Приєднання до ОЕСР: як це змінить державну політику та вимоги до компаній?
Минулого місяця Україна підтвердила намір стати повноправним членом ОЕСР у 2026 році. Цей крок стратегічно важливий. З огляду на зміну Кабінету Міністрів і формування нового уряду на чолі з Юлією Свириденко, важливо зберегти сталість цього курсу. Сподіваємось, нова команда посилить темп реформ, які необхідні для інтеграції до спільноти країн ОЕСР.
У червні прем’єр-міністр публічно підтвердив намір щодо членства України в ОЕСР під час зустрічі з Генеральним секретарем Організації Матіасом Корманном. Нагадаю, у 2022 році Україна отримала статус країни-кандидатки. ОЕСР об’єднує 38 економічно розвинених держав, які спільно виробляють близько двох третин світового ВВП. Часто цю структуру називають “клубом багатих економік”, хоча вона не передбачає фінансової допомоги чи політичного захисту. Головна цінність — у визнанні того, що країна поділяє спільні цінності, відповідає високим стандартам доброго врядування, економічної політики, прозорості, боротьби з корупцією.
ОЕСР — це глобальний аналітичний центр. Саме тут формуються стандарти в освіті, оподаткуванні, корпоративному управлінні, антикорупційній політиці. Ці підходи ґрунтуються на даних, порівняльному аналізі десятків країн і постійному моніторингу ефективності. Рекомендації ОЕСР лягають в основу рішень урядів, міжнародних фінансових інституцій, донорів. Зокрема, Світовий банк і МВФ активно користуються їхніми напрацюваннями у своїй практиці.
Для України це шанс отримати якісні аналітичні інструменти для формування політик. Йдеться не лише про впровадження реформ, а про їхню системність і орієнтацію на довгостроковий ефект. Членство означає, що інституції держави здатні ухвалювати обґрунтовані рішення, будувати політики на підставі даних, а також ефективно реалізовувати заплановані зміни. Це — сигнал для донорів і міжнародних партнерів: Україна не просто хоче реформ, а має на це потенціал.
Окрім доступу до знань та експертизи, ми братимемо участь у формуванні підходів і політик у межах спеціальної програми підтримки до 2027 року. Приєднання до ОЕСР також допоможе системно вирівняти українські політики з європейськими, адже виконання інструментів ОЕСР гармонійно доповнює шлях до ЄС.
Найближчий тест: приєднання до Конвенції щодо боротьби з хабарництвом
Першим етапом стане приєднання до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадовців. Україна вже внесла зміни до законодавства і подала заявку на вступ до відповідної Робочої групи. Найближчим часом буде проведено глибоку оцінку законодавчої бази на відповідність критеріям Конвенції.
Однак у фокусі — не тексти законів, а їхня реалізація. ОЕСР цікавить, чи справді в країні працює антикорупційне правозастосування: чи є реальні розслідування, санкції, судова практика. Для бізнесу це означає: механізми комплаєнсу мають бути не лише на папері, а в реальному користуванні.
Що означає вступ в ОЕСР для бізнесу?
ОЕСР має рекомендації щодо етичної поведінки, комплаєнсу, прозорості, звітності — як для приватних компаній, так і для державних. Тому компаніям слід очікувати підвищеної уваги до своєї внутрішньої політики, процедур уникнення конфлікту інтересів, відкритості у взаємодії з владою та контрагентами.
Вихід на глобальні ринки, залучення інвесторів, участь у відбудові країни — усе це буде залежати від репутації та зрілості систем управління. І міжнародні партнери дедалі частіше перевірятимуть, чи справді компанії відповідають стандартам доброчесності.
Найбільший бар’єр — не в законодавстві, а в культурі
UNIC як мережа доброчесного бізнесу вже сім років працює з українськими компаніями, допомагаючи впроваджувати етичні стандарти й комплаєнс-підходи. Ми бачимо, що бізнес готовий до змін, але системна недовіра й вибіркове правозастосування гальмують розвиток. Законодавство стало якіснішим, проте на практиці прозорі компанії досі часто опиняються у менш вигідних умовах. Це виклик, який необхідно подолати для відповідності стандартам ОЕСР.
Членство в ОЕСР — постійний іспит
Процес вступу — це не «нагорода за заслуги», а система безперервного моніторингу. Навіть після приєднання країни щороку проходять оцінку ефективності політик і реформ. Це зобов’язання — не просто виконати «домашнє завдання», а підтримувати високі стандарти щодня.
Для України це не лише політична ціль. Це шанс опинитися серед країн, які формують глобальні правила. Але для цього потрібна не лише воля, а зміна підходів — і в державному управлінні, і в бізнес-середовищі. І якщо ми хочемо бути не просто частиною ринку, а частиною глобальної політики — час відповідати глобальним стандартам.
