Моніторинг фінансового законодавства (12 – 18 лютого)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроект щодо використання електронних доказів
На розгляд Верховної Ради України 12 лютого 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо використання електронних доказів» (№ 5060).
Мета: правове врегулювання використання електронних доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено низку адміністративних правопорушень, які безпосередньо пов’язані з використанням електронної інформації та документів. У зв’язку з цим існує потреба у правовому регулюванні електронної інформації та визначенні «електронних доказів» та встановленні можливості їх використання органами, які складають протоколи про адміністративні правопорушення, та органами, які розглядають справи про адміністративні правопорушення.
Законопроектом № 5060 пропонується доповнити статтю 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначенням електронних доказів як інформації в електронній (цифровій) формі, яка містить певні дані, а також врегулювати питання дослідження, вилучення та використання такої інформації у справах про адміністративні правопорушення.
Положеннями законопроекту № 5060 також передбачається форма зберігання таких електронних доказів.
Законопроект щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей
На розгляд Верховної Ради України 15 лютого 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей» (№ 5043-1).
Мета: утворення сприятливих умов для виведення з тіні та легальної роботи сфери азартних ігор в Україні шляхом встановлення рівних та прозорих правил оподаткування.
Законопроектом № 5043-1 встановлюється порядок та ставки оподаткування діяльності з організації та проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей, зокрема пропонується наступне:
- встановити єдину ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід або GGR), отриманий від організації та проведення будь-яких азартних ігор, у розмірі 18%;
- залишити діючу на сьогоднішній день ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід або GGR), отриманий від випуску та проведення лотерей, у розмірі 30%, але без перехідного періоду;
- передбачається, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з організації та проведення азартних ігор та/або діяльність з випуску та проведення лотерей, сплачуватимусь також податок на прибуток за загальною ставкою 18%. При цьому нарахований суб’єктом податок на дохід від такої діяльності є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта. При здійсненні організаторами азартних ігор іншої діяльності передбачається нарахування та сплата ними податку на прибуток за базовою (основною) ставкою податку;
- передбачається, що виграші (призи) в азартних іграх та лотереях звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, лише у випадку, якщо кожний такий виграш (приз) складає суму до однієї мінімальної заробітної плати включно.
Законопроект про фінансові послуги та фінансові компанії
На розгляд Верховної Ради України 15 лютого 2021 року внесено проект Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (№ 5065).
Мета: створити можливості для розвитку фінансових установ у різних сегментах, забезпечити функціонування ефективного ринку фінансових послуг, як невід’ємної частини економіки України.
Законопроектом № 5065 передбачається оновлення редакції Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Зокрема, пропонуються наступні зміни:
1) осучаснення та розширення термінології, яка використовується у законодавстві щодо регулювання ринків фінансових послуг;
2) встановлення обмежень щодо розповсюдження положень закону на надання фінансових послуг в межах загальнодержавних та місцевих бюджетних програм, з метою підвищення ефективності їх застосування та спрощення регулювання відповідних суб’єктів;
3) закріплення принципів надання фінансових послуг та захисту прав клієнтів (споживачів);
4) розширення положень щодо обов’язку надавача фінансової послуги стосовно надання повної та комплексної інформації про свою діяльність та весь спектр фінансових послуг, які ним надаються, у зрозумілій формі без спроб штучного ускладення сприйняття такої інформації;
5) встановлення вимог не лише до реклами фінансових послуг, а й до будь-якої іншої форми поширення інформації про фінансові послуги;
6) посилення норм щодо захисту прав клієнтів при укладенні договору, зокрема щодо заборони зміни в односторонньому порядку не лише відсоткової ставки, а й будь-яких інших платежів або встановлення нових платежів, порядку укладення договорів в дистанційній формі та/або шляхом приєднання;
7) запровадження поняття «таємниця фінансової послуги» як спрощеного аналогу банківської таємниці, встановлення режиму її захисту та розкриття фінансовими установами та регуляторами;
8) виділення семи видів діяльності на ринку фінансових послуг, щодо яких здійснюється відповідне ліцензування та регулювання;
9) запровадження можливості існування «регуляторної пісочниці» - тестового середовища для іноваційних компаній з обмеженими масштабом функціонування задля забезпечення захисту їх клієнтів;
10) опис можливих шляхів залучення надавачами фінансових послуг коштів із встановленням заборони їх залучення на масовому ринку у вигляді вкладів для всіх установ, крім банків та кредитних спілок, а також запровадження інституту кваліфікованих інвесторів, які мають змогу інвестувати у діяльність фінансових установ у разі відповідності встановленим критеріям;
11) встановлення положень щодо зовнішнього аудиту фінансових установ та порядку взаємодії Національного банку України із аудиторськими компаніями;
12) закріплення положень щодо аутсорсингу, як виконання третіми особами функцій або окремих процесів надавача фінансових послуг, із визначенням порядку взаємодії між ними, розподілу відповідальності та ролі регулятора;
13) запровадження можливості існування саморегулівних організацій учасників ринку;
14) встановлення завдань, принципів та методів державного регулювання діяльності з надання фінансових послуг, а також відповідних обмежень;
15) можливість застосування під час здійснення нагляду професійного судження регулятора із відповідними запобіжниками;
16) визначення нагляду за ринковою поведінкою, зокрема в частині дотримання вимог щодо захисту прав споживачів;
17) розширення сфери дії Кредитного реєстру Національного банку України крім банків на інші фінансові установи.
Законопроект щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів
На розгляд Верховної Ради України 15 лютого 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів» (№ 4669-1).
Мета: запровадження програми сприяння інвестуванню зароблених громадянами України за кордоном коштів у розвиток малого та середнього підприємництва в Україні, зокрема через надання допомоги для економічної реінтеграції; сприяння збереженню робочої сили в Україні.
На відміну від Урядового законопроекту (реєстр. №4669), законопроектом № 4669-1 передбачається запровадження надання одноразової допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів на безповоротній основі в сумі до 150 тис. грн. виключно за рахунок коштів Державного бюджету (передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) незалежно від наявності страхового стажу.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 703
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 28835
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 27041
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24478
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8132
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7118