Щонайменше 5 млрд грн (в ідеалі 12 млрд) може виручити в наступному році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від продажу держмайна, ще на близько 20 млрд грн розраховує Нацбанк. Цей процес буде лакмусовим папірцем у питанні прозорості надання банками м
Щонайменше 5 млрд грн (в ідеалі 12 млрд) може виручити в наступному році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від продажу держмайна, ще на близько 20 млрд грн розраховує Нацбанк. Цей процес буде лакмусовим папірцем у питанні прозорості надання банками майна під кредити з рефінансування, адже вартість активів, за сьогоднішніми нормами, може серйозно коригуватися у потрібний зацікавленим особам бік.
Майно на торги чи аукціон має виставлятися за ринковою ціною, яка визначатиметься на підставі відповідного звіту про його оцінку, що підлягає обов’язковому рецензуванню. Це означає, що заплановані суми можуть бути скореговані вже по факту, бо ті акти оцінок, які надавалися для отримання рефінансування, можуть бути далекі від ринкових, а отже й очікувані суми компенсацій можуть бути в рази меншими. Власне, тут можуть бути як об’єктивні фактори, як-от суцільне просідання вітчизняних ринків у частині нерухомості та корпоративних прав, так і суб’єктивні, корупційні чинники. Тим більше, що цим питанням опікуватиметься виключно НБУ.
Особи, що визначатимуть ринкову ціну майна, а також проводитимуть рецензування звіту про оцінку майна, визначаються на конкурсних торгах уповноваженого колегіального органу Національного банку.
З-поміж іншого, передбачена можливість переговорної процедури продажу та укладення договору лише з одним постачальником, – якщо, в тому числі й із технічних причин буде відсутня конкуренція або ж НБУ двічі скасує процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.
Якщо до участі в торгах чи аукціоні допустять лише одного учасника, лот буде реалізований за початковою ціною. Якщо на перших торгах його реалізувати не вдасться, він буде виставлений на повторні, причому на других торгах/аукціоні НБУ має право уцінити лот до 25% від його стартової ціни, на третіх – до 50%. Слід зазначити, що разом з тим Нацбанк має право й підвищити ціну реалізації на повторних торгах/аукціоні. Якщо в результаті майно не вдасться реалізувати, НБУ може на безкоштовній основі передати майно в управління уповноважених органів; списати з балансу, ліквідувати його або ж використовувати у власній діяльності.
При цьому треба враховувати, що гривнева маса, різниця між обсягом рефінансування та вилученою вартістю від продажу, назавжди залишиться в обігу, будучи формою електронної емісії, тобто грошовими одиницями, незабезпеченими матеріальними благами. Формально НБУ може й не особливо заморочуватися щодо відбивання за рахунок майна повної суми рефінансування, оскільки відповідно до ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регулятор належить до п’ятої черги з задоволення вимог за рахунок коштів, одержаних у результаті ліквідації банку та продажу його майна.
Тобто, надавши незабезпечені (забезпечені за завищеною оціночною вартістю) кредити рефінансування, емітувавши незабезпечені гривні в обіг, продавши майно за заниженою вартістю, НБУ матиме право ще й на задоволення вимог за рахунок компенсацій, внаслідок чого кредитори 6–10 черг (у тому числі фізичні особи, які не є пов’язаними особами банку, платежі яких або на ім’я яких заблоковано; юридичні особи-клієнти банку) можуть забути про повернення власних коштів. А головне, що довести зловживання посадових осіб регулятора буде дуже й дуже складно.
