Країна має "прогодувати" українських агробаронів
Податкова політика
Пригадую фразу одного з нардепів-аграріїв, яку вважаю однією з найбільш епічних сучасної української історії, проголошену у 90-ті роки минулого століття з трибуни Верховної Ради: “Українська держава має прогодувати своє село!” Це було сказано у контексті чергового списання боргів та вимагання додаткових пільг для аграрних підприємств. Показово, що коли вже за часів прем'єрства Ющенка припинилися всі ці ігри зі списанням боргів, наданням пільг для них та контролем за цінами на аграрну продукцію, аграрний сектор почав бурхливо розвиватися, генеруючи мільярдні прибутки та появу в Україні аграрних мільярдерів та мультимільйонерів.
Вкотре згадав ту фразу, подивившись оприлюднений список 200 компаній — найбільших платників податків в Україні у 2020 році.
На перших ролях компанії з видобування нафти та газу, їхнього транспортування, виробництва нафтопродуктів, виробники тютюнових виробів (з перших 12 вони займають 4,5,6 і 12 місце), виробники електроенергії та металургійної продукції, телекомунікаційні компанії. Але ось цікаво, агробаронів — доларових мільярдерів та мультимільйонерів — у нас чимало, до речі, певною мірою, завдячуючи блокуванню права на купівлю-продаж сільгоспземель, а серед 200 найбільших платників податків тільки декілька агрокомпаній, причому, лише у другій частині цього списку. Часи змінилися, “червоних” директорів колгоспів та радгоспів у парламенті вже давно немає, а аграрне лобі у Верховній Раді залишається найбільш потужним та впливовим. Чого варте нещодавнє рішення, яке передбачає зниження до 14 відсотків ставки ПДВ на виробництво аграрної сировини, чого немає ніде в світі. В деяких країнах знижують ставку ПДВ на певні соціальні продукти харчування, але не на агросировину.
Причому, рішення, які ухвалюються в інтересах сировинних аграрних компаній, призводять до все більшого перетворення Україну у суто сировину державу, з деградуючою переробною промисловістю, з низьким рівнем доданої вартості. Відповідно — з меншим рівнем зарплат найманих працівників та незначних сплачених податків до держбюджету.
Тобто, ми на новому витку розвитку економіки України знову прийшли до ситуації, коли вся країна має “прогодувати” наших агробаронів. До речі, незважаючи на їхні статки та вплив на економічну політику в державі, їх ніхто “олігархами” не називає.
Платять податки, формуючи джерела надходження коштів до державного та місцевих бюджетів — одні виробники товарів та послуг, а збагачуються, купуючи собі літаки, яхти, маєтки в Україні та закордоном — зовсім інші.
Ну і зараз “слуги народу”, не приховуючи, хочуть “подоїти” малий та середній бізнес та заробітчан, а ось діяльність в інтересах аграрного лобі — то святе.
Це цілком відображає справжній рівень професіоналізму, компетентності, корумпованості та цинізму сьогоднішніх “слуг народу”.
- Перевалюйте без паніки Євген Магда 13:51
- Що впливає на податкове резидентство компанії? Ольга Ярмолюк 10:00
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов вчора о 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич вчора о 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська вчора о 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір вчора о 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда вчора о 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський 18.11.2025 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 18.11.2025 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова 17.11.2025 00:47
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2716
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 902
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 303
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? 209
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується 173
-
"Ампутація або смерть". Три висновки The Economist про скандал, що загрожує Україні
91809
-
Під Києвом знайшли підпільне виробництво. Вилучили 24 т пластівців і 200 000 консервів – фото
Бізнес 63217
-
Таємні переговори Трампа з Росією. Що відомо про новий план завершення війни – із 28 пунктів
19515
-
Через збій Cloudflare перестали працювати X, ChatGPT і українські сайти
Технології 10761
-
Google випустила Gemini 3 – "найрозумнішу" ШІ‑модель компанії
Технології 3147
