Колишній працівник корпорації Віктора Пінчука Інтерпайп, а нині народний депутат фракції «Слуга народу» Дмитро Кисилевський, запропонував внести в законопроект № 3658 правку, яка на 10 років звільняє від сплати тарифу на передачу електроенергії підприємства «зеленої металургії». У запропоновану паном Кисилевським категорію «зелених металургів» якось так “несподівано” потрапляє саме завод Віктора Пінчука «Інтерпайп сталь».
Тариф на передачу електроенергії НЕК «Укренерго» є одним з джерел фінансування відновлювальної енергетики, який перекладається на непобутових споживачів (насамперед промисловість). Нещодавно я критикував хаотичні шарахання з рішеннями НКРЕКП. Минулого року зменшили цей тариф у три рази, а цього року — захотіли підняти у два рази. В підсумку тариф збільшили лише на 54%, але і це відчутно збільшить ціну електроенергії для підприємств.
У той же час, абсолютно неприпустимим є встановлення (та ще й законодавче закріплення) вибіркових пільг для окремих підприємств. Адже тягар платежів так чи інакше буде перерозподілено поміж іншими споживачами. Фактично нардеп Кисилевський пропонує іншим підприємствам оплачувати рахунки «Інтерпайпу».
Лобіювання пільг для олігархічних промислових конгломератів не новий прийом, особливо в енергетиці. В 2012 році уряд Азарова встановив пільги для феросплавних заводів спільного холдингу Коломойського-Пінчука. Тоді пільги отримали підприємства, які щорічно споживали не менше 60 млн кВт/годин електроенергії і чиї витрати на електроенергію в структурі витрат становили не менше 30%. З лютого по грудень 2013 року уряд виключив дотаційні сертифікати з оптової ціни електроенергії для ЗЗФ (Запорізький завод феросплавів) та СЗФ (Стахановський завод феросплавів).
Після того НКРЕ була змушена підвищити ціни на електроенергію для інших промислових споживачів. За підсумками 2013 року сума пільг наданих феросплавникам сягнула 500 млн грн. Гроші, недоотримані ДП «Енергоринок», компенсували за рахунок надбавок для інших промислових споживачів. При цьому зустрічна умова пільгової ціни — інвестиції в модернізацію феросплавних підприємств — виконана не була. Хоча де Коломойський та інвестиції в українську економіку? Це категорії, які взагалі знаходяться у різних площинах і ніколи не перетинаються.
Тож практику селективної роздачі пільг окремим підприємствам успішною назвати важко. Втім, навіть якщо законотворчі примхи Віктора Пінчука реалізовані не будуть, це не стане гарантією від спроб встановлення «індивідуальних умов». За прикладами далеко ходити не треба, достатньо пригадати як у 2019 році Запорізький і Нікопольський феросплавні заводи, а також Дніпроазот, Марганецький і Покровський ГЗК позбулися сплати за новими тарифами на передачу та диспетчеризацію через судове рішення. Цікаво, що з самого початку цей запобіжний захід діяв відносно всіх учасників ринку, але на початку серпня минулого року суд змінив запобіжний захід, залишивши його в силі лише щодо підприємств Ігоря Коломойського.
Сума коштів, недоотриманих НЕК «Укренерго» від судової схеми феросплавників. лише за період липня-листопада минулого року, перевищила 400 млн грн. Наприкінці 2019 року керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук неодноразово підкреслював цей факт у своїх інтерв’ю. Втім, єдиним ефектом від його заяв стало лише звільнення самого Ковальчука. Що не дивно. В Україні зараз реалізовується політика, квінтесенція якої — “інтереси Коломойського понад усе”.
