Майбутній фітосанітарний контроль дерев’яного пакувального матеріалу

За оцінками учасників ринку до 50% вантажів перевозяться на дерев’яних піддонах. Побудова ефективної системи управління ризиками, щоб пришвидшити торгівлю та побороти корупційні ризики.

За оцінками учасників ринку до 50% вантажів перевозяться на дерев’яних піддонах. За цим видом пакувального матеріалу здійснюється фітосанітарний контроль збоку Держпродспоживслужби. Наразі, у зв’язку із війною фітосанітарний контроль за дерев’яною тарою не проводиться, але ця ситуація зміниться у близькому майбутньому. Тому потрібно уже зараз подбати про побудову ефективної системи управління ризиками, щоб пришвидшити торгівлю та побороти корупційні ризики з якими традиційно асоціюється цей вид контролю.

Звичний режим контролю, який діяв до початку війни

Формально, уже тривалий час контроль за дерев’яним пакувальним матеріалом відбувається на основі вибірковості. Застосування критеріїв якості контролю вибірковості та ризиків відбору при здійсненні державного фітосанітарного контролю  товарів - дерев'яного пакувального матеріалу  регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177. Відповідно до цієї постанови, застосовуються наступні критерії вибірковості для цього типу товару: 

У разі ввезення на митну територію України товарів у супроводі дерев’яного пакувального матеріалу контроль здійснюється державними фітосанітарними інспекторами в розрізі країн з урахуванням аналізу та управління ризиками на підставі критеріїв вибірковості контролю дерев’яного пакувального матеріалу.

Контроль здійснюється щодо відповідності вимогам Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів № 15 "Регулювання дерев'яного пакувального матеріалу в міжнародній торгівлі" (далі – МСФЗ №15).

Відповідно до вищевказаної Постанови, у разі невідповідності вимогам МСФЗ №15 та фітосанітарним заходам обсяг вантажів (у відсотках), які підлягають фітосанітарному контролю, визначається за більшим із критеріїв. 

Постанова КМУ 1177 визначає наступні форми фітосанітарного контролю:

1. Інспектування. 

Під час інспектування проводиться: візуальна перевірка для визначення наявності регульованих шкідливих організмів; перевірка відповідності об’єктів регулювання фітосанітарним заходам; визначення необхідності проведення інших фітосанітарних процедур та/або знезараження. 

Методи проведення інспектування включають візуальну перевірку (фізичну перевірку об’єктів регулювання неозброєним оком, за допомогою лупи, бінокуляра або мікроскопа);

2. Огляд та відбір зразків;

3. Фітосанітарна експертиза (аналізи);

4. Повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи);

5. Нагляд, обстеження, моніторинг;

6. Фумігація, знезараження.

Оновлення інформації про виявлені порушення фітосанітарних заходів у разі ввезення дерев’яного пакувального матеріалу проводиться один раз на квартал.

Єдиний державний інформаційний веб-портал “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” автоматично формує відмітку про здійснення фітосанітарного контролю зазначених товарів на підставі аналізу та управління ризиками відповідно до критеріїв вибірковості контролю та надсилає підприємству повідомлення про автоматично сформовані рішення.

Держпродспоживслужба розміщує на своєму офіційному веб-сайті оновлену інформацію, яка стосується вибірковості фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу.

Відповідно, державний  підхід до здійснення державного контролю базується на критеріях якості контролю вибірковості та ризику.

На основі критеріїв при виборі коефіцієнтів контролю деревини пакувального матеріалу державними фітосанітарними інспекторами одночасно проводяться фітосанітарні заходи.  Такі заходи здійснюються на основі аналізу та управління ризиками із дотриманням  критеріїв при виборі коефіцієнтів контролю деревини пакувального матеріалу .      

Єдиний Державний інформаційний веб-квартал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» (далі- Єдине вікно)  та  на основі аналізу та управління ризиками відповідно до встановлених критеріїв автоматично формує інформацію  щодо здійснення фітосанітарного контролю деревини пакувального матеріалу. Повідомлення про рішення надсилається компаніям автоматично. В Єдиному вікні  відмітки про критерії для вибору управління ризиками  та повідомлення про рішення зазначаються автоматично. 

Основні критерії при виборі фітосанітарного  контролю супутнього дерев’яного пакувального матеріалу:

- кількість виявлених порушень фітосанітарних вимог України в разі імпорту дерев'яного пакувального матеріалу ( в рік );     

- наявність визначених  біологічних деревних шкідників за інформацією країн-експортерів та інформацією ЄС (офіційний веб-сайт EPPO та EUROPHYT та SAVI ).

