Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №22
Як Уряд планує боротися з тими, хто хоче «сидіти на потоках» державних компаній та чому Кабмін, Фонд державного майна України всупереч здоровій логіці, аргументам фінансистів вирішили приватизувати ліквідні активи саме тепер? Чому прогнози стосовно дефолту
У цьому огляді ви дізнаєтеся, як Уряд планує боротися з тими, хто хоче «сидіти на потоках» державних компаній та чому Кабмін, Фонд державного майна України всупереч здоровій логіці, аргументам фінансистів вирішили приватизувати ліквідні активи саме тепер? Чому прогнози стосовно дефолту України в липні є цілком вірогідними. А також які податкові зміни обмежать наші гарантії особистої свободи, закріплені Конституцією України. Відповідь на ці та інші питання — у щотижневому аналізі ефективності роботи ключових владних органів країни.
Міністерство фінансів України
Цього тижня Кабінет Міністрів України активно обговорював концепцію реформування Державної фіскальної служби.
Проблеми в роботі відомства зріли протягом тривалого часу, а сьогодні особливо актуальні, оскільки Уряд вичерпує джерела наповнення бюджету. Приватизація – це явище, яке може тимчасово залатати бюджетну дірку, але не вирішити питання по суті.Варто виокремити основні, на нашу думку, меседжі прийдешніх реформ. Так, Державну фіскальну служби передано повністю до сфери відання Міністерства фінансів України.
Зазначене дає конкретне розуміння інституційної підпорядкованості та, відповідно, окреслює коло осіб, які нестимуть (в ідеалі) відповідальність (у тому числі політичну) за роботу відомства, не обмежуючи її виключно керівником.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк на презентації визначив для служби цілі, що мають бути реалізовані за результатами реформи, зокрема:
– боротьба з податковим шахрайством має сприяти збільшенню надходжень від ПДВ на 5% за травень–липень (нагадаємо, що презентація відбувалася вже по завершенні строку здачі звітності з ПДВ за травень);
– боротьба з контрабандою – критерієм у цьому завданні Глава Уряду назвав на 20 % збільшення ПДВ-надходжень від митниці за відповідний період. Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» заплановано надходження з ПДВ у сумі 169,7 млрд грн. Із них із товарів, вироблених в Україні, – 92,52 млрд грн, ввезених на територію України – 135 млрд грн.
Згідно зі звітом про виконання державного бюджету за січень–квітень 2015 року заплановано бюджетні надходження від ПДВ у цей період у розмірі 58,73 млрд грн, із них ПДВ із внутрішніх товарів – 28,43 млрд грн, із ввезених – 38,47 млрд грн.
За фактом виконано – загалом 58,73 млрд грн, за внутрішнім ПДВ – 33,83 млрд грн, із ввезених –41,37.Загалом збільшення податкових надходжень із ПДВ за перший квартал у порівнянні з планом становило 20 %.
Таке збільшення має місце за рахунок девальвації гривні та інфляції, яка вже зараз наблизилася до 40 % та й надалі зростатиме, а не за рахунок ефективної роботи фіскалів. Важливо зрозуміти, збільшення щодо яких показників очікує керівник Уряду від ДФС: якщо стосовно планових, можна вже сьогодні звітувати про дострокове виконання плану.
На думку Яценюка, засобом досягнення таких цілей може стати залучення до управління деякими митницями іноземних компаній.Ця ініціатива є крайнім засобом, який підтверджує неспроможність самостійного подолання існуючих корупційних схем при розмитненні товарів. Хоча станом на сьогодні узагальнена статистика щодо орієнтовного обсягу товарів, які потрапляють на український ринок без сплати необхідних митних платежів, відсутня. За оцінка фахівців, станом на 2011 рік обсяги контрабанди становили $140 млрд.Тому, якщо процес штучно не гальмуватиметься, цілком ймовірним є досягнення позитивного результату для бюджету.
Кабінет Міністрів України
Міністерство енергетики та вугільної промисловості
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Не забували цього тижня наші можновладці і про приватизаційні процеси.
