Сумні перспективи українського іпотечного кредитування
Не дивлячись на певне збільшення обсягу іпотечних кредитів, сподівання на істотне зростання ринку іпотечного кредитування марні
Згідно даних статистики, протягом 2020 року загальна сума виданих в Україні іпотечних кредитів зросла на 36% та досягла 3,8 млрд. грн. Проте, загальний відсоток іпотечних угод мізерний – тільки 5%.
Останнє пояснюється просто: в Україні невигідно брати кредит. Перш за все, це пов’язано з високими відсотковими ставками. На грудень 2020 року середня ставка іпотечного кредиту на вторинному ринку сягала 14%, а на первинному – 16,9%. Звісно, в порівнянні з 2019 роком вона знизилась (було 20,6 та 21,5% відповідно), проте не настільки, щоб залишатися привабливою для споживача і підштовхнути ринок до розвитку.
Для прикладу, в розвинутих європейських країнах (Німеччина, Бельгія, Франція, Італія, Великобританія) ставки по іпотечних кредитах в середньому сягають 1,5-3,5%. В країнах середнього рівня розвитку (Польща, Болгарія, Хорватія, Угорщина) – 3,7-6%. Як бачимо, навіть зниження відсоткової ставки і близько не наблизило Україну до середньої європейської ставки.
Друга важлива причина – це важка і нестабільна економічна ситуація в країні. Певною мірою, великі відсотки за кредитами це якраз підтверджують. Банки це розуміють, і тому ретельно перевіряють тих, хто звертається до них за кредитом. Звертають увагу на професію (наскільки вона рентабельна в сучасних умовах), на наявність щомісячного, стабільного доходу (бажано, 19-20 тис. грн), на вік (27-50 років) і на кредитну історію (якщо вона є).
З цього слідує, що далеко не всі потенційні позичальники зможуть отримати кредит. А ті, хто його отримають, у випадку зміни економічного становища можуть виявитись неспроможними його віддати. Нагадаю, що рік тому в українських банках нараховувалось біля 20 000 проблемних валютних іпотечних кредитів, на загальну суму 50 млрд грн. Звісно, зараз кредити видають у гривні, проте сума валюти навряд чи вплине платоспроможність позичальника у випадку поглиблення економічної нестабільності.
Сьогодні в Україні багато говорять про запуск програми «іпотеки під 7%», яка має стартувати з березня. Проте умови цієї програми навряд чи спровокують зростання обсягу кредитування. Вимоги для отримання такого кредиту достатньо суворі, а отже – далеко не всі зможуть ним скористатися. До того ж, відсотки за ним гарантуються державою. На жаль, це не надто надійний гарант. Бо при зміні економічної ситуації ця програма може бути скасована, а позичальники опиняться сам на сам з банками.
В цьому контексті один цікавий приклад: на сьогодні державний борг України перед громадянами за рішеннями ЄСПЛ сягає близько 10 мільярдів гривень. Розраховувати на виплату державою цих грошей найближчим часом не приходиться, бо інакше під питанням опиняться всі інші соціальні виплати. На цьому прикладі чудово видно, яким «надійним гарантом» наразі є наша держава.
Підсумовуючи зауважу, що наразі в Україні не варто очікувати істотного зростання іпотечного кредитування. Бо умови для цього залишаються несприятливими.
Крім продовження зниження відсоткової ставки, я б ще запропонував посилити захист як кредиторів, так і боржників. Бо з правами в Україні чимала проблема, і тому суди по боргових справах тривають роками. При чому навіть схвальне рішення суду не гарантує задоволення вимог. То ж, вирішувати проблему потрібно комплексно, а не разовими діями.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 416
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 180
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17609
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9978
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6467
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4476
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916