Як вибрати стратегію георезервування для вашого бізнесу

Сьогодні ви можете застосувати одну з трьох стратегій георезервування, яка буде оптимальною для вашої сфери діяльності.

З огляду на постійне зростання інформаційних ризиків, усе більше українських компаній шукають ефективні рішення для збереження великих масивів даних. Одним із них є географічне резервування, що передбачає дублювання корпоративної інформації на зарубіжних хмарних платформах. І якщо раніше цей метод застосовувався лише для критично важливих систем, то останнім часом хмарні та периферійні архітектури перетворили його на звичайне явище. Продовжую тему георезервування, яку почав в минулому пості, і розповідаю про основні стратегії geo-redundancy.

Активно-пасивне георезервування

Цей метод спрямований на «організацію» резервних ресурсів, щоб вони були напоготові в очікуванні свого часу. Такий процес збереження даних нагадує резервне копіювання, яке автоматично здійснюється наприкінці кожного робочого дня. Інакше кажучи, вторинна платформа хмарної інфраструктури «відпочиває», поки основна є активною. Це дозволяє вашому резервному майданчику заощаджувати ресурси, оскільки він не обслуговує навантаження, поки в цьому не виникає потреба. У відповідальний момент, коли стається збій у роботі першої платформи, друга забирає на себе функцію підтримки основних технологічних потужностей.

Така стратегія стане хорошим рішенням для таких напрямів бізнесу, як логістика, виробництво тощо.

Даний підхід можна назвати найбільш простим у реалізації і відносно недорогим, оскільки переважну частину часу від альтернативної платформи вимагається лише запис резервної копії даних. Водночас саме простота функцій не дозволяє цій стратегії застосовувати розширений спектр режимів захисту інформації. Адже у разі небезпеки всі сервіси спрямовуються до іншого сховища, таким чином утворюючи собою новий вектор для атаки зловмисників.

Часткове активно-активне георезервування

Дана стратегія передбачає «командну роботу» декількох серверів, які одночасно обслуговують бізнес-трафік. Такий підхід компенсує деякі прогалини активно-пасивного георезервування. На відміну від першого методу, тут резервна платформа не перебуває у стані спокою, доки не станеться форс-мажор. Часткове активно-активне георезервування не лише постійно створює копії даних протягом дня, а й активно оновлює інформацію паралельно зі змінами на основному сервері.

Проте і в цієї стратегії все ще є недоліки. Незважаючи на те, що у цьому сценарії активна вся система, кожен її окремий елемент активний лише частково. До прикладу, система нерідко утворює затримку між моментом запису даних і моментом, коли вони стають доступними для читання. Це провокує надмірне скупчення великих даних, які чекають своєї черги на трансформування. Отже, є ризик втратити доступ до інформації, яка не встигла зберегтися належним чином на момент збою.

Тож, якщо ви працюєте у медичній, банківській чи інших сферах, де важливо спиратися на записи, зроблені у реальному часі, краще обирати іншу стратегію. Часткове активно-активне георезервування стане оптимальним рішенням для різних бізнесів, зокрема вебмагазинів, розважальних платформ тощо.

Повне активно-активне резервування

Це «золотий стандарт» георезервування, за якого кожен окремий сервіс здатен працювати самостійно. Якщо на одному майданчику виникає проблема, трафік читання і запису просто перенаправляється на наступний доступний ресурс, і мережа продовжує працювати. Тобто ваша технологічна інфраструктура передбачає активність кожного додатка і джерела даних, що дозволяє обслуговувати користувачів у будь-який час. Повністю активно-активні архітектури не створюють перепон для запису на одному центральному сервері, оскільки трафік читання і запису збалансований всією мережею.

Ще не так давно активно-активні архітектури вимагали значних витрат, були складними у створенні, розгортанні та управлінні. Проте сучасні технології дозволяють швидко і нативно створювати хмарні бази даних за активно-активним принципом. Уявіть лише, маючи з десяток сервісів, розгорнутих на майданчиках у різних географічних локаціях у межах єдиної інфраструктури, ви отримуєте наднадійну систему з надзвичайно високим рівнем доступності. Це забезпечує безперебійну роботу всіх ваших програм і даних у будь-який час. Проте це рішення може бути обмеженим відстанню, якщо дані повинні бути ідентичними у кожній локації.

Рекомендації щодо використання

Незалежно від обраного типу георезервування, важливо дотримуватися певних принципів роботи із системою. Наприклад, необхідне періодичне тестування: навіть те, що успішно функціонувало раніше, може з часом втратити ефективність. Також треба не забувати про моніторинг, аби вчасно виявляти потенційні ризики — ще до того, як вони стануть надто загрозливими. Попри вдале георезервування, необхідно бути готовими до можливих збоїв і для критично важливих додатків мати різне резервування даних на певний момент часу. Розробка плану на випадок найгіршого сценарію завжди є важливим етапом стратегічного планування.

Яку ж стратегію обрати?

Георезервування як підхід може мати критичне значення для організацій, оскільки знижує ризик втрати даних і підтримує неперервність бізнесу. Також зі зростанням популярності хмарних технологій та периферійних архітектур георезервування стає все доступнішим для компаній будь-якого рівня.

Кожна з описаних стратегій має свої переваги. Для правильного вибору потрібно враховувати вимоги щодо часу відновлення та доступності даних, критичність ваших систем, наявність власних або сторонніх ресурсів для реалізації та підтримки георезервування. Вартість стратегій теж може значно відрізнятися.