Так, 23 червня Прем’єр-міністр України Яценюк заявив: «Ми з вами повинні відверто і чесно заявляти: той, хто виступає проти приватизації об’єктів державної власності, – далі хоче «сидіти на потоках» державних компаній». Крім цього, Арсеній Яценюк наголосив, що державні компанії необхідно «позбавляти політичного впливу партій, фракцій і депутатів»: «Зараз державні компанії залишаються годувальницею для старої корумпованої політичної системи». Якщо врахувати, що, за даними деяких ЗМІ, такі державні підприємства, як Укрзалізниця (вже більше 6 місяців без повноцінного керівника), Укравтодор, Енергоатом, очолюються людьми, близькими до Арсенія Петровича, та взагалі не плануються до приватизації, тут ще треба двічі подивитися: хто на чому хоче сидіти.
Мова не в тому, що громадськість проти приватизації. Ні, мова про те, що продавати на сьогодні потрібно виключно збиткові підприємства, нехай навіть їх буде декілька десятків.
За рахунок залучених від їх приватизації коштів можна «протягнути» декілька бюджетних періодів та, коли розпочнеться період санації, росту економіки або принаймні сповільнення спаду, тоді можна говорити про таких гігантів, як Одеський припортовий завод чи Центренерго. Лише тоді приватизація відбудеться на умовах, які залишать у держави важелі впливу на підприємства та, ясна річ, зробити це за значно вищою ціною.
Про те, що це не просто теорія, а реальна модель, яка може бути ефективно застосованою на практиці, свідчить розпочатий Міністерством енергетики та вугільної промисловості України пошук інвесторів у рамках процесу приватизації державних шахт, який проводитимуть радники міністерства – компанії «Ernst and Young» та «Deloitte».
Чому Уряд, Фонд державного майна України всупереч здоровій логіці, аргументам фінансистам приватизовує ліквідні активи саме зараз?
Шукайте, кому вигідно. Це золоте правило. Україні – це невигідно сьогодні (переддефолтний рейтинговий стан, виконання фінансових зобов’язань із відтермінуванням або й взагалі відмова від виконання, військовий конфлікт, політичні чвари – це все фактори, які зменшують нашу ціну), а отже, йдеться про вигоду осіб, які ототожнили себе країні?
Про відсутність системного підходу до процесу приватизації свідчить й те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розраховує отримати від приватизації державних підприємств 17 млрд грн. Про це повідомив старший радник міністра Адомас Аудіцкас: «Є мета – у бюджеті мати 17 млрд гривень від приватизації. Які компанії будуть приватизовані до кінця року – поки не ясно». Такі висловлювання дають розуміння, що реального плану приватизації Уряд не розробив – є виключно монетарний таргет, і чи потрібно для його досягнення продати одне, чи 20 підприємств – неважливо.
Кабінет міністрів України
Міністерство фінансів України
Станом на сьогодні в те, що переговори з кредиторами завершаться успішно, не вірять ні міжнародні рейтингові агентства, ні українські урядовці, які поступово готують підґрунтя для відмови від виплати зовнішніх боргових зобов’язань.
Так, на початку тижня Bloomberg повідомив, що в МВФ розглядають як офіційний, а не комерційний борг за євробондами на суму в $3 млрд, які юули випущені наприкінці 2013 року. Статус цих єврооблігацій підлягає затвердженню виконавчою радою МВФ. Визнання боргу офіційно дозволить виключити їх із числа тих, що підлягають реструктуризації. За декілька днів міністр фінансів Наталія Яресько спробувала спростувати цю інформацію. «Такого рішення не було. Це Bloomberg і Reuters з посиланням на анонімне джерело, а такого рішення МВФ немає», – сказала вона. Яресько підкреслила, що офіційна позиція МВФ не змінилася, а саме: вони не мають офіційної позиції з цього питання. Чому це важливо? Якщо це комерційний борг, то, по-перше, стосовно нього необхідно досягнути згоди про реструктуризацію погашення. По-друге, на нього, теоретично, може поширюватися дія Закону «Про мораторій на виплату за зовнішніми зобов’язаннями».
