплатила 50 млн гривень і тепер новий власник проводити геологічні дослідження на ділянці протягом 5 років.
Як отримання дозволу на дослідження нової ділянки позначиться на ціні ОГХК?
Варто розуміти, що стартова ціна аукціону — це не вартість підприємства. І тим паче це зовсім не означає те, що ОГХК продадуть за 3,7 млрд грн. Натомість так ми встановлюємо той факт, що вартість ОГХК точно перевищує позначку в 3,7 млрд грн.
Очевидно, що заклики до перегляду стартової ціни — це свідоме намагання затягувати час. Проходження всіх процедур, узгодження Кабміну, рішення Аукціонної комісії та інші процедури займуть місяці. І це абсолютно не потрібно.
Реальну ціну АТ “ОГХК” визначить прозорий продаж. На аукціоні будуть конкурувати багато міжнародних компаній, а переможе той, хто запропонує найбільшу ставку.
Заново робити розрахунок стартової ціни через отримання дозволу на геологічну розробку нової ділянки немає ніякого сенсу. Всі учасники аукціону вже роблять власні перерахунки та думають, наскільки більше вони готові запропонувати за компанію з новою ділянкою, аніж без неї.
Додам, що крок аукціону становить 50 млн гривень. Таким чином, сума, яку сама ОГХК заплатила за ліцензію, буде перекрита ще у першому раунді аукціонних торгів.
Також слід зазначити, що Селищанське родовище вважається перспективним для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки строком на 5 років. Втім, протягом наступних 2-3 років ОГХК доведеться понести витрати на додаткові геологічні роботи, захистити запаси, вивчити та зробити розрахунки інвестицій, витрат на початок робіт та подальше видобування, а також розробити фінансову модель для визначення економічної доцільності розробки родовища.
Якщо результат розвідки виявиться позитивним, видобування на ділянці почнеться не раніше 2024 року — без такої інформації ліцензований оцінювач не може оцінити вартість запасів родовища, які ще не були остаточно визначені.
Насправді отримання ОГХК нової ділянки для дослідження означає лише те, що компанія стає ще більш перспективним активом. Фінальна ставка на аукціоні може скласти як 5, так і 7 або ж усі 10 млрд гривень, про що ми остаточно дізнаємося вже 31 серпня. Але те, що вона буде у рази більше, не викликає в мене жодних сумнівів.
Отже, висновок очевидний — вестися на заклики “плакальників заниженої стартової ціни” і відкладати приватизацію АТ “ОГХК” немає жодного сенсу. З точки зору кон'юнктури ринку, саме зараз найкращий час для проведення аукціону, а продаж підприємства принесе державі максимум вигоди.
