Запровадження накопичувального пенсійного забезпечення чи фінансової піраміди?
МВФ застерігає, держава нічого не гарантує, однак "слуг" це не зупиняє. Які "покращення" несе пенсіонерам скандальний законопроєкт?
Лобісти приватних пенсійних фондів не полишають спроб запровадити примусову накопичувальну пенсійну систему. В парламенті розглядається проєкт Закону №9212 про накопичувальне пенсійне забезпечення (автори - "слуги народу" Давид Арахамія, Галина Третьякова, Руслан Стефанчук і нардеп із "Голосу" Володимир Цабаль - пам'ятаєте, саме той, що заблокував доплати військовим). Попри те, що уряд України зобов'язався перед МВФ не робити цього під час війни!
У Пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що обов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення необхідне для відновлення належного рівня пенсійних виплат. Воно стане додатковим елементом пенсійної системи (так званого другого рівня), з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення як головного індикатора достатності пенсійних виплат.
Законопроєкт передбачає обов'язкову участь усіх категорій громадян до 55 років, які працюють, та обов'язкову сплату пенсійних внесків з боку роботодавців на користь цих працівників. Планується, що роботодавці сплачуватимуть 1% у 2023, 1,5 %; у 2024 і 2 % у 2025 р від зарплати працівників, а держава співфінансуватиме такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів бюджету України.
...світова практика свідчить - 18 країн світу, які намагалися запровадити накопичувальну пенсійну систему, вимушені були відмовитися від неї та повернулися до солідарної пенсійної системи
Перше. Із пояснювальної записки складається враження, що без впровадження обов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення достатнього рівня пенсій в Україні досягти неможливо. Тим часом світова практика свідчить - 18 країн світу, які намагалися запровадити накопичувальну систему, вимушені були відмовитися від неї та повернулися до солідарної пенсійної системи. До речі в Україні базовою є солідарна система.
Друге. Важливий фактор при запровадженні накопичувальної системи - щоб дохідність накопичувальних рахунків перевищувала інфляцію хоча б на декілька відсотків. Однак у проєкті закону не зазначено, що інвестиційний дохід за всі роки накопичення не повинен бути меншим за індекс інфляції за цей період.
...в Україні інвестовані кошти можуть бути втраченими з різних причин. В проєкті закону не зазначено, чи держава зобов'язується відшкодовувати втрачені пенсійні кошти своїм громадянам
Третє. Необхідно констатувати, що в Україні інвестовані кошти можуть бути втраченими з різних причин. В проєкті закону не зазначено, чи держава зобов'язується відшкодовувати втрачені пенсійні кошти своїм громадянам.
Четверте. Складається враження, нібито ініціатори законопроєкту вирішили сприяти створенню недержавних пенсійних фондів, щоб мати можливість отримувати в них доходи.
П'яте. Занижений рівень пенсійного забезпечення в Україні є наслідком низки помилкових урядових рішень. Перше - безпідставне зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ)
із 40% до 22%. Це сталося після пенсійної реформи 2016 року. І так само безпідставне заниження у держбюджеті розміру прожиткового мінімуму для пенсіонерів, а відповідно - і мінімальної пенсії за віком. Так, на 2024 рік затверджено розмір прожиткового мінімуму 2361 грн - при тому, що фактичний розмір у січні 2024 року склав 5574 гривень.
...для запровадження накопичувальної пенсійної системи мають бути відповідні сприятливі умови: економічне зростання та значне збільшення доходів населення (хоча б декілька років поспіль). При цьому інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів має перевищувати рівень інфляції за рік хоча б на 3%
Таким чином в законопроєкті №9212 знову так і залишаються без відповіді питання щодо гарантій збереження пенсійних накопичень, ефективності інвестування цих грошей, вартості адміністрування. І це при тому, що в країнах східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина) в мирний час і при більш сприятливих економічних умовах накопичувальна пенсійна система зазнала краху. Фахівці міжнародних фінансових організацій (зокрема, МВФ і Світового банку) не раз вказували, що для запровадження накопичувальної пенсійної системи мають бути відповідні сприятливі умови: економічне зростання та значне збільшення доходів населення (хоча б декілька років поспіль). При цьому інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів має перевищувати рівень інфляції за рік хоча б на 3%.
Слід також звернути увагу, що в Україні слабкі фінансові інститути, нерозвинутий ринок цінних паперів та обмежена кількість реальних інвестиційних інструментів порівняно з країнами західної Європи. За таких умов накопичення на пенсійних рахунках танутимуть, як сніг на сонці. До того ж, існує питання адміністративних витрат - не більше 1-1,5%. Як свідчить досвід латиноамериканських країн (Аргентина, Чилі), де тривалий час функціонував другий рівень пенсійного забезпечення, високі адміністративні витрати призводять до падіння розміру пенсійних виплат.
Намагання влади запровадити в Україні пенсійну накопичувальну систему за нинішніх умов виглядає як цілковите економічне безглуздя під час війни
Найбільша ж проблема - відсутність реальних державних гарантій збереження пенсійних накопичень. Нема чіткої системи повернення пенсійних активів у разі ліквідації емітентів цінних паперів і банків.
Таким чином є загроза перетворення накопичувальної пенсійної системи на велику фінансову піраміду. Намагання влади запровадити в Україні пенсійну накопичувальну систему за нинішніх умов виглядає як цілковите економічне безглуздя під час війни.
P.S. Законопроект №9212, розглядався минулого тижня в сесійній залі ВРУ, й на щастя, на ухвалення в першому читанні не вистачило депутатських голосів ...
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук вчора о 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь вчора о 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський вчора о 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук вчора о 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін вчора о 09:44
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко 07.01.2026 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська 07.01.2026 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко 07.01.2026 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко 07.01.2026 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 351
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 212
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 163
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 137
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці 102
-
Що відомо про "Орєшнік": характеристики балістичної ракети
Технології 16602
-
Bloomberg: Найбільший покупець венесуельської нафти почав розглядати дорожчу альтернативу
Бізнес 14015
-
Ніч без сну через повітряні тривоги: що робити, щоб повернути ясність і сили
Життя 12945
-
Трамп вивів США з угоди, підписаної з Україною понад 30 років тому
Фінанси 2722
-
Філатов: у Дніпрі – насправді надзвичайна ситуація національного рівня
Бізнес 1832
