"Підвищимо екологію"
Чому на місцевих виборах політики кинулись захищати природу.
В цікаві часи ми живемо! Ще років 5-10 тому ніхто не міг і подумати, що екологія може стати трендом передвиборчої кампанії. А сьогодні «з усіх прасок» кандидати розповідають нам, як вони захистять, збережуть і навіть «підвищать» (саме це пообіцяла одна з кандидаток в столиці) екологію. Що це – данина моді, запит суспільства чи об’єктивна реальність, яку просто вже не можна ігнорувати?
Думаю, перше, друге і третє. Екологія дійсно стала модною. Я послідовно просуваю ініціативи із захисту навколишнього середовища останні 10 років і починав ще тоді, коли всі про це мовчали. А тепер деякі політики побачили, що на Заході екологія в тренді і вирішили змавпувати. Для них це не є чимось глибоким, продуманим та осмисленим. Просто сліпе копіювання гасел, аби дорватися до влади.
В той же час люди почали серйозніше сприймати екологічні проблеми. Наприклад, раніше до інформації про зміни клімату ставилися в кращому випадку іронічно, а в гіршому – вороже. Тепер наслідки глобальних процесів ми відчуваємо на собі. Повені, піщані бурі, нестача води, масові пожежі, буревії та урагани вже не десь у Флориді чи Каліфорнії, а тут, поруч з нами.
Восени 2019 року центр дослідження суспільної думки Socis з’ясував, що забруднення навколишнього середовища є, на думку українців, першим в рейтингу загроз майбутнім поколінням. Головними екологічними проблемами люди назвали засилля сміття, вирубку лісів, забруднення річок, повітря та ґрунтів. При цьому 73% опитаних були готовими активно включатися до вирішення наболілих екологічних проблем. Більше 89% виявили готовність відмовитись від пластику в побуті, а 32% - сортувати сміття.
Політики тримають ніс по вітру і вони відразу відчули, що на цьому можна зіграти. Саме тому в їхніх програмах, публічних виступах, меседжах та рекламі з’явилося «щось про екологію». Здавалося б це дуже добре, нарешті влада почне перейматися проблемами природного середовища. Але не поспішайте з позитивними висновками.
Краще запитайте себе, чому кандидати, які ще вчора поняття зеленого не мали про екологію, сьогодні стали експертами? І чи виконають вони свої обіцянки, коли прийдуть до влади?
На жаль, у більшості випадків це лише гра на публіку. Щоб бути екологом недостатньо себе так назвати. Потрібне системне мислення та розуміння єдності і взаємозв’язку усіх процесів, що відбуваються в навколишньому середовищі. Потрібне знання глобальних трендів, бо світ сьогодні дуже тісний і те, що відбувається на іншому континенті може напряму впливати на нас з вами. Це стосується не лише економіки чи політики, але й екології. У більшості «кандидатів-екологів» такого розуміння просто не існує.
Тому я скептично налаштований стосовно засилля самопроголошених екоекспертів у виборчих списках партій. Завтра 99% з них забудуть про свою «природозахисну місію» і займатимуться звиклими речами – переділом землі, майна та інших міських ресурсів.
Отже, перед тим як довірити свій голос такому «поборнику екології» дізнайтеся три речі. Перша – чим мала ця людина хоч якийсь стосунок до захисту природи раніше. Друга – чи є у його бекграунді якесь реальне досягнення на цій ниві. Третя – чи пропонує він якісь конкретні екологічні проекти, а не декларативне «підвищення екології». І за результатами цього міні-дослідження приймайте рішення голосувати за нього чи ні.
А поки політики приманюють виборця екологічним пряником, нам – людям, яким дійсно не байдуже майбутнє країни – слід планомірно та системно робити свою роботу. Без гучних гасел, без сподівань на швидкий результат, без зайвого піару, але ефективно та результативно.
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1299
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1264
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 567
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 562
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 241
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 12849
-
Рекордно подорожчав овоч, який є унікальним засобом від застуди
Бізнес 6653
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4423
-
Вісім треків тижня: новий фіт Соловій і Дантеса та зимова лірика Jerry Heil
Життя 4310
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3290