Чи здатна Україна на інноваційний стрибок
Які фактори стримують розвиток інновацій в Україні?
У рейтинзі інноваційних економік 2018 року Україна піднялася з 50-го на 43-тє місце, випередивши Росію, Грузію та Румунію.
Але треба розуміти, що часто рейтинги – це статичний зріз, який набагато краще розглядати в деталях, адже саме слабкі сторони більшою мірою визначають наш вектор і динаміку розвитку.
Глобальний інноваційний індекс – складний індикатор, який складається з 80-ти окремих показників.
Саме тому наше 43 місце і набрані 38,5 балів зі 100 в реальності можуть означати як майже необмежену свободу для інновацій, так і свідчити про системні проблеми, які не дадуть економіці розвиватися навіть тоді, коли цілий ряд інших особливостей сприятимуть цьому.
Перша група чинників індексу – інституційне середовище всередині держави.
До цієї групи належить політична стабільність, ефективність влади, якість законів, суди і простота ведення бізнесу.
Саме за якістю інституційного середовища Україна не увійшла навіть в топ-100 держав, зайнявши 107 місце зі 126 країн світу.
Якщо легкість у відкритті бізнесу дозволила нам стати на 45 місце серед усіх країн, то робота судів і показник, наскільки суспільство підпорядковується законам, відкинули Україну на 107 місце.
Не варто забувати, що саме суди багато в чому впливають на те, чи захочуть інвестори приходити в країну, або виберуть інші регіони.
Друга група і наша ключова компетенція – це людський капітал, освіта і дослідження. Ця компетенція зараз поступово перетікає в Польщу та інші країни.
Тим не менше, у 2018 році ми треті в світі за співвідношенням вчителів і учнів та 12-ті за кількістю людей, які після закінчення школи продовжують освіту у ВНЗ.
Тільки на 50 місце поставили Україну серед держав, у яких розвивається наука та проходять дослідження.
У цілому по групі людського капіталу, освіти і досліджень ми зайняли 43 місце.
Третій стовп – якість інфраструктури в країні та 89 місце з 12 економік світу.
Найгірше у нас справи з екологією: ми виробляє занадто мало ВВП на одиницю споживаної енергії і це ставить нас на 11 місце з 12 держав.
Якщо врахувати, що світові в найближчі 10 років пророкують нове подорожчання вуглеводнів, то низька енергоефективність економіки може серйозно вдарити по собівартості продукції і зробити експорт з України менш конкурентним. Також у нас слабкі закони щодо захисту навколишнього середовища.
Далі йдуть фактори ринку, які можна вважати безпосередньо економічними чинниками. Тут ми знову оцінені на 89 місці, але ця група все ж заслуговує особливої уваги. Легкість в отриманні кредитів – 26 місце.
У цілому ситуація з кредитами – 84 місце. Фактично, це говорить про те, що в Україні отримати кредити нескладно. Але зробити це можна лише на таких умовах, на яких невеликі дослідники, фірми або стартапери навряд захочуть брати кошти.
Інвестиції поставили нас на 115 місце. Справа в тому, що в Україні мало венчурних угод, низька капіталізація ринку і погані умови для захисту міноритаріїв.
Проте інша ситуація з внутрішнім ринком. Тобто якщо ви все-таки знайдете гроші на продукт, то, цілком можливо, зможете його досить успішно продавати всередині держави.
П'ятий компонент – легкість доступу бізнесу до інновацій та знань, і загальне 46 місце. Хоча за часткою фірм, які пропонують своїм співробітникам навчання, тільки 68.
Зате Україна зайняла третє місце за кількістю працюючих жінок з вищою освітою і 19 по кількості досліджень, які фінансуються з-за кордону.
Наша сильна сторона – це втілення знань у життя. Ми перші в світі по кількості створених корисних моделей на мільярд ВВП.
Зате не активні у галузі креативу: знімаємо мало фільмів і не намагаємося експортувати свою культуру за кордон. При цьому вийшли на 19 місце в світі зі створення мобільних додатків.
А тепер давайте підсумуємо, про що ж нам говорять усі ці розрізнені показники, щоб зрозуміти, скільки це – 38,5 балів індексу інноваційності – мало чи багато.
У першу чергу потрібно віддати належне саме українцям. У нас живуть дуже талановиті люди, які багато винаходять і вигадують. Також в Україні все ще зберігся досить високий рівень освіти.
З негативу – політичний клімат і робота влади, відсутність можливостей брати кредити і залучати інвестиції з-за кордону.
Через це наша винахідливістю обмежена суворими рамками, за які вона не вийде без грошей, а гроші поки не прагнуть іти в Україну та не циркулюють усередині держави поза сферою торгівлі.
Звичайно, є спосіб, як це вирішувати. Він простий, але не зовсім вигідний принаймні частині вітчизняних policy-makers.
Перш за все, мова йде про приведення до норми українського інституційного середовища. Для цього адекватні правила для бізнесу мають не просто існувати, а щодня стовідсотково виконуватися. Серед власне законодавчих змін – посилення захисту міноритарних акціонерів.
Важливо наголосити, що мова не йде про якісь особливі поступки для іноземного капіталу, відміну податків або інші речі.
Компанії прийдуть в Україну не тоді, коли наше інституційне середовище стане найкращим в Європі, а якщо воно буде їм принаймні зрозумілим. Бізнес, особливо міжнародні фірми, можуть працювати всюди та за будь-якими правилами, але якщо ці правила прогнозовані та універсальні, тобто однакові для всіх.
Тоді в Україні почнуть з’являтися західні венчурні фонди, а інноваційна діяльність існуватиме не лише "на папері" у вигляді освіченої нації та великої кількості патентів, а зароблятиме для економіки мільярди і десятки мільярдів доларів щороку.
Важливою є історія з кредитами. Відсоткова ставка від 20% річних не буде прийнятною для бізнесу, який захоче взяти додаткових грошей, аби вкласти їх у дослідження.
При цьому у розвинених економіках велика частина інновацій приходить саме з уже діючих підприємств. Таким компаніям потрібні доступні ресурси, які підсилять їх інноваційний потенціал.
Разом з тим, без доступу до капіталу та неможливістю залучати кошти з-за кордону українська інноваційність дуже швидко вичерпається.
Сьогодні вона тримається тільки на людях – тих, хто поки не виїхали до США, Польщі або Німеччини.
Однак в останні роки українці стали більш мобільними. І тепер навіть п'ятирічна затримка призведе до того, що з людського потенціалу ми розгубимо половину або навіть дві третини. І тоді в рейтингу 2024 року Україна буде вже не на 43 місці, а навряд чи потрапить навіть до першої сотні.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 662
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 23079
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 22888
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 9071
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7815
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6437