Припинення повноважень посадових осіб

Припинення повноважень посадових осіб - на що звернути увагу і які перспективи у суді?

Припинення повноважень посадових осіб – одна з відносно нових підстав для звільнення. Цю норму внесли до Кодексу законів про працю України з метою захисту інвестицій, адже до цього моменту норми трудового права настільки захищали умовного директора, що іноді було простіше вийти з товариства, аніж звільнитися.

Отже, стаття 41 КЗпП містить додаткові (крім тих, що у статті 40 КЗпП) підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників. Трудовий договір з ініціативи власника, серед інших причин, може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Головна особливість – роботодавець може не пояснювати причин такого звільнення, приємна особливість – розмір вихідної допомоги (не менш, ніж шестимісячний середній заробіток).

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон про ТОВ) через чотири роки після змін до КЗпП України додав нові підстави розірвання трудових договорів з посадовими особами за порушення певних обов’язків. Але, важливо, що відповідних змін до КЗпП України не було внесено і це означає, що трудові договори розриваються на підставах, які зазначені в кодексі. 

Які можуть бути помилки при звільненні за цією статтею та як ними скористатись, про це піде далірозглянемо далі. 

Посадова особа чи ні?

Щоб звільнити посадову особу необхідно, щоб за законодавством вона була саме посадовою особою – логічно, чи не так? Але національне законодавство говорить лише натяками і не має вичерпного переліку посадових осіб. Це означає, що перед таким звільненням вкрай необхідна консультація юриста – щоб не звільнити з помилками порушенням норм законодавства і не виплачувати «вимушений прогул».

Отже, позиція Держпраці, яка викладена у роз'ясненні від 24.07.2014 року, полягає у поєднанні двох дефініцій.

Перша, посадова особа має організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. Здійснюєте керівництво підрозділом чи управління майном – і ви вже посадова особа.

Друге визначення виходить з корпоративного права. Закон про ТОВ визначає посадовими особами членів виконавчого органу, наглядової ради, а також інших осіб, передбачених в статуті. Тобто роботодавець самостійно може віднести вашу посаду по переліку посадових осіб, яких можна звільнити за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України. Це дійсно важливий момент, який змушує вивчити статут тов ТОВ майже на пам’ять. Від того, наскільки якісно викладений цей документ залежать шанси на поновлення на посаді через суд або та виплату за час вимушеного прогулу.

Для працівника, чию посаду роботодавець вирішив віднести до такого переліку в статуті, є і хороша новина. Такі зміни можна вважати істотною зміною умов праці і про них роботодавець має попереджати завчасно, не менш, ніж за 2 місяці. Інакше таке звільнення може бути визнаним незаконним. 

Судова практика щодо посадової особи 

Верховний Суд в липневому рішенні по справі № 569/15101/16-ц нагадує, що не кожний керівник є посадовою особою. Фабулу справи можна почитати в самому рішенніЗ фабулою справи можна ознайомитись в рішенні, а для нас головним є висновок Верховного Суду: «…положення пункту 5 статті 41 КЗпП України регулюють припинення повноважень та звільнення посадових осіб виконавчих органів юридичної особи та посилення їх матеріальної відповідальності і відповідно не можуть бути застосовані для звільнення інших працівників юридичної особи, окрім працівників, які входять до її виконавчих органів. (…) в ОСОБА_1 на час видачі оскаржуваного наказу про звільнення були відсутні будь-які правові підстави для володіння, користування та розпорядження печатками, штампами, установчими документами та документами, що стосуються здійснення фінансово-господарської діяльності філії. Перебуваючи на посаді начальника філії, позивач не був посадовою особою у розумінні пункту 5 статті 41 КЗпП України, у зв`язку з чим відповідач не мав права звільняти позивача як керівника структурного підрозділу товариства, оскільки в зміст цієї норми закладені певні особливості розірвання трудового договору з працівником, який є посадовою особою. Функціональні обов`язки начальника філії було покладено на заступника начальника, що достовірно встановлено судом». 

В якому суді оскаржувати?

Спір про звільнення посадової особи – це  трудовий чи корпоративний? Питання важливе, бо суди будуть різні. Хотілося б однозначної відповіді. Але є різні позиції Верховного Суду, отже в кожній конкретній справі треба детально вивчати всі обставини, сильні та слабкі сторони обох сторін.