Зважаючи на те, що РФ як власник цінних паперів не бере участі в переговорах щодо реструктуризації (обґрунтовано вважаючи цей борг офіційним), про досягнення мети всього переговорного процесу реструктуризації говорити не можна.
Перші сигнали щодо стурбованості міжнародної спільноти відсутністю прогресу в переговорах також почали доноситися (щоправда, подавалися вони під дещо іншим приводом) на початку цього тижня. Так, повідомлялося про можливу відмову міжнародних організації виділити Україні $1,5 млрд, якщо Верховна Рада до 30 червня не прийме закон про заборону на встановлення тарифів нижче від їх собівартості, а також про удосконалення виведення з ринку неплатоспроможних банків і посилення відповідальності їхніх керівників,– про це йшлося в листі директора Світового банку у справах Білорусі, Молдови та України Чімяо Фана, спрямованому українським президенту, прем’єру та спікеру.
Наприкінці тижня американської інвестиційна компанія Goldman Sachs повідомила, що, за її прогнозами, наступного місяця Україна не зможе здійснити платіж за кредитом і оголосить дефолт. Аналітик компанії Ендрю Матені написав, що навряд чи уряд зможе домовитися з кредиторами щодо плану реструктуризації наступного тижня і, ймовірно, оголосить мораторій ще до 24 липня – дати, на яку призначена виплата за купоном. Таку можливість підтвердила і міністр фінансів: Україна, «теоретично», може оголосити мораторій на виплату частини держборгу наприкінці липня, оскільки це право закріплене законом.
Причинами цього є відсутність прогресу в переговорах з комітетом кредиторів. Нагадаємо, Україна наполягає на списанні 40 % комерційного державного боргу, реструктуризації виплати тіла та відсотків за залишками боргу, аби зекономити $15,3 млрд для платіжного балансу протягом найближчих декількох років.
У свою чергу авторитетні міжнародні інституції переконані, що Україна може заощадити $15,3 млрд на виплатах за держоблігаціями без списання частини основного боргу, якого домагається Уряд у рамках переговорів із міжнародними кредиторами. Віце-президент рейтингового агентства Moody’s Investors Service Крістін Ліндоу повідомила, що провал переговорів, а також можливе введення мораторію на виплати за зовнішнім боргом будуть мати довгострокові негативні наслідки для України як для емітента. За таких умов Україна не відразу зможе повернутися на міжнародний ринок капіталу. За її словами, «існує безліч різних способів заощадити 15 млрд доларів і без списання, – сказала Ліндоу. – Зниження боргового навантаження можна добитися по-іншому, зокрема, за рахунок значного скорочення купона, тривалої відстрочки». Рейтингове агентство буде вважати, що Україна перебуває в стані дефолту навіть у разі часткового списання.
Повертаючись до питання можливого дефолту в липні, проаналізуємо, як відбулося погашення купонного доходу протягом червня. Нагадаємо, що минулого тижня Уряд не наважився ввести мораторій на виплату зовнішніх зобов’язань та виплатив купонний дохід за єврооблігаціями в розмірі 39 млн євро, а 22 червня виплатив $75 млн купона за євробондами на суму $3 млрд, випущеними вкінці 2013 року (т.з. кредит РФ для Януковича). Разом, йдеться про близько $120 млн. А вже наступного дня, 23 червня, Міністерство фінансів на планових аукціонах розмістило облігації внутрішньої державної позики на $140 млн із рівнем дохідності 8,66%.
Такі дії протирічать сьогоднішній концепції фінансової допомоги, яка полягає у недопущенні спрямування запозичень на погашення інших наявних боргів, основна мета нових траншів – стимулювання економіки.
Такий спосіб погашення ми спостерігали увесь минулий рік, який закінчився, фактично, порожніми золотовалютними резервами, інфляцією, девальвацією. Продовжити цю практику – означає загнати країну в такий кут, із якого виходу не буде.
