Хочу бути розробником (і це не тільки про ІТ)
11 років тому бізнес вчергове скаржився чиновникам на підготовку фахівців у вишах та училищах. Тоді ми спровокували дискусію: чи враховує трудове і освітнє законодавство ситуацію на ринку праці?
Далі були тривалі обговорення з освітянами та профспілками. Які саме обрати інструменти? Досвід яких країн буде корисним Україні? Після досліджень та консультацій орієнтуватись вирішили на Велику Британію.
Федерація металургів України одна з перших в Україні перейшла від розмов до дій. Тож не дивно, що зараз саме наше об'єднання найактивніше займається розробленням професійних стандартів на заміну застарілим кваліфікаційним характеристикам. Для того, щоб поширити практику профстандартів на інші сфери, ми відкрито ділимось досвідом. Сподіваюсь, він буде корисним іншим роботодавцям, які вболівають за позитивні зміни на українському ринку праці.
Чому це важливо?
Професійний стандарт є пусковим механізмом для багатьох процесів. Наприклад, на його основі розробляється освітній стандарт, який є базою для навчальних планів та програм. В результаті не доводиться бідкатися про “підготовку не тих і не так”.
Використовуючи професійний стандарт hr-менеджери складають своєрідні кар'єрні маршрути. Маючи такий маршрут набагато легше мотивувати робітників підвищувати кваліфікацію, кар'єрно рости на підприємстві. Також стандарт можна використовувати для тестування кандидатів під час прийому на роботу. Закриваючи вакансію, hr може бути певним у кваліфікації працівника.
Ще професійний стандарт є гарним підґрунтям для профорієнтації. Він дає зрозуміле пояснення в чому суть роботи представника певної професії, які знання та вміння необхідні для отримання конкретного фаху.
Але заради справедливості вкажу, що розроблення професійного стандарту або перегляд вже існуючого процес складний, бюрократичний і доволі дороговартісний. Розроблення одного стандарту може коштувати роботодавцю сотні тисяч гривень, адже потрібно відволікати працівників від виконання прямих обов'язків.
Однак ефект того вартий. Розробка стандарту є інвестицією в розвиток бізнесу. По-перше, це дозволяє впливати на якість підготовки кадрів. А по-друге, працівники підприємств можуть швидко підтверджувати кваліфікацію через кваліфікаційні центри (оцінювання в центрах проводиться тільки на затверджені профстандарти).
Ще один бонус – можливість відносно швидко виводити на ринок праці нові професії і офіційно закріплювати їх. Раніше при внесенні до Класифікатора нової професії потрібно було подати до неї кваліфікаційну характеристику. Водночас така характеристика могла розроблятись тільки на професії, що вже існують в Класифікаторі. У жовтні цього року Уряд вніс зміни до Порядку розроблення профстандартів і дозволив розробляти стандарти на професії, яких немає в Класифікаторі.
Роботодавцю, який хоче розробити професійний стандарт: покрокова інструкція
1. Перш за все треба з'ясувати чи затверджений стандарт за потрібною вам професією або чи не розробляється він іншою робочою групою. Якщо стандарт вже готується, можна підключитися до процесу і співпрацювати із вже сформованою робочою групою.
Якщо потрібно братися за роботу з нуля, доведеться вивчити наявний стан справ, сформувати та подати на реєстрацію до Національного агентства кваліфікацій заявку на розроблення стандарту. У заявці вказуємо: назву проекту профстандарту, КВЕД-2010, код і назву професії, назву професійної кваліфікації, орієнтовний строк роботи над проектом, інформацію про розробника та веб-сайт, на якому буде проводитися громадське обговорення проекту документа.
Впродовж 10 робочих днів агентство має повідомити про результати розгляду заявки.
2. Тепер треба сформувати робочу групу, куди мають увійти профільні експерти – представники підприємств, профспілок, науковці та освітяни. Найбільше виграють розробники, які є членами галузевих рад. Вони фактично мають постійно діючі робочі групи для розроблення профстандартів за потрібними їм професіями. Входження галузевої ради до складу Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні також буде перевагою, адже це означатиме доступ до експертної оцінки проекту документа.
3. Основою для розроблення професійного стандарту є функціональний аналіз. Для підготовки проекту документа працівники різних підприємств мають заповнити анкети з оцінками своїх трудових функцій. Чим більше робітників з відповідною кваліфікацією заповнять такі анкети, тим об'єктивним буде результат. Аналіз опитування складатиме основу проекту профстандарту. Водночас треба врахувати, що стандарти мають єдину структуру, якої треба дотримуватися під час оформлення документа. Наведу кілька з обов'язкових блоків: вимоги до освіти фахівця, його професійного розвитку, опис загальних компетентностей, необхідних для виконання роботи тощо.
4. Готовий проект професійного стандарту опрацьовують усі експерти робочої групи і після цього проводять його громадське обговорення. Якщо професія передбачає мультизадачність і зачіпає додаткові професійні сфери, робоча група може залучити інші галузі. Отримавши висновки, фінальний проект документа має бути оприлюднений на вказаному в заявці сайті щонайменше на місяць.
5. Врахувавши зауваження та пропозиції, надані під час громадського обговорення, проект профстандарту направляється на перевірку. Якщо розробник є членом Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні – він направляє проект до цього органу. В іншому випадку перевірку здійснює Нацагентство кваліфікацій.
6. Орган, який проводив перевірку, направляє проект професійного стандарту та свій експертний висновок про дотримання у ньому вимог законодавства до Мінекономіки для затвердження. Міністерство має затвердити стандарт впродовж місяця. Документ вважатиметься чинним після внесення до реєстру стандартів (https://register.nqa.gov.ua/profstandarts).
Які документи знадобляться розробникам?
Порядок розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів (постанова Уряду);
Методика розроблення професійних стандартів (юстований наказ Мінсоцполітики).
Окремі пункти КЗПП.
***
Будемо чесними: левова частка відповідальності за успіх змін на ринку праці та в освіті лежить на нас – роботодавцях. Ми повинні стати лідерами цих змін. Ніхто не побудує успішне українське майбутнє за нас. Тому вже зараз потрібно об'єднувати зусилля як на галузевому, так і на національному рівні.
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер 28.05.2025 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк 27.05.2025 18:24
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1119
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 210
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 141
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 135
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 132
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 11925
-
У Литві частину допомоги, що була призначена для українців, надали росіянам та білорусам
Бізнес 7606
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 6439
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 4437
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3720