Політичне страхування: ключ до інвестицій у країнах високих ризиків
Політичне страхування в Україні довгий час залишалося темою вузькопрофільною, зрозумілою хіба що учасникам великих інвестиційних проєктів та міжнародним компаніям, які звикли працювати у високоризикових юрисдикціях. Проте повномасштабна війна, руйнування критичної інфраструктури та загострення політичної нестабільності кардинально змінили наш контекст. Сьогодні політичне страхування — це вже не спеціалізований інструмент для «великих», а критично необхідний механізм для виживання та розвитку всього українського бізнесу.
Попит на політичне страхування зростає. Для міжнародних інвесторів це передумова входу в країну з високим рівнем ризику. Для українських компаній — можливість реалізувати проєкти, які потребують зовнішнього фінансування, співпраці з фондами або залучення стратегічних партнерів. На глобальних ринках наявність такого інструменту це — стандарт. У нас же політичне страхування залишається точковою історією.
Політичне страхування потрібне Україні не лише для майбутньої відбудови. В умовах повномасштабної війни цей інструмент уже сьогодні може стати каталізатором інвестицій у критично важливі галузі, зокрема в оборонно-промисловий комплекс. Саме він потребує залучення приватного капіталу для швидкого масштабування виробництва, впровадження інновацій та локалізації технологій. Наявність механізмів політичного страхування зменшує ризики для інвесторів, які готові входити у високоризикові проєкти навіть під час війни, дає їм передбачуваність і захищеність. Це дозволяє реалізовувати індустріальні та інфраструктурні проєкти «тут і зараз» — створюючи робочі місця, зміцнюючи економіку та підвищуючи обороноздатність країни, а не лише плануючи відновлення у віддаленій перспективі.
Чому це досі точкова історія? Головна причина — відсутність інституційної інфраструктури, яка б з'єднала потребу бізнесу із можливостями міжнародних фінансових установ і страховиків. Ми маємо кілька успішних прикладів, зокрема, співпрацю українських компаній з DFC, програмами страхування від політичного насильства, запуск продукту «Залізний купол» страховою компанією АРКС. Проте всі ці кейси були реалізовані у складний індивідуальний спосіб, без системної підтримки й моделі масштабування.
Для українського бізнесу основними бар’єрами залишаються складність процедур, відсутність зрозумілих алгоритмів дій і нестача професійного супроводу. Сьогодні компанія, яка прагне отримати політичне страхування, стикається з необхідністю самостійно проходити комплаєнс-перевірки, відповідати стандартам ESG, готувати об’ємні пакети документів та узгоджувати їх з вимогами міжнародних агентств. Без належного консалтингового супроводу більшість середніх і навіть великих компаній не проходять цей шлях.
Ще однією проблемою є відсутність координуючої інституції, яка б формувала портфель проєктів, вела системний діалог з донорами, міжнародними страховими компаніями та фінансовими установами, і могла б забезпечити інвесторів достовірною інформацією про бізнес-кейси з України. Поки немає такої структури, процес отримання політичного страхування в Україні приречений залишатися точковим.
Політичне страхування — це маркер довіри до економічного середовища країни. І якщо Україна прагне інтегруватися у глобальні ланцюги виробництва та залучати приватний капітал у відновлення, створення відповідної інфраструктури має стати одним з пріоритетів державної політики. Йдеться про створення сервісної платформи, яка забезпечувала б супровід бізнесу на всіх етапах — від структурування проєкту і оцінки комплаєнсу до взаємодії зі страховими агентствами.
Ця платформа має виконувати кілька ключових функцій: аналітичну — для оцінки ризиків і відповідності проєктів вимогам донорів; сервісну — для надання практичної допомоги бізнесу у підготовці документів і проведенні переговорів; комунікаційну — для побудови стійких зв'язків між бізнесом, урядом та міжнародними партнерами; і, найважливіше, репутаційну — для формування довіри до українських кейсів на глобальному рівні.
Водночас політичне страхування потребує і нормативного регулювання. Україна має визначити прозорі правила гри, які забезпечуватимуть однакові умови для всіх учасників ринку, зрозумілі для міжнародних партнерів, і водночас адаптовані до українських реалій. Саме тому синергія бізнесу, держави та експертної спільноти є критично важливою.
Не менш важливою є і робота з бізнесом щодо підвищення обізнаності про механізми політичного страхування. Наразі більшість українських компаній навіть не знають, що таке політичне страхування, які ризики воно покриває, і які міжнародні програми вже діють в Україні. Створення публічної бази кейсів, інформаційних матеріалів, проведення навчальних програм — це ті кроки, які дозволять поступово зняти бар'єри нерозуміння і підвищити готовність бізнесу до використання цього інструменту.
Для держави запуск системного механізму політичного страхування — це спосіб мінімізувати залежність від грантів і бюджетних програм, мобілізуючи приватний капітал у відбудову. Для донорів — це гарантія ефективного використання коштів. Для бізнесу — інструмент довіри і впевненості у завтрашньому дні. А для країни загалом — це ще один крок до економічної стійкості через залучення глобального капіталу.
Саме зараз — у період відновлення пошкодженої інфраструктури і водночас планування системної відбудови — важливо перейти від розмов про політичне страхування до його реального застосування як системного інструменту. Український бізнес потребує надійної підтримки в часі свого героїчного виживання. Він також має мати інструменти прогнозованого розвитку. І політичне страхування може стати тією основою, яка перетворить інвестиції з ризикованих ставок на стійкі бізнес-кейси.
