Пандемія та бізнес: юридичні поради як бути з працівниками
Лише тиждень минув з моменту введення карантину через поширення коронавірусної хвороби, а бізнес вже відчув це на собі. Перша з них, що робити з працівниками та виплатою заробітної плати?
Лише тиждень минув з моменту введення карантину через поширення коронавірусної хвороби, а бізнес вже відчув на собі тягар майбутніх проблем.
Перша з них, і мабуть, найголовніша – що робити з працівниками та виплатою заробітної плати?
Частина бізнесу зупинилась повністю (ресторани, кінотеатри, сфера розваг, транспорт, деякі магазини), інші перейшли на режим віддаленої роботи. В обох випадках, виникли суттєві зміни в організації роботи: зменшилась кількість клієнтів та замовлень, деякі працівники взагалі не залучені та не виконують жодних трудових функцій.
На мою думку, весь бізнес, поки що в очікуванні та не поспішають до кардинальних дій. Але давайте будемо чесними, 3 квітня 2020 року це навряд чи закінчиться……
Тож, як правильно переналаштувати бізнес та оформити все, щоб після закінчення пандемії та карантину, у вашої компанії не виникло нових проблем. Такі проблеми можуть бути пов'язані, як із перевірками контролюючих органів щодо дотримання законодавства, так із трудовими спорами працівників.
Які зміни на сьогодні для бізнесу?
1. Надано право роботодавцю дозволяти працівникові виконувати роботу вдома;
2. Надано право власникам змінювати режими роботи, зокрема, щодо приймання та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов'язковим інформуванням про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби;
3. Можливість надавати відпустку без збереження заробітної плати на весь період карантину за згодою з працівником.
4. Заборонена робота підприємствам, діяльність яких передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності та діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресного доставлення замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту;
5. Суттєво обмежена діяльність компаній, які надають послуги пасажирських перевезень.
За таких умов, власнику необхідно адаптувати діяльність свого бізнесу під реалії та запровадити зміни на своєму підприємстві, в тому числі юридичні.
Проблеми, які наразі існують у бізнесу та потребують їх вирішення?
Заборона діяльності бізнесу на період карантину. Всі працівники повністю або частково не виконують свої трудові функції.
Змінено режим роботи підприємства на відділену роботу, частково працівники залучені в робочих процесах не в повному обсязі, частково не мають можливості виконувати свої трудові обов'язки.
Працівники вимагають оплачувані відпустки на період карантину.
Варіант №1. Оформлення простою на підприємстві у зв'язку з карантином.
Для тих компаній, які припинили свою роботу, або ж призупинено роботу його окремих відділів мають право перейти в режим простою на підприємстві..
Поняття "простій" визначено у ст. 34 КЗпП України як призупинення роботи, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Особливістю простою є те, що власнику підприємства необхідно оплачувати працівникам час простою з розрахунку середнього заробітку. Згідно зі статтею 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку середнього заробітку, якщо простій пов’язаний з виробничою ситуацією, небезпечною для життя чи здоров’я працівника або оточуючих його людей, навколишнього природного середовища.
На мою думку, карантин пов’язаний з розповсюдженням коронавірусної інфекції є ситуацією небезпечною для життя, а тому виплата має бути з розрахунку середнього заробітку. Офіційного роз’яснення на сьогодні цього питання не має. Також на роботодавця у такому разі поширюється правило нарахування ЄСВ в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати.
Варіант №2. Оформлення відпустки працівникам без збереження заробітної плати на період карантину.
Ті працівники, які не можуть виконувати свою роботу навіть у віддаленому режимі, можуть оформити відпустку без збереження заробітної плати на весь період карантину. Законодавець вніс зміни до ст. 84 КЗпП України та надав можливість оформлювати таку відпустку не тільки на 15 днів протягом року.
Основною умовою оформлення такої відпустки це заява працівника, тобто його згода. Неможливо відправити у відпустку без збереження заробітної плати працівника без його згоди.
В такому випадку на власника покладається обов’язок домовитися зі своїми працівниками, і в тому разі, якщо вони не будуть проти, отримати від них заяви та оформити таку відпустку відповідним наказом.
На мою думку, це найбільш ефективний спосіб уникнути зайвих витрат на оплату праці в умовах, коли працівники не виконують свої трудові функції.
Варіант №3. Переведення працівників на неповний робочий день
Неповний робочий час встановлюється за погодженням сторін трудового договору, так визначено ст. 56 Кодексу законів про працю України. Тому, якщо ви прийняли рішення про переведення на неповний робочий день, необхідно погодити це з працівником. Це можливо внесенням змін до трудового договору, або укладенням нового, якщо він не укладався у письмовій формі. Нагадаю, що ЄСВ в таком випадку все одно нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати.
Варіант №4 Звільнення працівників за згодою сторін
Якщо ваше підприємство повністю зупинило роботу і ви не бачите іншого виходу як тільки звільнення працівників, або ж у вас суттєво скоротились об’єми роботи і ви намагаєтесь зменшити витрати, то звільнення працівника можливе виключно за згодою сторін. Пункт 1 ст. 36 КЗПП України, передбачає можливість припинення трудового договору за угодою сторін. Згода сторін в ситуацією з карантином, може бути у вигляді, наприклад грошової компенсації або щось інше, або ж ви просто зможете домовитися про таке звільнення без компенсацій.
Нагадаємо, що стаття 172 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за незаконне звільнення. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу 34 000 - 51 000 гривень або бо позбавлення права обіймати певні посади. Також керівників можуть позбавити права займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або покарати виправними роботами на строк до двох років.
То ж рекомендуємо бути обачними, якщо маєте намір звільняти працівників.
Варіант №5. Звільнення працівників у зв'язку зі зміною в організації праці (скорочення).
Цей варіант на той випадок, коли карантин та пандемія буде тривати більш як два місяці. Не завжди вдається домовитися з працівниками про звільнення, тож якщо вам не вдалось, а бізнес потребує скорочення, рекомендую скористатися п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Така стаття дозволяє звільняти працівника за ініціативою власника у зв’язку зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.
В такому випадку важливо правильно все організувати: видати відповідні накази та попередити працівників за 2 місяці, врахувати тих, яким надано право на першочергове залишення на роботі.
Безумовно, ми не можемо говорити про те, що такі варіанти підходять всім. Кожний бізнес має свою історію, свої особливості. Наразі, всі ми опинились в новій для нас ситуації, якої донині в історії українського бізнесу не існувало. Не існує в Україні законів, як регулювали такі питання, не існує досвіду.
На мою думку, нам потрібно дотримуватися певного балансу між забезпеченням право на працю та на заробітну плату працівників, та інтересами самого бізнесу, Адже, якщо бізнес не впорається з сьогоденням, то завтра на нас чекає тотальне безробіття, таке як в Китаї у лютому 2020 року, коли понад 6 млн людей залишились без роботи.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23130
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17395
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17024
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13633
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11691