Скільки коштує життя?
Про те, що навіть після найтемнішої ночі приходить світанок
Аграрії всього світу залежні від погодних умов, адже саме вони є визначальним чинником виробництва для традиційного сільського господарства. Ризик несприятливих погодних умов може звести нанівець усі застосовані сучасні технології вирощування та знання агронома.
На жаль, нещодавно вся країна дізналася про фермера з Одещини, а точніше – з Бессарабії, який покінчив життя самогубством. Причиною такого відчайдушного кроку стала втрата врожаю через посуху та необхідність оплати постійних витрат – орендної плати, зарплатні, тощо. Мені щиро шкода Василя Сердюченка, втім, реалії життя такі, що навіть після бездощової осені, безсніжної зими та перших двох місяців весни без краплі дощу, з початком травня на Бессарабію прийшли дощі.
В радянські часи єдиним покупцем вирощеного зерна для колгоспів була держава. В цьому були як плюси (гарантований ринок збуту, не потрібно витрачатися на маркетинг, ризики щодо втрати посівів держава іноді брала на себе і т.д.) так і мінуси (голодомори, перевиробництво, лімітування доходів, відсутність розвитку технологій і т.д.). Люди, які виросли та сформувалися як особистості в часи Радянського Союзу, мабуть, звикли до такого середовища і вже після переходу на ринкові відносини їх не сприймають, або не бажають в них працювати. Ринкові умови ведення бізнесу диктують нам жорсткі правила, які полягають у тому, що аграрії, як і решта бізнесменів, несуть усі ризики виробництва, в тому числі й ризик погодних умов.
Хотів би нагадати, що Бессарабія є зоною ризикованого землеробства, а тому ризик несприятливої погоди чи недостатнього зволоження є вищим, порівняно з іншими регіонами України. Якщо бізнесмен не знає (у чому я сумніваюся) чи не враховує ці ризики у своїй діяльності, то він завідомо ставить себе у програшну позицію.
Як можна знизити ці ризики?
Звісно, якщо б в Україні функціонував розвинений біржовий ринок, то фермер мав би можливість перекласти свій виробничий ризик на інших учасників ринку, однак ми працюємо над його розвитком і на сьогоднішній день він не доступний для аграріїв із земельним банком 150 га.
Інший варіант, більш простий – традиційне страхування посівів. Вартість страхування коливається від 1 до 5% від вартості вирощуваних культур на 1 га, тож сума страхування, наприклад, пшениці з середньою врожайністю складе близько 900 грн/га за максимальною ставкою страхування.
Страхування, звісно, могло б покрити витрати й на орендну плату, й на зарплату, й на насіння і може тоді фермеру не довелося б іти з життя завчасно, однак економія страхового платежу та несприятливі погодні умови призвели до повного розпачу та зневіри пана Сердюченка у можливість вирішення своїх фінансових проблем.
Звісно, що страхові компанії не користуються високим попитом у аграріїв не тільки через тотальну економію на всьому, а й спираються на негативний досвід страхування у 90ті та навіть до 2010 року, коли через фінансово-економічну кризу збанкрутували багато страхових компаній. Утім, більшість аграріїв звертаються до страховиків лише у випадку, якщо того вимагає угода з контрагентом. На сьогодні потужні та серйозні страхові компанії перестраховують свої ризики на європейських та американських ринках, що дозволяє говорити про набагато більшу надійність полісів та високу ймовірність виплат.
Я не хотів би перетворювати державу на дійну корову, коли з одного боку аграрії займаються різними «оптимізаціями витрат та податків» і не сплачують навіть податок на землю, а з іншого боку – при настанні кризових ситуацій, просять державної підтримки, неначе ми живемо в Радянському Союзі.
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко вчора о 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко вчора о 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков вчора о 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда вчора о 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко вчора о 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко вчора о 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська вчора о 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних вчора о 11:00
- Проблеми з концентрацією уваги: чому виникають і чи варто бити на сполох? Ольга Малахова 29.04.2025 20:51
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 29.04.2025 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 29.04.2025 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 29.04.2025 13:47
-
Ухиляння від переговорів: Росія вже не хоче обговорювати зі США закінчення війни
Думка 41953
-
Битва палубних винищувачів: в Індії французькі Rafale без бою перемогли російські МіГи
Думка 19021
-
Індія та Пакистан на межі війни. Чи вийде зупинити нову ядерну загрозу – сценарії
10074
-
Аеропорт "Львів" заявив про загрозу закриття через житлову забудову Сокільників
Бізнес 6014
-
Угоду підписано: ресурси, перемир'я та гра на нервах
Думка 5046