Акцизи на тютюн: "Жаб варять, поступово нагріваючи воду"
Акцизи на тютюн
Мені доволі часто доводиться критикувати уряд. Причому, це не питання прізвища прем’єра чи політичної сили, яка його формує, а тієї економічної політики, яку вони проводять. Але при цьому бувають випадки, коли виникає бажання похвалити уряд.
Один з них у мене з'явився під час аналізу виконання дохідної частини держбюджету. Уряд зробив, начебто, просту річ. Він просто дотримався норм Податкового кодексу, і це призвело до позитивних результатів.
Йдеться про акцизи на тютюнові вироби.
План підвищення акцизного податку на сигарети був затверджений у 2018 році і передбачав щорічне зростання акцизу на 20%.
Але ні у 2018, ні у 2019 році цього плану не дотримувалися. Два роки тому акцизи підняли до 30%, минулого — до 25%. Чи вдалося отримати більше податків? Навпаки. У 2018 році бюджет недоотримав близько 5 млрд. грн., а у 2019 — взагалі 14 млрд. грн.
Окрім цього, спостерігалось зростання нелегальної торгівлі в 3 рази за цей період (частка контрафакту зросла з 2,3% у 2017 році до 6,6% — у 2019).
Цього року вперше за три роки дотрималися плану, що прописаний у Податковому кодексі. Підвищення акцизу становило 20%.
Які результати?
План надходжень від акцизу до бюджету за перше півріччя не лише виконано, а й перевиконано на 7%, а це майже 2 млрд. грн.
Також позитивно це відобразилося і на рівні нелегальної торгівлі — за даними компанії Kantar TNS, що досліджує це явище, вперше за останні 4 роки частка нелегального ринку хай і незначно, але знизилася з 6,6% у 2019 році до 5,4% у червні 2020 року.
Які висновки? По-перше, очевидно, що існує прямий зв'язок між темпами зростанням акцизного податку на сигарети та обсягом контрафактної продукції. Чим вище і непередбачуваніше зростання акцизу, тим швидше воно б’є по кишені споживача і підштовхує його до придбання контрафактної продукції.
По-друге, щоб отримати більше грошей в бюджет, потрібно просто дотримуватися існуючого плану підвищення акцизу на 20% щорічно. Будь-які зміни в бік збільшення акцизу призводять до прямопропорційного зменшення надходжень в бюджет.
Але це не означає, що так буде завжди. Очевидно, що темпи зростання доходів українців, які спостерігалися протягом останніх п'яти років, знижуються, і з кожним днем все менше курців можуть дозволити собі вільно витрачати гроші на сигарети, ціна яких з кожним роком суттєво дорожчає внаслідок підвищення акцизу.
Звісно, певна частина курців зменшуватиме кількість викурених сигарет. Дехто навіть взагалі відмовиться від шкідливої звички. Але немає підстав розраховувати, що всі курці відмовляться від тютюнопаління. Тому ті, хто не матиме достатніх доходів і не зможе позбутися своєї залежності від сигарет, шукатимуть можливість придбати їх дешевше. Не зважаючи, що це контрафактна продукція.
А це означає, якщо не сповільнити темпи зростання ставок акцизного податку і, відповідно, зростання цін на сигарети, держбюджет знову втрачатиме доходи, а нелегальний ринок розквітне ще більше.
Тож питання доцільності перегляду графіку підняття акцизу на сигарети існує. Зниження з 2022 року щорічних темпів підвищення акцизних ставок, з передбачених Податковим кодексом 20%, до 10% дозволятиме курцям легше адаптуватися до зростання цін на сигарети, що у значно меншій мірі провокуватиме розширення пропозиції контрафактних сигарет.
За умов більш помірних темпів підвищення акцизів Україна у 2030 році досягне європейських показників акцизу, але збереже легальний ринок і надходження до держбюджету.
Варто враховувати, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС не передбачає зобов’язань досягти європейських показників акцизу власне до 2025 року, як встановлено в Податковому кодексі. Це було зроблено під впливом піаркампанії, яку проводили наші антитютюнові ГО. Але це робилося без серйозного аналізу прогнозу споживання тютюнових виробів у поєднанні з доходами населення. Аналіз динаміки виробництва, споживання сигарет, частки контрафактної продукції, доходів домогосподарств зараз дозволяє формувати більш виважену політику в частині темпів підвищення акцизів.
Ну а надто істеричним борцям з тютюнопалінням варто нагадати народну мудрість. Жаб варять, повільно підігріваючи воду. Надто швидке нагрівання води призводить лише до їх намагань вистрибнути з каструлі.
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно. Любов Шпак 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 27453
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 18164
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 10532
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9779
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 9686