Труднощі та завдання на шляху до відновлення освітньої інфраструктури України
Минулого тижня відбувся форум «Війна & Освіта. Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи», організований колегами з БФ SavED.
Ситуація зі станом закладів освіти в найбільш постраждалих регіонах України – жахлива. Суттєвих пошкоджень зазнали навчальні заклади Харківської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Луганської, Чернігівської, Київської областей.
За даними, наданими МОН в Україні на лютий 2023 року, пошкоджено 3152 навчальний заклад, 440 – повністю зруйновано, майже половина з них – загальноосвітні школи.
Вже зараз актуальною є розробка та впровадження програм для відновлення освіти на післявоєнній території, а також надання необхідної підтримки для відновлення очного навчального процесу, щоб не допустити негативних довгострокових наслідків для суспільства.
Першим кроком відновлення очної освіти є відновлення фізичної інфраструктури шкіл, садочків та університетів, які були пошкоджені під час війни. Але наразі безпекова ситуація в деяких регіонах взагалі не дозволяє почати відбудову навчальних закладів, а на звільнених територіях критичним залишається питання з розміновуванням шкіл та прилеглих територій. Саме на цьому питанні варто зробити акцент.
На звільнених територіях велика загроза залишається від:
- Різноманітних видів протипіхотних та протитранспортних мін;
- Боєприпасів, які не розірвалися: гранати, ракети, артилерійські снаряди, бомби, касетні боєприпаси та запали;
- Замінованих пасток, замаскованих, наприклад, як пакунок з їжею, годинник або іграшка. Міни-пастки можуть бути встановлені в будь-якому місці й виглядати як звичайний побутовий предмет.
Наразі мінна небезпека - це форма терору, яка буде залишатися з нами на довгі роки. Тому критично важливою є безпека учнів та працівників закладів освіти. Це може включати регулярні роботи з розмінування, встановлення безпечних умов навчання та коригування планів дій у разі надзвичайних ситуацій.
Хочу наголосити на важливості впровадження обов'язкових програм навчання мінної безпеки для дітей, оскільки діти є однією з найбільш вразливих груп населення від мінної загрози. Позитивною новиною є те, що на державному рівні вже напрацьована певна інформаційна база для зменшення ризиків поранення чи загибелі дітей. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Міністерством внутрішніх справ України запустили вебсайт «Все про мінну безпеку» для батьків, вчителів та дітей. https://bezpeka.info/
Навчання дітей мінної безпеки має включати:
1. Правила поведінки в місцях, де може бути мінна загроза. Наприклад, не можна підіймати ніякі предмети, які вони знайшли на землі, а також не можна виходити за межі відомої території.
2. Використання візуальних матеріалів: малюнків, картинок та відео, щоб допомогти дітям краще зрозуміти те, що вони мають робити, щоб уникнути мінних небезпек.
3. Пояснення, як розпізнати мінні поля та місця, де можуть бути мінні пастки. Це може допомогти уникнути небезпеки.
4. Огляд реальних ситуацій, щоб показати дітям, які наслідки може мати ігнорування правил мінної безпеки та які кроки можна зробити, щоб уникнути небезпеки.
5. Вправи та симуляції небезпечних ситуацій для відпрацювання дій.
Плануючи звільнення 100% території України, ми маємо розуміти, що нас чекає довготривалий процес відродження, в тому числі в галузі освіти. І головним питанням буде – безпека дітей та молоді у закладах освіти.
Поділіться, які ви бачите шляхи розв'язання даної проблеми?
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 460
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 440
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18827
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12411
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10221
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8194
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
7671