Моніторинг фінансового законодавства (18 – 29 грудня)

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроект щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача

На розгляд Верховної Ради України 24 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до статті 128 Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей набуття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб статусу цивільного позивача» (№ 4547).

Мета: удосконалення та підвищення ефективності механізму, який використовує Фонд задля задоволення вимог кредиторів банків, які виводяться з ринку, оскільки стягнуті з винних осіб кошти на покриття збитків будуть спрямовані виключно на їх погашення у порядку черговості, визначеній Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Законопроектом № 4547 пропонується внести зміни до статті 128 КПКУ в частині запровадження норм, які нададуть Фонду можливість подавати цивільні позови в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вимоги яких акцептовані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та набувати статусу цивільного позивача, який зберігається за ним після припинення неплатоспроможного банку або банку щодо якого було прийнято рішення про ліквідацію з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як юридичної особи.

Законопроект щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків

На розгляд Верховної Ради України 24 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» (№ 4546).

Мета: удосконалення механізмів збереження активів банку, запобігання втрати майна банку, задоволення якомога більшої кількості кредиторів банків, що виводяться з ринку.

Законопроект № 4546:

- визначає правові підстави для відшкодування шкоди (збитків) особою, якою заподіяно шкоду банку та кредиторам банку, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду;

- вводить такі поняття як: «договір про добровільне відшкодування шкоди (збитків)», «мирова угода», встановлює порядок та умови їх укладення.

- передбачає регулювання таких питань: удосконалення процедур та переліку підстав для виявлення нікчемних правочинів; уточнення деяких питань нормативно-правового регулювання порядку проведення ліквідаційної процедури; удосконалення механізму правового захисту працівників Фонду та членів його адміністративної ради; тощо.

- передбачає врегулювання питання подання цивільного позову в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку, положення щодо набуття Фондом статусу позивача у справі в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку у господарському процесі, уточнює деякі процедурні питання виконавчого провадження;

- пропонує запровадити положення, що дозволить Фонду ініціювати цивільні, адміністративні, кримінальні чи арбітражні провадження про стягнення шкоди (збитків), заподіяної банку внаслідок націоналізації, експропріації майна, реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку внаслідок воєнних дій, збройних конфліктів, громадських заворушень.

Законопроект щодо сільськогосподарських кооперативів

На розгляд Верховної Ради України 22 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сільськогосподарських кооперативів» (№ 4457-1).

Мета: врегулювання питання оподаткування патронажних дивідендів відповідно до кращих міжнародних практик.

Законопроектом № 4457-1 передбачається:

- Приведення термінології Податкового кодексу України у відповідність до нового Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»;

- Встановлення особливостей оподаткування виплати патронажних дивідендів, зокрема:

1) патронажні дивіденди виплачуватимуться виключно за рахунок фінансового результату (прибутку) сільськогосподарського кооперативу, що залишається після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законом, визначеного за результатами здійснення операцій з особами, які є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу та/або їхньої трудової участі в  діяльності кооперативу;

2) фінансовий результат від здійснення операцій з членами кооперативу та/або їхньої трудової участі в діяльності кооперативу (об’єднання) та фінансовий результат від здійснення операцій з особами, які не є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського кооперативного об'єднання, визначаються окремо;

3) фінансовий результат за результатами здійснення операцій з членами кооперативу та/або їхньої трудової участі в  діяльності кооперативу визначається виключно за рахунок:

здійснення операцій з особами, які є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу;

4) авансовий внесок з податку на прибуток підприємств при виплаті патронажних дивідендів такими кооперативами не сплачуватиметься. Водночас, отримані юридичними і фізичними особами – членами кооперативу патронажні дивіденди підлягають оподаткуванню як дохід такої особи згідно з системою оподаткування, на якій знаходиться дана особа як платник податків. Вказані вище виплати у сумах, що підлягають оподаткуванню ПДФО, будуть також оподатковуватись і військовим збором (ставка 1,5%), як того вимагає пункт 161 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України;

- Передбачається встановлення перехідного періоду щодо застосування старої редакції змінених цим проектом положень Податкового кодексу України сільськогосподарськими виробничими та обслуговуючими кооперативами до приведення їх статутів у відповідність до вимог нового Закону «Про сільськогосподарську кооперацію»;

- Змінюється підхід до надання пільги зі сплати ПДФО з доходу від реалізації сільськогосподарської продукції і кооперативних виплат (відповідно до нового Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» - патронажних дивідендів);

- Передбачається внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо надання державної підтримки сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським кооперативним об'єднанням за умови, що не менше 12 членів кооперативу або об'єднання є сільськогосподарськими товаровиробниками та одночасно не є пов'язаними особами у розумінні Податкового кодексу України.

Законопроект щодо детінізації економіки та застосування реєстраторів розрахункових операцій

На розгляд Верховної Ради України 21 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Податкового кодексу України та інших законів України з метою детінізації економіки та справедливого застосування фізичними особами-підприємцями (ФОП) реєстраторів розрахункових операцій» (№ 4468-1).

Мета: регулювання системи обліку та унеможливлення тінізації доходів.

Основними положеннями законопроекта № 4468-1 передбачається наступне:

- запроваджується механізм застосування платниками єдиного податку реєстраторів розрахункових операцій, а саме, якщо платник єдиного податку першої груп (фізична особа-підприємець), здійснює продаж товару або послуги, ціна на які більше 3 (трьох) розмірів мінімальної заробітної плати, то платник єдиного податку першої групи (фізична особа-підприємець) зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати виключно реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій; змінюються норми, які вказують на умови, за яких суб’єкт господарювання не може використовувати спрощену систему оподаткування;

- запроваджуються норми, відповідно до яких у разі реєстрації Книги обліку доходів у встановленому порядку та її щоденного ведення вона буде достатньою підставою для формування показників податкової звітності;

- змінюються умови, за яких можливо не використовувати реєстратори розрахункових операцій у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або еквайрінгу.

Законопроект щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання

На розгляд Верховної Ради України 21 грудня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Митного кодексу України щодо постанов про накладення штрафу за порушення митних правил» (№ 4532).

Мета: забезпечення можливості ефективного відновлення законних вимог органи державної влади.

Законопроект № 4532 розроблено на виконання Україною умови «5a» додатка І до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро), ратифікованого Верховною Радою України 25 серпня 2020 року, якою передбачено, що для забезпечення можливості ефективного відновлення законних вимог органи державної влади: а) розширять повноваження приватних виконавців (ПВ) на вимоги до ста тисяч (100 000) гривень проти будь-якого боржника (включаючи державних юридичних осіб та юридичних осіб за участю держави) та на адміністративні штрафи, а також складуть дорожню карту щодо повного зрівняння їх повноважень із повноваженнями державних виконавців, зокрема, що стосується ПВ, які діють від імені будь-якого клієнта та проти будь-якого боржника, а також що стосується полегшення доступу до професії ПВ для збільшення їх загальної кількості, та перегляду режиму дисциплінарного нагляду та контролю.

Для виконання зазначеної умови Меморандуму законопроектом № 4532 пропонується внести зміни до статей 535, 540 Митного кодексу України та розширити повноваження приватних виконавців щодо примусового виконання ними постанов у справах про адміністративні правопорушення.