Загнала влада опозицію на слизьке...

Немає толку в опозиційному полку. Забувши про честь та гідність, примітивні "вожді" фронди вже встигли перегризтися фракціями, втупившись чомусь у написання нової Конституції, коли на морозі стоїть Майдан, коли потрібно вирішувати більш нагальні проблеми с

Політичні бездарі вже чубляться. Їх, як помішаних, причинних на владі, знову примітивно розвели на кавовій гущі, спершу запропонувавши буцімто керівні портфелі. Ну, звичайно ж, клюнули, повелися, бо тільки на це й повернуті їхні мізки: почали метушитися, і кожен під себе будувати повітряні замки, навіть набирати команди за все тим же принципом особистої відданості (яка ж ганьба, життя нічому не навчило!) За тим придуркувато втягнулися в провокаційний процес перелицювання Конституції, спроможний затягнутися до нових осінніх морозів.  І вже з табору опозиції чутно гризню і лайки, немовби в затрапезній псарні – «Батьківщина» на чому світ стоїть громить проект Основного закону УДАРУ. Ті відповідають ще більшим лементом. Уже навіть за стіл перемовин сісти не можуть, повна антипатія. Отже, вітайте владу з перемогою - успішно пересварили колег-опозиціонерів! Але й коли фракції все таки дійдуть до спільного знаменника, в регіоналів готова відповідь: відсилайте проект до Веніціанської комісії. А це означає, що результат стане відомим за... пів року.

А ви, майданівці, стійте! Несіть вахту… Відбивайте  атаки тітушок і бандитів. Навіть тоді, коли вже дехто мовбито з нардепів навіть відверто почав домовлятися про здачу їхніх інтересів владі…

Іншими словами, так звані лідери парламентської опозиції хочуть лише змінити таблички на кабінетах, а люди з Майдану - геть перезавантажити всю владу. Ось корінна різниця стремлінь. 

Почитаєш, що пишуть ці «фахівці» від юриспруденції, які, до речі, вже провалили два прийнятих за їхніми лекалами закони парламентом і котрі виявилося неможливо застосувати на практиці, мороз зашпорить кров. Цього разу вони вирішили переробити Конституцію під лояльність, приміром,  до персони В. Кличка. Роблять, наприклад, поправку в графі вимог щодо необхідності проживання десяти років в Україні перед балотуванням громадянина в президенти країни на поблажливу вимогу – «перебувати в громадянстві».

Себто, нехай мешкає людина де хоче, пасе, наприклад, оленів у Сибіру, розводить морських левів у Каліфорнії, а приїхала до України, подала український паспорт до ЦВК – реєструйте її кандидатом у президенти.

Хіба це секрет, що нинішні революційні події результат узурпації влади в одних нечесних руках?! Але в своєму проекті Конституції  УДАР не звужує права глави держави на шляху до авторитаризму і тиранії, а навпаки іще більше розширює їх. Навіть після того, як їхньому лідеру панові В. Кличку В. Янукович не побоявся буцімто навіть погрожувати тюрмою.   Хочете переконатися наяву в цій фатальній ідеї – читайте тут.

Як на мене - шизофренія в дії!

Якби перебудову в Україні здійснювати в ідеалі, то оскільки В. Янукович загнав країну в штопор, вивів на стежку близьку до громадянської війни, його варто було б надалі взагалі  позбавити права балотуватися в президенти країни. І тих пріснопам’ятних 235-ох народних депутатів, котрі начебто проголосували за драконівські, екзотичної радянської епохи закони від 16 січня ц.р. належало б також позбавити виборного цензу довічно. Цей би жорстокосердий статус необхідно було б застосувати і щодо вождів та активістів опозиції, позаяк не виправдали, і будьте певні, ніколи не виправдають найменших надій виборців, провалили всі сподівання народу. Нехай йдуть у бізнес, там потрібні їхні природні задатки - брехати, обманювати, підставляти один одного, тушкуватися.

Щоправда, виникає запитання: а хто ж проведе таку могутню очищувальну люстрацію?

Тому вважаю, що  на сьогодні, повернення до Конституції 2004 року - єдино прийнятний компроміс, позаяк вона встановлює випробуваний у нашій державі баланс між гілками влади. Цим, напевне, потрібно займатися, а не намагатися одібрати славу в Пилипа Орлика...