Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
19.09.2017 21:47
Україна продовжує жити в борг
Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна п
В Україні осінь реформ. «Золота пора» реформ, можна сказати. Реформуємо все – освіту, медицину, пенсії, судову систему. Їхнім перебігом активно заповнюється інформаційний простір в країні і, як кінцева мета, наша з вами свідомість. Не реформується лише економіка. В стороні, поза прицілом об’єктивів медіа, без гучних заяв в серпні Україна почала виплату свого зовнішнього боргу. До цього два роки через реструктуризацію країна не здійснювала виплат по боргах. А тепер до кінця 2017-го має виплатити 1,3 млрд. доларів.
Якщо ми про щось не говоримо, це не означає, що цього не існує. Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд. доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна повинна отримати 17,5 млрд. доларів, з яких вже отримано 8,8 млрд. Найбільш важким щодо виплат прогнозується 2018 рік, потрібно буде сплатити 2,3 млрд. доларів. А в цілому за 2017-2021 роки Україна має виплати МВФ згідно визначених графіків 8 млрд. доларів!
Чи зможе країна за 5 років сплатити 8 млрд. доларів? На сьогодні золотовалютний резерв України складає 18 млрд. доларів. Якщо нічого не зміниться, не важко спрогнозувати, що погашення існуючих кредитів буде здійснюватися за рахунок нових, ще більших запозичень.
Наші зовнішні борги вже складають 80% ВВП, а близько 4% ВВП витрачається на їхнє обслуговування. Ми вже давно перетнули межу безпечного рівня держборгу у 60% ВВП, визначеного для розвинутих країн, і у 40% – для країн, що розвиваються.
Нещодавно група литовських та українських депутатів відвідали Вашингтон, Берлін та Брюссель, де обговорювали реалізацію так званого «плану Маршалла» для України, запропонованого екс-прем'єром Литви, депутатом литовського Сейму Андрюсом Кубілюсом.
Орієнтовно, проект передбачає виділення щороку 5 млрд. євро на підтримку реформ в Україні. Кошти мають виділятися як кредити малому та середньому бізнесу на кращих умовах відносно тих, які зараз є в Україні. Кабінет міністрів вже до кінця вересня повинен розробити пропозиції щодо того, скільки коштів нам потрібно і на які саме проекти, передусім мається на увазі інфраструктурні.
Якщо говорити про справжній план Маршалла, то це був план відновлення післявоєнної економіки Західної Європи за рахунок допомоги і кредитів, наданих США, які направлялися на відновлення та розвиток реального сектору економіки та індустрії, і їх заборонялося використовувати на латання бюджетних дірок. А умовний план Маршалла для України, якщо він буде прийнятий, передбачатиме кредити під конкретні проекти, фізичне збільшення валютних боргів. До того ж проекти будуть здійснюватися під повним і жорстким контролем європейських консультантів за умовами, не завжди вигідними для України.
Європа не зацікавлена надавати фінансову допомогу для відновлення високоіндустріальної України, їй просто не потрібні конкуренти. Але нам треба зрозуміти, що ще жодна країна в світі не розбагатіла на кредитних коштах, не розвиваючи власне промислове виробництво.
Отже, нам треба заробляти, а не ходити з протягнутою рукою і позичати. Заробляти шляхом розвитку реального сектору економіки, індустріалізації важкої промисловості та машинобудування, створення конкурентоздатної продукції, виробництва високовартісних експортоорієнтованих товарів – ось шлях до зростання ВВП і збільшення доходів до бюджету.
Ні Європа, ні МВФ не будуть відновлювати нам втрачений промисловий потенціал машинобудування, кораблебудування, літакобудування. Жодна країна в цьому не зацікавлена, нікому не потрібен конкурент. Максимум що ми зможемо, залишаючись на «кредитній голці», – це бути аграрно-сировинним придатком до ЄС, а не конкурентоздатною європейською державою.
Я хотів би, щоб головною реформою 2017 року стала не пенсійна чи освітня, хоча вони також надзвичайно важливі, а економічна. Надання преференцій певним сферам промисловості, підтримка середнього класу підприємців, які розвивали б високотехнологічні виробництва, створення нових робочих місць, зменшення міграційних процесів. А націленість на виживання за рахунок позичок – це абсолютно хибний шлях.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков вчора о 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
Топ за тиждень
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 407
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 219
- Модель нової індустріалізації України 166
- Професії зникають, навички – у тренді 163
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 122
Популярне
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 10884
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 9320
-
Нелегальний ринок тютюну: як Україна втрачає 24 мільярди гривень щорічно
Бізнес 4012
-
Бурбон в бак. Що буде із бензином після 1 травня
Бізнес 3071
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 2779
Контакти
E-mail: [email protected]