Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.11.2015 21:37
Чим наука прогнівила?
Наука - це жінка, а жінка - найкраще творіння, яке треба берегти.
В сучасних кризових умовах урядом приймаються не завжди зважені рішення, які не мають під собою практичної апробації, та ґрунтовної оцінки наслідків їх імплементації. Це негативно впливає на соціально економічний стан та розвиток держави в цілому.
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Як правило всі сучасні реформи сьогодення відбуваються під супровід гучних заяв, таких як: «Завтра підемо разом вперед, якщо куля в лоб - то куля в лоб, але чесно, справедливо і сміливо» [1], або «Люди і влада живуть у різних вимірах, які не перетинаються. Коли посадові особи приходять в уряд або в Раду, то там все нормально - мухи не кусають, світло горить» [2]. Ось цей девіз, мені сподобався найбільше: «Лякати світ потрібно не ядерною зброєю, лякати потрібно економічним зростанням» [3]. Думаю всі зрозуміли, кому належать ці «крилаті фрази». Цілком і повністю погоджуюсь з доречністю всіх висловлювань, та з такою принциповою позицією.
Наразі до чого я веду. Нещодавно, під час засідання уряду, прем’єр міністр України А. Яценюк, висловив свій сумнів, щодо прозорості використання мільярдних коштів, які виділяють на наукові дослідження [4]. А потім, ще масла в вогонь підлив народний депутата В. Пензеник, який заявив, що не варто виділяти кошти на утримання споруд, в яких знаходяться наукові установи, забезпечувати фінансування досліджень, які не мають швидкого комерційного ефекту, сплачувати підготовку аспірантів і т. д. [5]. Стає зрозумілим, що зараз почнуться революційні реформи Академії наук, співробітником якої зокрема, я являюсь. Реформи, це те, чого зараз вимагає світова громадськість, те, що необхідно громадянам України, задля розбудови щасливого майбутнього. Але чи достатньо аргументів задля різких висловлювань, і тим паче рішучих дій? Чи сформовані напрями та етапи реформування. На тлі сучасних подій радикальні зміни можуть призвести до непоправних втрат. Найголовніше, зараз не завдати шкоди, тому надбанню, яке ми маємо. Не потрібно наступати на ті ж самі граблі.
У 2004 році оцінено соціально-економічні наслідки приватизації, яка розпочалася в 1992 році. І ця оцінка далеко не позитивна. Наряду з мізерним позитивним впливом, більшість дослідників оцінюють її як «пограбування» народу, який, нібито, «втратив загальнонародну власність, за безцінь приватизовану злодіями за сприяння реформаторів» [6].Необхідність проведення фундаментальних досліджень, які наразі здійснює академія наук, можна обґрунтувати, дуже швидко. Оскільки Економічне зростання, яким ми повинні лякати світ — це зміна результатів функціонування економіки.
Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та найкращих форм організації виробництва [7]. Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво [8]. А «Мільярдні кошти, які виділяються на наукові дослідження, і просто пропадають треба шукати не у науковців в кишенях, в яких і без того, як співав Анатолій Солов’яненко: «гуде вітер вельми в полі…».
Список використаних джерел:
1.Яценюк А: Куля в лоб [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=xNwrnuhUc4w
2.Яценюк А: В уряді та в Раді все нормально - мухи не кусають, світло світить УНІАН 24.01.2009 [Електроний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://www.unian.ua/politics/183759-yatsenyuk-v-uryadi-ta-v-radi-vse-normalno-muhi-ne-kusayut-svitlo-svitit.html
3.Яценюк А.: Україна може налякати світ тільки сильною економікою Обозреватель 12 червня 2009 [Електронний ресурс] / Арсеній Яценюк – 2014. – Режим доступу до ресурсу: http://ukr.obozrevatel.com/politics/47601-yatsenyuk-ukraina-mozhe-nalyakati-svit-tilki-silnoyu-ekonomikoyu.htm
4.Вища освіта України [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/vnz/48558/
5.Єгоров І. Про принципи та практику фінансування наукових досліджень і розробок у сучасному світі: коментар до виступу В. Пинзеника Український журнал «Економіст» / Ігор Єгоров / [Електронний ресурс] 25.11.15. Режим доступу до ресурсу: http://ua-ekonomist.com/10931-pro-principi-ta-praktiku-fnansuvannya-naukovih-dosldzhen-rozrobok-u-suchasnomu-svt-komentar-do-vistupu-v-pinzenika.html
6.Білоцерківець О., Бондаренко Р., Голованенко М. Звіт про результати досліджень по проекту: «Соціально-економічні наслідки приватизації державного майна в Україні: перші десять років» / Олександр Білоцерківець, Руслан Бондаренко, Микола Голованенко, Володимир Дубровський, Тамара Шигаєва [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: http://www.case-ukraine.com.ua/archive/u/publications/11cccb107a77fa70fca9626c7 adc09f9.pdf
7.Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим доступу до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BE% D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F8.Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І - ІV рівнів акредитації / І. М. Бойчик, М. С. Харів, М. І. Хопчан, Ю. В. Піча. - 2-е вид., випр. і допов. - К.: Каравела; Л.: Новий Світ-2000, 2001. – 298 c.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
Топ за тиждень
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 458
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 99
Популярне
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8717
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7546
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 5529
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4272
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3702
Контакти
E-mail: [email protected]