При порушенні вимог МСФЗ №15 та фітосанітарних заходів контролю, критерій визначення відсотка обсягу товарів, що підлягають фітосанітарному контролю, контролю селективності, автоматично підвищується. 

Варто зазначити, що до березня 2022 року  для здійснення   селективного фітосанітарного контролю ввезених в Україну дерев’яних пакувальних матеріалів вибірковість фітосанітарного контролю імпорту складала близько 45 % вантажів. 

Показники щодо якості одного із критеріїв відбору – виявленні порушень фітосанітарних вимог України при імпорті дерев’яного пакувального матеріалу – мають тенденцію до постійного зменшення. Суттєва роль належить активній позиції і реагуванню організацій по захисту національних рослин, їх інформації  до ДПСС.

Під час дослідження було здійснено візити на митний пост, де було проведено комунікацію із митними брокерами щодо досвіду проходження митного контролю.

Загальні критерії для покращення управління ризиками: 

Важливою складовою модернізації сучасної діяльності фітосанітарних служб є формування плану пріоритетності ризиків.  Торгівля за допомогою дерев’яного пакувального матеріалу супроводжується шкідниками. Більше того, через зміну клімату шкідники поширюються шляхами, які складно передбачити наперед. 

Ці чинники ускладнюють міжнародну торгівлю. Стрімке зростання обсягів експортних та імпортних операцій зумовлює підвищення  вимог до управління такими процесами. 

При цьому, і фінансування на утримання  фітосанітарних установ не відповідає  збільшенню обсягів торгівлі. І це суттєво ускладнює їх роботу: адже на сучасному етапі багато країн світу розширюють  мережу міжнародних ринків експортування, а світова торгівля стрімко зростає.

Для виконання зобов'язань щодо забезпечення мінімізації ризиків міжнародної торгівлі є визначення їх пріоритетності. Угода про сприяння торгівлі Світової організації торгівлі (СОТ) набрала чинності в лютому 2017 року. Угода про санітарні та фітосанітарні  норми (СФС)  вимагає від членів СОТ  підвищення ефективності торгівлі, встановлення санітарних та фітосанітарних заходів, які найменше обмежують  обсяги торгівлі, а найбільше сприяють дотриманню  безпеки, ефективному управлінню пріоритетами безпеки, включаючи охорону рослин. 

Відповідно до п. 7.4 TFA “Управління ризиками”: 

1. Кожен член Організації повинен, наскільки це можливо, прийняти або підтримувати систему управління ризиками для митного контролю. 

2. Кожен член Організації розробляє та застосовує управління ризиками таким чином, щоб уникнути довільної або невиправданої дискримінації або прихованого обмеження міжнародної торгівлі. 

3. Кожен член повинен зосередити митний контроль та, наскільки це можливо, інші відповідні прикордонні перевірки, на вантажах з високим ризиком та пришвидшити випуск вантажів з низьким ризиком. Член також може відбирати на випадковій основі партії для такого контролю як частину управління ризиками. 

4. Кожен член Організації повинен засновувати управління ризиками на оцінці ризику через відповідні критерії вибірковості. Такі критерії вибірковості можуть включати, серед іншого, код Гармонізованої системи, характер та опис товарів, країну походження, країну, з якої товари були відвантажені, вартість товарів, записи про відповідність торговців та тип транспортних засобів.

Угода СОТ про спрощення процедур торгівлі, що набрала чинності після її ратифікації двома третинами членів СОТ 22.02.2017, містить окремі положення щодо імплементації системи ризиків. Відповідно до статті 7(Випуск і митне очищення товарів) пункту 4 Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі: 

1. Кожен член, наскільки це можливо, запроваджує або дотримується системи управління ризиками в сфері митного контролю. 

2. Кожен член розробляє і застосовує систему управління ризиками таким чином, щоб уникати самовільної чи невиправданої дискримінації або прихованих обмежень для міжнародної торгівлі. 

3. Кожен член зосереджує митний контроль та, наскільки це можливо, інші відповідні види контролю на кордоні, на вантажах з високим рівнем ризику і прискорює випуск вантажів із низьким рівнем ризику. Будь-який член також може довільно обрати вантажі для здійснення таких видів контролю в рамках системи управління ризиками. 

4. Кожен член базує систему управління ризиками на оцінці ризиків за допомогою відповідних критеріїв вибірковості. 

Такі критерії вибірковості можуть включати, серед іншого: 

- код Гармонізованої системи,

- природу та опис товару, 

- країну походження, 

- країну, з якої товари були відвантажені, 

- вартість товару, 

- запис відповідності торговців та 

- тип транспортних засобів. 

