Один закон! Два! Хто - більше?
Реформа в сфері житлово-комунальних послуг призвела до дії в Україні одразу двох редакцій Закону "Про житлово-комунальні послуги". Про законодавчу техніку або її відсутність,
Реформа в сфері житлово-комунальних послуг призвела до дії в Україні одразу двох редакцій Закону "Про житлово-комунальні послуги". Новий закон ще не набув чинності у повному обсязі, а старий "втратив чинність у частині регулювання надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту, будинків, споруд". Закону необхідно додержуватися, попри те, що законодавча техніка продовжує дивувати, точніше її повна відсутність
Отже далі про порядок з хаосу - що треба зробити з законодавством, яке регулює надання житлово-комунальних послуг?
Законодавство України завжди було розгалуженим, складним, мало громіздку ієрархію та структуру. Проте житлово-комунальні відносини, на відміну від більшості договорів господарського та цивільного права, характеризуються більшою залученістю всіх членів суспільства.
Реформа сфери житлово-комунальних послуг була покликана зробити споживачів цих послуг проактивними і більше зорієнтована на кондомініуми, ніж на "традиційні" комунальні чи приватизовані багатоповерхівки з їхніми проблемами і житлово-експлуатаційними конторами.
Посил про реальну можливість платити експлуатаційним організаціям за фактично-надані послуги, про можливість відмовитися від старих монополістичних компаній, які "проводять прийом громадян" чотири години на тиждень, був почутий і дуже добре сприйнятий суспільством.
Мешканці будинків, не маючи достатньо освіти та досвіду, кинулися утворювати кондомініуми (під іноді агресивним дерегуванням від місцевих піонерів-активістів), обирати на загальних зборах для свого кондомініуму правління, ревізійну комісію (члени якої іноді не мають навіть фахової освіти і досвіду роботи), реєструвати його як неприбуткову організацію тощо.
І на цьому етапі все "стало". Не в усіх випадках. Але виявилося, що у випадку, коли голова кондомініуму бере на роботу двірника, то його потрібно оформити на роботу, нараховувати зарплату, платити податки тощо. Тобто, законодавець "купив" щодо цієї реформи лояльність виборців, не пояснивши їм, якими інструментами їм потрібно користуватися, аби система змін дійсно запрацювала.
Тобто виникла ситуація, за якої "рядові" мешканці, члени кондомініуму, не мають реальної можливості ефективно впливати на його діяльність, що пов'язано з тим, що можливість правління кондомініуму впливати на життя будинку обмежена в часі, а саме моментом укладання договорів на надання послуг. Погодьтеся, що підписати такий договір, і "прив'язати до нього цілий будинок" на досить тривалий час - не так вже і довго за часом. А ось зібрати ініціативну групу, яка матиме технічні складнощі з повідомленням всіх власників помешкань про скликання загальних зборів для усунення такого не фахового голови правління тощо - це вимагає достатньо багато часу.
Затягнувши кожного громадянина, іноземця та апатрида, котрі проживають в Україні, до активної участі не лише в споживанні житлово-комунальних послуг, але і до повноцінної участі у цих правовідносинах, законодавець не врахував здатність та бажання (небажання) своїх виборців остаточно розбити з розгону свої голови об дебелу «стіну плачу», якою стало вітчизняне житлово-комунальне законодавство.
Отже, охарактеризувавши, не без іронії, сучасний стан правового забезпечення надання житлово-комунальних послуг в Україні, пропоную до уваги шановного читача (яким точно не буде якийсь депутат ВРУ, чи його помічник) приблизні формальні вимоги, якими захоронили ентузіазм написання наукових статей багацько вітчизняних видань в наслідок «прокляття МОН», але чисто із людських, гуманних міркувань обійшли світлі голови наших законотворців:
1. короткі речення (у реченні записана ЗАВЕРШЕНА думка), в ОДНОМУ нормативно-правовому акті, без бланкетних норм;
2. оскільки нормативно-правовий акт приймається не для МВФ, ЄБРР, парламентських фракцій тощо, а для учасників ринку, якими наш законодавець зробив ФАКТИЧНО НЕПІДГОТОВЛЕНИХ для цього ЛЮДЕЙ, то правила гри для них повинні бути більш зрозумілими та фізично доступнішими, а ніж інструкції до побутової техніки;
3. звести кількість абстрактних назв, типу "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства" до "нуль";
4. зменшити кількість теоретичних градацій (тобто не так, як це зроблено у статтях 13 та 14 Закону №1875-VI). Добре, що у новій редакції цю градацію прибрали;
5. консолідувати законодавство у сфері житлово-комунальних послуг.
Дійсно, говорити довгими та складними реченнями - професійне "надбання" юристів. Якщо юрист відстоює позицію "коротких та простих" текстів, то, вірогідно, він не орієнтується у деталях, в особливостях правовідносин, або просто не бажає хизуватися надглибокими знаннями нормативно-правового акта. Проте у кожного юриста трапляється клієнт, який просить пояснити "людською" мовою зміст вже наданої консультації, оскільки юристи навіть думають складно...
Отже, ситуація, за якої нормативно-правове наповнення галузі права, в якій вимушений розбиратися кожний, передбачає існування двох законів з однаковою назвою, і є складність з ідентифікацією нечинних норм, є неприпустимою, так як значно ускладнює сприйняття "загальноприйнятих та загальнообов'язкових правил поведінки".
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков вчора о 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 394
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 218
- Професії зникають, навички – у тренді 162
- Модель нової індустріалізації України 160
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 117
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 13677
-
"Я туди не хочу". Власник UPG поставив на паузу експансію на ринок Європи
Бізнес 9546
-
"Спортивні авто стоять у гаражах". В Україні ліг ринок високооктанового бензину А-100
Бізнес 8220
-
Водогін до Миколаєва будують цілодобово у дві зміни – фото
Бізнес
5437 -
Де шукають музу Баффет, Безос і Цукерберг: екстравагантні звички відомих людей
Життя 3913