Зважаючи на те, що основний кредитор України – МВФ – минулого тижня підтвердив наміри кредитувати країну навіть за умови недосягнення згоди з кредиторами, прогнози щодо дефолту в липні є цілком вірогідними.
Міністерство фінансів України
Національний банк України
Міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує падіння економіки України за підсумками 2015 року на рівні 9%, що відповідає прогнозам ключових кредиторів країни МВФ і ЄБРР.
Падіння економіки супроводжуватиметься девальвацією гривні – до 97% в порівнянні з 2014 роком, а також значною інфляцією.
Аналіз:
У цьому повідомленні особливого зацікавлення викликає прогноз девальвації.
За офіційним курсом НБУ, на 01.01.15 американський долар коштував 15 грн 76 коп. Якщо врахувати, що очікувана девальвація на кінець року становитиме 97 %, то курс гривні до долара на новорічні свята становитиме 31 гривню.
Ось такі перспективи – плюс 10 грн до поточного курсу національної грошової одиниці.
Кабінет Міністрів України
Кабінет Міністрів пропонує дозволити розкриття банківської таємниці Державній фіскальній службі України. Проектом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» передбачено зміни до закону «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до змін, інформація про юридичних та фізичних осіб, що містить банківську таємницю, за письмовою вимогою банки розкривають органам прокуратури, Службі безпеки України, Національному антикорупційному бюро, Антимонопольному комітетові, а також Державній фіскальній службі.
Аналіз:
Черговий крок до обмеження гарантій особистих свобод громадян, закріплених Конституцією України, задля забезпечення всебічного контролю за фінансами громадян, декларування видатків та примусового вилучення накопичених заощаджень.
Міністерство фінансів України
Національний банк України
Висновок за результатами огляду 30 найбільших підприємств державного сектору економіки засвідчив необхідність докапіталізації банків держсектору – за попередніми даними, на суму близько 46,8 млрд грн. Зокрема, оціночна сума докапіталізації «Ощадбанку» становить близько 20 млрд грн, «Укрексімбанку» – близько 26 млрд грн, «Укргазбанку» – 0,8 млрд грн.
Аналіз:
Процес додаткової капіталізації банківських установ сьогодні, за результатами краш-тестів та на вимоги НБУ переважно відбувається в секторі фінансових установ, заснованих на іноземному та приватному капіталах.
Причому, позиція регулятора є доволі жорсткою, про що свідчать рішення стосовно визнання неплатоспроможним хоча б того ж «Дельта банку». Вона полягає в ось у чому: якщо акціонери не збільшують статутний капітал банку, останній просто виводиться з ринку.
Ситуація з державними банками дещо складніша, оскільки основний їх акціонер маневрує на межі дефолту протягом останнього року.
Таким чином, посилення інституційної незалежності НБУ внаслідок прийняття змін до Закону України «Про національний банк України» формально може за умови невиконання нормативів ліквідності державними банками прийняти рішення про їх проблемність. Водночас це рейтинговий удар по Уряду та країні, чого, відповідно, не буде.
Виходів із ситуації декілька: закрити на це очі (найбільш ймовірний) або ж здійснити додаткову капіталізацію в старий перевірений спосіб, шляхом випуску Міністерством фінансів ОВДП. Разом з тим у зв’язку з обмеженнями МВФ щодо граничного розміру фінансування Нацбанком дефіциту бюджету такі цінні папери мають знайти іншого клієнта на внутрішньому ринку. Про іноземців як потенційних покупців облігацій говорити в умовах сьогодення не доводиться, з вищеописаних причин. Тому залишаються банківські установи, віднесені до приватного сектору, – примусити їх або ж стимулювати до збільшення портфелю цінних паперів Уряду України може тільки Національний банк, використовуючи різноманітні механізми, але основним інструментом вбачається рефінансування.
У будь-якому випадку ситуація говорить про те, що державні банки на сьогодні відчувають нестачу активів, а їх поповнення можливе виключно в спосіб, який спричинить активізацію девальваційних процесів, погіршення макроекономічних показників та зростання дефіциту бюджету.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 21805
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21288
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 8254
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 7963
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7722