«За» господарський спір йдеться в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 220/1813/18-ц. Ця справа стосується звільнення директора, який є одночасно і генеральним директором. Суд доходить до висновків, що:

1) «… можливість уповноваженого органу товариства прийняти рішення про припинення виконання повноважень генерального директора міститься не в приписах Кодексу законів про працю, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права»;

2) «оскільки підставою поданого позову ОСОБА_1 вказує недотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, що є порушенням прав учасника на управління товариством, а не трудових прав керівника товариства, то спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами»

У А також, у справі за № 760/9300/17-ц йдеться про звільнення начальника філії. Верховний Суд приходить до висновків:

1) «З огляду на те, що позивач оскаржує рішення правління (…), тобто рішення органу управління, пов`язане з діяльністю товариства і управлінням, то розгляд такої вимоги вимагає оцінювання законності дій зазначеного органу, зокрема їх відповідності вимогам цивільного, а не трудового законодавства».

2) «Стосовно вимог скасувати наказ, поновити позивача на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ці вимоги є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства (…)».

3) «…хоча рішення уповноваженого органу товариства про припинення повноважень члена виконавчого органу може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні».

4) «…вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконним рішення правління, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися господарським судом».

Однак, якщо підставою позову про поновлення на роботі є порушення трудових прав, то спір є трудовим. Так, наприклад у постанові від 25 травня 2019 року Верховний Суд зазначив, коли правовідносини будуть трудовими:

«… Оскільки у цій справі позивач оскаржив накази від 16 лютого 2017 року № 28-ВК та № 29-ВК, насамперед, через порушення його трудових прав як працівника ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ці вимоги тісно пов`язані з вимогами щодо визнання звільнення позивача незаконним. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованим довід позивача щодо наявності юрисдикції господарського суду за вказаними вимогами.

З огляду на вказане суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо корпоративної природи правовідносин сторін у цій частині справи та необґрунтовано відхилили доводи позивача щодо необхідності перевірки належності виконання ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» припису статті 46 КЗпП України.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що обставини цієї справи є суттєво відмінними від обставин справи № 145/1885/15-ц, в якій Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову 30 січня 2019 року. У тій постанові зроблений висновок про те, що спір про визнання незаконним рішення наглядової ради про усунення (відсторонення) голови правління від виконання повноважень і виключення його з числа осіб, які мають право підпису, має розглядатися за правилами господарського судочинства. У справі № 145/1885/15-ц спірні правовідносини стосувалися лише відсторонення голови правління приватного акціонерного товариства його ж наглядовою радою, а у справі № 452/970/17 спірні правовідносини з приводу відсторонення виникли між директором дочірнього підприємства та виконавчим органом юридичної особи-засновника, яка є роботодавцем позивача згідно з пунктом 2 контракту».

Висновки

Щиро кажучи, пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП не є аж надто популярною підставою для звільнення, . до неї доходитьЯк правило, її використовують, коли є певний конфлікт між власником/власниками та посадовою особою. І навіть в умовах конфлікту, якщо є належна юридична підтримка можна досягти консенсусу та звільнити за угодою сторін (пункт 1 частини 1 статті 36 КЗпП) або за власним бажанням (стаття 38 КЗпП).

Звільнення за угодою сторін може бути зручним для роботодавця і працівника: роботодавець не витрачає нерви і кошти на вихідну допомогу, а працівник не псує трудову книжку не досить гарною підставою для звільнення. Проте і недоліки для працівника є – то самий розмір вихідної допомоги недоліком для працівника є – неотримання вихідної допомоги.

Але варто пам’ятати, що за компенсацію доведеться поборотись в суді, якщо відбувається звільнення за пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП з такими «обтяжуючими обставинами»:
- конфлікт інтересів;
- порушення положень щодо подання власнику-інвестору інформації про афілійованих осіб;
- розголошення інформації, що становить комерційну таємницю компанії чи є конфіденційно.

То ж, з якого боку конфлікту ви б не були, варто звертатись за професійною порадою. Корпоративні чи трудові спори – майже завжди є шляхи урегулювання конфлікту з найменшими втратами. Неважливо, корпоративний це спір або трудовий, майже завжди є шляхи мирного урегулювання конфлікту з найменшими втратами.