Виконуючи  зобов'язання, визначені  вказаною Угодою, діяльність фітосанітарних установ, враховуючи  фіксовані бюджетні ресурси, спрямована на  удосконалення систем управління ризиками. 

Не обмежуючись рамками   директивної політики у проведенні  планових перевірок, відбором  проб або тестування товарів, фітосанітарні  установи повинні оцінювати результати інспекцій, відбір проб та результати тестування. По результатах проведених досліджень для вирішення найвищих ризиків надається пріоритет втручанню на кордоні.

Такий процес визначення пріоритетів ризиків, сприяючи безпечній торгівлі,  може  допомогти фітосанітарним установам зосередити ресурси. Спрощення діяльності контролю за товарами з меншим ризиком є ​​важливим для зменшення ринкових витрат на імпорт. 

На початковому етапі встановлення пріоритетності ризиків  використання трудових ресурсів повинно бути більше цілеспрямованим, із можливим додатковим залученням  людських і фінансових ресурсів для забезпечення повноти і всебічності збору необхідного обсягу інформації та обґрунтованості  оцінок отриманих результатів.

Однією із найактуальніших проблем, на вирішення якої направлені дієві заходи на покращення рівня  використання трудових ресурсів, є забезпечення умов роботи, які не можуть завдати шкоду здоров'ю- травми, хвороби або смерть, чи пошкодженню навколишнього середовища чи майна.

Процес оцінки  ймовірності занесення та розповсюдження шкідників та величини пов'язаних з цим потенційних економічних наслідків пов'язана із рівнем впливу небезпеки. 

Оцінюючи ризики, пов’язані з небезпеками, загальний опис тяжкості та впливу небезпеки, доцільно оцінювати та обирати варіанти зменшення ризику занесення та поширення шкідника.

Кінцевою  метою, з якою імпортуються, виробляються або використовуються рослини, рослинні продукти або інші вироби, є процес оцінки біологічних чи інших науково-економічних досліджень. Метою цього є визначення походження  організму шкідника, необхідності застосування фітосанітарних заходів, оцінки ризику впливу шкідників. 

Процес аналізу ризику шкідників (pest risk analysis, PRA)  врегульовано декількома Міжнародними стандартами фітосанітарних заходів (International Standards for Phytosanitary Measures, ISPM).

Процес аналізу ризику шкідників для карантинних шкідників поєднує три незалежні, але інтегровані види діяльності: оцінку ризику,  управління ризиками та передачу інформації про ризики. 

Такий процес поєднує технічний аналіз потенціалу руху шкідників у торгівлі, встановлення та заподіяння економічної чи екологічної шкоди, а також можливі потенційні варіанти управління.

Оцінка ризику шкідників  є об’єктивним аналізом ризику перенесення шкідника на рослини або рослинні продукти та впровадження шкідника з в іншій країні (імпорту). 

Оцінка ризику враховує кліматичні та екологічні умови, матеріал, продукцію, та інші фактори, які сприяють встановленню та розповсюдженню. 

Важливо враховувати, що оцінка ризику шкідників є лише інструментом, а не вирішенням проблеми.

Категоризація товарів надає  можливості  оцінювання ризиків від торгівлі конкретного виду товарів, ушкоджених шкідниками. 

ISPM 32 визначає чотири категорії, які групують товари відповідно до рівня ризику появи шкідників - дві категорії для перероблених та дві категорії для необроблених товарів. 

Ця концепція категоризації товарів  включає  дослідження технологічної  переробки  товару,  вплив результатів технологічної переробки на ризик  знешкодження шкідників, вивчення  способу та ступеня переробки. 

Окремі  види товару пов’язані з великою ймовірністю  існування  шкідника, який знаходиться в товарі і, рухаючись із товаром, потрапляє на нову територію та  починає поширюватися. Наприклад вірогідність поширення  шкідника в живому рослинному матеріалі є вищою, ніж в обробленому- наприклад, який пройшов процес сушіння. 

Транспортні перевезення, процес обробки, умови зберігання імпортованого товару в сукупності з іншими факторами  впливають на товар і на необхідність застосування  повного комплексу фітосанітарних заходів, передбачених конкретно для кожного виду товару.

Досліджуючи спектр таких  ризиків, заходи управління повинні відокремлювати процедури, необхідні для зменшення ризиків для міжнародної торгівлі, та процедури, необхідні для визначення алгоритму дій і наслідків  поведінки, які не відповідають встановленим вимогам. 

Встановлення процесу визначення пріоритетів ризиків вимагає від фітосанітарного відомства вивчення  декілька ключових питань:

1. Хто встановлюватиме пріоритет ризику? 

2. Хто ініціюватиме надання інформації?

3. Як використовується отримана інформація? 

