Акцизи на тютюн: "Жаб варять, поступово нагріваючи воду"
Акцизи на тютюн
Мені доволі часто доводиться критикувати уряд. Причому, це не питання прізвища прем’єра чи політичної сили, яка його формує, а тієї економічної політики, яку вони проводять. Але при цьому бувають випадки, коли виникає бажання похвалити уряд.
Один з них у мене з'явився під час аналізу виконання дохідної частини держбюджету. Уряд зробив, начебто, просту річ. Він просто дотримався норм Податкового кодексу, і це призвело до позитивних результатів.
Йдеться про акцизи на тютюнові вироби.
План підвищення акцизного податку на сигарети був затверджений у 2018 році і передбачав щорічне зростання акцизу на 20%.
Але ні у 2018, ні у 2019 році цього плану не дотримувалися. Два роки тому акцизи підняли до 30%, минулого — до 25%. Чи вдалося отримати більше податків? Навпаки. У 2018 році бюджет недоотримав близько 5 млрд. грн., а у 2019 — взагалі 14 млрд. грн.
Окрім цього, спостерігалось зростання нелегальної торгівлі в 3 рази за цей період (частка контрафакту зросла з 2,3% у 2017 році до 6,6% — у 2019).
Цього року вперше за три роки дотрималися плану, що прописаний у Податковому кодексі. Підвищення акцизу становило 20%.
Які результати?
План надходжень від акцизу до бюджету за перше півріччя не лише виконано, а й перевиконано на 7%, а це майже 2 млрд. грн.
Також позитивно це відобразилося і на рівні нелегальної торгівлі — за даними компанії Kantar TNS, що досліджує це явище, вперше за останні 4 роки частка нелегального ринку хай і незначно, але знизилася з 6,6% у 2019 році до 5,4% у червні 2020 року.
Які висновки? По-перше, очевидно, що існує прямий зв'язок між темпами зростанням акцизного податку на сигарети та обсягом контрафактної продукції. Чим вище і непередбачуваніше зростання акцизу, тим швидше воно б’є по кишені споживача і підштовхує його до придбання контрафактної продукції.
По-друге, щоб отримати більше грошей в бюджет, потрібно просто дотримуватися існуючого плану підвищення акцизу на 20% щорічно. Будь-які зміни в бік збільшення акцизу призводять до прямопропорційного зменшення надходжень в бюджет.
Але це не означає, що так буде завжди. Очевидно, що темпи зростання доходів українців, які спостерігалися протягом останніх п'яти років, знижуються, і з кожним днем все менше курців можуть дозволити собі вільно витрачати гроші на сигарети, ціна яких з кожним роком суттєво дорожчає внаслідок підвищення акцизу.
Звісно, певна частина курців зменшуватиме кількість викурених сигарет. Дехто навіть взагалі відмовиться від шкідливої звички. Але немає підстав розраховувати, що всі курці відмовляться від тютюнопаління. Тому ті, хто не матиме достатніх доходів і не зможе позбутися своєї залежності від сигарет, шукатимуть можливість придбати їх дешевше. Не зважаючи, що це контрафактна продукція.
А це означає, якщо не сповільнити темпи зростання ставок акцизного податку і, відповідно, зростання цін на сигарети, держбюджет знову втрачатиме доходи, а нелегальний ринок розквітне ще більше.
Тож питання доцільності перегляду графіку підняття акцизу на сигарети існує. Зниження з 2022 року щорічних темпів підвищення акцизних ставок, з передбачених Податковим кодексом 20%, до 10% дозволятиме курцям легше адаптуватися до зростання цін на сигарети, що у значно меншій мірі провокуватиме розширення пропозиції контрафактних сигарет.
За умов більш помірних темпів підвищення акцизів Україна у 2030 році досягне європейських показників акцизу, але збереже легальний ринок і надходження до держбюджету.
Варто враховувати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС не передбачає зобов’язань досягти європейських показників акцизу власне до 2025 року, як встановлено в Податковому кодексі. Це було зроблено під впливом піаркампанії, яку проводили наші антитютюнові ГО. Але це робилося без серйозного аналізу прогнозу споживання тютюнових виробів у поєднанні з доходами населення. Аналіз динаміки виробництва, споживання сигарет, частки контрафактної продукції, доходів домогосподарств зараз дозволяє формувати більш виважену політику в частині темпів підвищення акцизів.
Ну а надто істеричним борцям з тютюнопалінням варто нагадати народну мудрість. Жаб варять, повільно підігріваючи воду. Надто швидке нагрівання води призводить лише до їх намагань вистрибнути з каструлі.
- «Браслети» правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим Владислав Штика 01:30
- Впровадження ERP для ІТ-бізнесу Віталій Курдюмов вчора о 21:22
- 7 ключових аспектів роботи керівника з молодим спеціалістом покоління дистанційної освіти Оксана Захарченко вчора о 16:22
- Скасування бронювання працівника. Які дії роботодавця? Віталій Соловей вчора о 01:34
- Як обрати внутрішнього керівника ERP-проєкту? Віталій Курдюмов 24.01.2025 21:22
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак 24.01.2025 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак 24.01.2025 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад 24.01.2025 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2843
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2826
-
У трьох країнах Європи створять центри повернення для українських біженців
Бізнес 2476
-
Чому дієти приречені на провал та як проблеми зі здоров'ям впливають на вагу
Життя 1838
-
США дозволили Індії розвантажити підсанкційні танкери до 27 лютого
Бізнес 1645