Майстри шкідливих рішень з НКРЕКП
Тариф на електроенергію.
Експерти, представники бізнесу та пересічні громадяни жваво обговорюють «карантин вихідного дня». Вже пояснював, що це рішення безглузде, воно не зупинятиме поширення коронавірусу, проте суттєво погіршить стан малого та середнього бізнесу (МСБ).
Але змушений всіх засмутити. Не тільки абсурдні урядові рішення нищать економіку. Є більш шкідливі ініціативи, які вдарять не лише по МСБ, а й по великому бізнесу, по кожному громадянину.
Вже неодноразово коментував ініціативу НКРЕКП (Нацкомісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг), яка пропонує підвищити тариф на передачу електроенергії на 30% до 309 грн/МВт, починаючи із 1 грудня.
До речі, цього року тариф на передачу струму вже підвищували: у липні на 54% (зі 155 до 240 грн/МВт), тобто на 54%.
В разі запланованого збільшення ще на 30% за рік тариф на передачу струму зросте більш ніж удвічі. Удвічі зростає тариф, який веде до подорожчання електроенергії в умовах, коли за три квартали цього року у порівняні з минулим промислове виробництво скоротилося на 7%; ВВП за оцінкою Мінекономіки знизився на 5,5%; експорт за січень-серпень зменшився на 6,6%, або на 2,4 млрд. дол.; збитки промислових підприємства за перше півріччя становили 72,4 млрд. грн. (сумне лідерство у підприємств базових галузей – хімічної та металургійної); реальні наявні доходи населення у першому півріччі впали на 7,3%; кількість офіційно безробітних за перше півріччя збільшилась на 180 тис. осіб (для кращого розуміння – 180 тис, це разом узяте населення Ужгорода та шахтарського Червонограда, який у Львівській області).
Тобто, гірший момент для додаткового тарифного обтяження економіки знайти було би важко. Очевидно, що збільшення видатків бізнесу через подорожчання струму призведе до втрати конкурентоспроможності української продукції, й, відповідно, сприятиме подальшому падінню ВВП, промвиробництва, експорту. Із зрозумілими наслідками – скорочення робітників, зменшення зарплат, зниження відрахувань до держбюджету (яке, знов таки, веде до поглиблення економічної кризи – за 9 місяців 2020 року капітальні видатки бюджету виконано лише на 40% від річного плану).
Не тільки бізнес страждатиме в разі підвищення тарифу на передачу струму. Витрати на електроенергію – далеко не остання складова в собівартості будь якої продукції та послуг. Через підвищення тарифу на передачу електроенергії виробники не матимуть іншого виходу, ніж перекласти збільшення вартості струму в ціни своєї продукції. Подорожчає струм – зростуть всі ціни, у тому на продовольчі товари. Інфляція вже сама по собі починає прискорюватися – у жовтні споживчі ціни зросли на 1%. Вона й надалі зростатиме, якщо рішення НКРЕКП буде затверджено.
Впевнений, в НКРЕКП розуміють хибні наслідки подорожчання електроенергії через ініційоване регулятором чергове збільшення тарифу на передачу струму. Проте інтереси економіки та громадян принесені в жертву. Кому?
По-перше, окремим трейдерам. Замість того, щоб прикрити дірки в законодавстві, які дозволяють певним трейдерам через «торгівлю повітрям» заробляти мільярди та наносити відповідні збитки держкомпаніям, НКРЕКП встановлює аномально високий тариф «Укренерго» на передачу струму. Тобто, замість ліквідації «схематозу» та нанесених через нього збитків, витрати на покращання стану державних енергопідприємств перекладають на майже усіх споживачів України.
По-друге, окремим олігархам. Я не випадково написав «майже усіх». Як відомо, на 2021 рік встановлено пільговий тариф на передачу електроенергії для підприємств так званої «зеленої металургії» у розмірі 91,73 грн/МВт, що втричі нижче тарифу для усіх.
Що за дивний термін «зелена металургія», хто ж ціні бідні люди, яких має рятувати уся інша промисловість, сільське господарство, МСБ та кожен громадянин?
Це наші “сироти” – Пінчук, Коломойський, та, увага, колишній депутат Держдуми Росії Бабаков, який знаходиться під міжнародними санкціями через його активну підтримку анексії Криму.
Річ у тім, що в перелік підприємств «зеленої металургії» входять «Дніпросталь» Пінчука і «Дніпроспецсталь» Бабакова та Коломойського. За експертними розрахунками, за «Дніпросталь» усі ми разом заплатимо на рік 12-15 млн. дол., за «Дніпроспецсталь» - 8-9 млн. дол. Так, заплатимо усі ми – від меткомбінату «Арселор Мітал» до тисяч хлібопекарень по всій країні, від перукарні до бабусі-пенсіонерки, для якої подорожчає той самий хліб. А найбільш критичний вплив це матиме на МСБ – якщо його не доб’ють цеглиною карантину вихідного дня, то остаточно розчавлять бетонною плитою підвищення тарифу на передачу струму.
Проте для Коломойського з Пінчуком та поплічником Путіна Бабаковим тариф встановлено за пільговою ціною. Саме їх інтереси захищає НКРЕКП на чолі з паном Тарасюком, який є фігурантом низки корупційних скандалів.
Взагалі, кількість дорікань стосовно поточного складу НКРЕКП й скандалів навколо регулятора вже давно вийшло за межу допустимого.
Багато хто з експертів впевнені, що без повного перезавантаження складу регулятора управлінський хаос та корупцію в цьому відомстві не зупинити. Що ж до вкрай шкідливої ініціативи НКРЕКП щодо збільшення тарифу на передачу струму, то воно має бути предметом розгляду з боку Антимонопольного комітету (АМКУ). Бо йдеться про тарифи суб’єкта монополії (а «Укренерго», чий тариф планує збільшити НКРЕКП, є монополістом).
Без надії таки сподіваюсь, що АМКУ все ж таки своє вагоме слово скаже та зупинить зухвале свавілля від НКРЕКП, яке може остаточно добити українську економіку.
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький вчора о 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь вчора о 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 223
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 215
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 164
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 159
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 111
-
На лівому березі Києва зупинився весь електротранспорт, у метро курсує менше поїздів
Бізнес 12814
-
Польські фермери протестують проти угоди з Меркосур. Їх не впустили до Варшави на тракторах
Бізнес 10113
-
"Може використовуватися для шпигунства". Повний список забороненого російського ПЗ
Бізнес 2615
-
"Не порушує закон". Міноборони пояснило причину затримки зарплат військовим за грудень
Фінанси 1846
-
У Києві тимчасово запровадили екстрені відключення. У КМВА пояснили, що сталося
оновлено доповнено Бізнес 1688