4. Як будуть прийматися, затверджуватися та підтримуватися рішення? 

5. Як здійснюється аудит та перевірка всього процесу визначення пріоритетів ризиків? 

6. Хто встановить пріоритетність ризику? 

Система визначення пріоритетів ризиків визначає загальну політику того, як і яка інформація буде використана для керівництва розробкою більш конкретних процедур та практик стосовно операційних процедур. 

Першим кроком може бути аналіз останніх трьох років інформації про імпорт. Це дасть велику кількість інформації про ризик імпорту товарів. На основі цієї інформації управлінський персонал ДПСС можуть приймати зважені рішення щодо того, чи є деякі перевезення меншими ризиками, а інші - вищими. 

Характер невідповідностей або відмов також може надати корисну інформацію щодо ризиків, пов'язаних із товарами. Наприклад, документальні випуски можуть не визначати загрози високого ризику, але можуть вимагати посилення перевірки документів або подальшої взаємодії між країною-імпортером та експортером. 

Статистичні дані для аналізу можуть бути наступні:

- кількість імпортованих партій та груп товарів; 

- категорії, типи та види рослин або рослинних продуктів; 

- обсяги партії; 

- країни експорту; 

- країни походження; 

- обсяги перевіреного рослинного матеріалу; 

- результати відбору проб та проведених випробувань; 

- обсяги зібраних зразків. 

Результати фітосанітарних перевірок повинні містити показники:

Назву і обсяг товару, що перевіряється; проблеми з оформленням документів:

- виявлені шкідники; 

- шкідники, подані на лабораторне підтвердження; 

- види шкідників, підтверджені лабораторною ідентифікацією тощо; 

Багато країн регулярно надають інформацію про фітосанітарну ситуацію в країні. Ця інформація часто публікується на веб-сайтах країн або на веб-сайтах регіональних організацій із захисту рослин (RPPO) або Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC). 

При визначенні пріоритетів ризиків слід враховувати наступні елементи: практичний досвід інспекторів та інших осіб, що працюють у фітосанітарному агентстві; досвід інших країн, особливо тих, що мають подібні імпортовані товари; біологічні умови в країнах походження - певні стадії життя шкідника можуть мати сезонний фактор руху та поширення, а отже, представляти менший ризик у певний час року. 

Протягом цих періодів з меншим ризиком частота та / або інтенсивність перевірок може бути зменшена; та терміни імпорту - сезонні фактори також можуть зменшити потенціал для встановлення шкідників. 

Наприклад, товари, що переміщуються взимку, коли поширення шкідників малоймовірне, і товар, швидше за все, буде спожитий до розповсюдження шкідників, може становити менший ризик. 

Після виявлення джерел інформації управлінський персонал ДПСС можуть перейти до розробки пріоритетів щодо ризику для імпортованих товарів. 

Залежно від результату невідповідностей, інформації, наданої з інших джерел, та досвіду персоналу, товари можуть бути класифіковані в партіях з низьким, середнім та високим ризиком. Початковий перелік часто проводиться групою досвідчених фахівців з управління ризиками, які обговорюють відповідний пріоритет товарів та наслідки втручань, які можуть бути застосовані до кожного. 

 Частота перевірок, що виникає, залежить від сукупності  факторів, включаючи обсяги торгівлі, властиві шкідливі ризики, пов'язані з товаром, ймовірність переходу шкідника з товару на вразливого господаря тощо 

Рекомендації\висновки:

В Україні час будувати реальну систему управління ризиками у всіх сферах, які стосуються міжнародної торгівлі. До початку відновлення повноцінного фітосанітарного контролю за дерев’яною тарою слід зробити кроки для наближення до європейських стандартів. Зокрема, слід виконати наступні підготовчі кроки:

1. Формування стандартних операційних процедур щодо процедур на етапі визначення профілів ризиків та на етапі здійснення контролю за дерев’яним пакувальним матеріалом. Забезпечення відслідковуваності дій, часу на проведення дій та ініціаторів дій.

2. Покращення айті системи за допомогою якої можна буде відслідковувати дотримання внутрішніх процедур за ключовими показниками.

3. Виявити дискреційні складові, які існують під час проведення контролю, серед яких час проведення контролю, метод проведення контролю, вибір виконавця та автоматизувати чи врегулювати ці складові.

4. Залучення досвіду країн ЄС. 

Джерела:

1. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН http://www.fao.org/

2. Пріоритетність ризиків у фітосанітарному управлінні (Села та Зандарскі, 2020 рік, Світовий банк). 

3. Протокол про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі. Угода про спрощення процедур торгівлі 

4. Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів

5. МСФЗ №15

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177   

7. https://tfadatabase.org/tfa-text/article/7