Плата за паркування авто на прибудинкових територіях – ще один спосіб пограбування киян

Містобудування.

За клоунадою п'ятниці, 30 липня, з “підкидьком” Чаусом, яка була головною в інформаційному просторі, пройшла непоміченою інформація про бажання київської влади почати збирати кошти за паркування авто у дворах багатоквартирних будинків. 

Їм здалось, що влаштування бізнесу по масовій примусовій евакуації авто, яке по прибутковості може дати фору торгівлі наркотиками, не повністю задовольняє їхні зростаючи апетити. До речі, у більшості країн світу є штрафи за паркування авто у недозволених місцях. І доволі суттєві. Ці нараховані штрафи надходять до місцевих бюджетів. Але у Києві систему адмінштрафів за паркування у недозволених місцях перетворили у цинічний, фактично приватний, бізнес з примусової евакуації авто, навіть якщо вони не створюють перешкод для руху транспорту і загроз аварійних ситуацій. Гроші від цього бізнесу надходять зовсім не до місцевого бюджету.

Але повернемось до планів київських можновладців.

Київські можновладці обґрунтовують своє бажання тим, що земля, мовляв, належить муніципалітету, а тому мають право встановлювати плату за паркування авто де завгодно, у тому числі у дворах житлових будинків.

Дозволю собі невеличкий коментар з цього приводу.

Почну, мабуть, з питання, кому належить земля прибудинкових територій.

Річ у тім, що місцева влада, незалежно від того — нинішня чи ще радянських часів, надаючи згоду на житлове будівництво, автоматично передає землю не тільки безпосередньо під будинком, але і з прибудинковою територією. Межі цих прибудинкових територій чітко визначаються у рішення місцевих рад. Тобто, одночасно з правом власності на помешкання у житловому будинку, його власники автоматично набувають право на землю під житловим будинком і на прибудинкову територію.

Це випливає з самої правової природи співвідношення прав власності на землю та всіх її покращень, у тому числі в якості побудованого на ній житлового будинку та його прибудинкової території.

Причому, варто розуміти, що без права користування прибудинковою територією не може існувати і права володіння житлом. Не на гвинтокрилі ж у житловий будинок мають потрапляти власники житла, і не на парашутах спускатися на його дах.

Правда, у часи вже української незалежності, жителів таких житлових будинків у масовому порядку безпардонно, і по суті у відверто кримінальний спосіб, наші можновладці позбавили не тільки прав власності на площі спільного користування в самих будинках, а і на прибудинкові території, залишивши їх без спортивних та дитячих площадок, без зелених насаджень. А у Києві інколи власників помешкань позбавили права навіть на денне світло, будуючи у притик, з порушенням усіх містобудівельних норм, інші будівлі. В такі помешкання, по суті, без денного світла мені б дуже хотілось заселити, причому на примусове довічне проживання, всіх тих цинічних мерзотників, які це дозволили, починаючи від Кличка, архітекторів, київських чиновників, власників будівельних компаній та депутатів Київради.

На жаль, ця вакханалія та беззаконня з позбавленням власників помешкань у житлових будинках місць та територій спільного користування є наслідком пасивності та нерозуміння громадянами своїх конституційних прав.

Наші київські бонзи, знахабнілі від відчуття повної безкарності, кажуть, що, мовляв, ОСББ та ЖБК можуть оформити прибудинкові території на себе, і навіть зможуть поставити шлагбауми, щоби там ніхто інший не міг запаркуватися. Якщо ОСББ та ЖБК оформлять прибудинкові території на себе, тоді мешканці не платитимуть за паркування своїх авто там.

Але за власним досвідом голови ЖБК одного з київських будинків у 2008-2012 роках знаю, що всі витрати, у тому числі на хабарі, які вимагатимуть київські чиновники за оформлення прав власності чи хоча б користування цими прибудинковими територіями, покладатимуть саме на ці ОСББ та ЖБК. Йтиметься, між іншим, про десятки, якщо не сотні тисяч гривень. Причому, варто розуміти, враховуючи свідомо створений протягом багатьох років київськими чиновниками хаос у земельних відносинах, з'ясується, що ті самі землі номінально виділені різним будівлям. А є ще неврегульовані питання різноманітних мереж (електро-, газо-, водо-, теплопостачання), які знаходяться на цих прибудинкових територіях.

Тобто, шанси у ОСББ та ЖБК оформити на себе ці прибудинкові майже відсутні.

До речі, у минулому році, коли розглядав можливість висування своєї кандидатури на посаду Київського міського голови, то у своїй передвиборчій програмі пропонував покласти на київську міську владу ОБОВ'ЯЗОК за кошт місцевого бюджету оформити протягом 2-3 років права власності на прибудинкові території для всіх ОСББ і ЖБК. Наголошуючи, що це також стимулюватиме власників житлових та нежитлових помешкань у житлових будинках на створення ОСББ.

Розумію, розраховувати, що наші нинішні київські бонзи дбатимуть про права та добробут киян, не доводиться. Тому мої пропозиції, у тому числі щодо передачі ОСББ та ЖБК прав власності на прибудинкові території, точно не збираються реалізовувати.

Вони зайняті іншим — “зароблянням” на коштах місцевого бюджету, комунальних підприємствах, землях та інших активах місцевої громади. А зараз хочуть створити ще одне джерело для свого збагачення.

Між іншим, той шмон, який по команді з Банкової влаштували правоохоронні органи на всіх комунальних підприємствах Києва, впевнений має під собою підстави. Інша справа, що в Офісі нашого недораЗеменделя хочуть не припинення розкрадання у Києві, а більш активної участі у цьому дуже “солодкому” для багатьох можновладців процесі. Вони вже незадоволені тими напрямками “освоєння”, що вже отримали від Кличка.

Апетит, як відомо, приходить під час їжі.