Київ – місто-заповідник
Як сучасні міста поєднують урбаністичний простір та дику природу
Двісті років тому англієць Чарльз Вотертон у своєму маєтку Волтон-хол створив перший у світі природний заповідник, щоб вберегти унікальні види флори та фауни, притаманні для цієї території. Ця подія поклала початок практикам створення заповідних зон у різних куточках планети.
Деякий час урбаністичний простір і території дикої природи протиставлялись як щось несумісне. Але сучасні практики містобудування довели, що вони можуть гармонійно уживатися та взаємодоповнювати одне одного. Європейські та світові столиці демонструють цьому приклад.
Столиця Фінляндії Хельсінкі – це в тому числі 52 природних заповідника та 2 національних парка. Подібний симбіоз дає колосальний позитивний ефект. Крім захисту флори та фауни, створюються нові місця відпочинку, підвищується туристична привабливість, зростає ціна нерухомості. А також формується нова якість міського повітря (за один теплий сонячний день гектар лісу здатен поглинути до 280 кг діоксиду вуглецю та виділити до 220 кг кисню). Також експерти підрахували, що кожне євро, вкладене в розвиток заповідних територій, приносить Фінляндії прибуток 10 євро в основному за рахунок розвитку туризму. Крім великих заповідних зон, по всьому Хельсінкі розкидані невеличкі охоронні анклави загальною площею до 690 гектарів. Захист природи став спільною справою столичного муніципалітету та міст-супутників. На цьому ґрунті розгорнулась їхня інтеграція у велику агломерацію.
Найцікавіші заповідні території Хельсінкі – Центральний парк, який займає тисячу гектарів та в значній своїй частині складається з рекреаційних лісів, Бухта Старого міста, де гніздяться до 300 видів різноманітних птахів та Національний парк Нууксіо, де представлені кращі природні скарби усієї країни.
Столична агломерація Канберри в Австралії також включає в себе 46 природних охоронних зон, що складають більше 55% від її площі. Домінує тут Національний парк Намаджі та Канберрський природній парк. Останній складається з 37 окремих охоронних територій в міській частині та на околицях і є найкращим зразком низинних лугів та лісистих пагорбів.
У Берліні нараховується 47 природних заповідників загальною площею 2,6 тис. га. Найбільший – Müggelspreeniederung Köpenick (402 га) – один із останніх збережених тамтешніх комплексів вологих лугів та лісів.
Столиця сусідньої Польщі – Варшава – може похвалитися дванадцятьма заповідниками площею 1,8 тис. га. Більше 900 з них займає великий Кабацький ліс з 150-річними дубами, буками, соснами та різноманітною фауною.
Можемо пишатися, що Київ також рухається в тренді поєднання природоохоронних зон з сучасним міським простором. В 2020 році територія його природо-заповідного фонду складає близько 25% від загальної площі столиці, а саме 23 тисячі га. Наше місто не лише обігнало інші великі українські мегаполіси, такі як Львів (3%) чи Харків (1,4%), більш ніж в три рази перевищило загальнонаціональний показник (8%), але й випередило Євросоюз, де в середньому заповідники покривають 18% території країни.
Це стало результатом ефективної спільної роботи екологічної комісії Київради та управління екології КМДА, які змогли переконати більшість столичних депутатів, що заповідні зони в столиці потрібно розширювати. Загалом сьогодні маємо 198 об’єктів, з них 17 – загальнодержавного значення. Найбільшою гордістю столиці є Національний природний парк «Голосіївський», що розкинувся на площі 4,5 тис. гектарів. Також місто пишається регіональними ландшафтними парками «Дніпровські острови», Парком Партизанської слави, заказником «Жуків острів». В минулому році до переліку природних пам’яток приєдналися ландшафтні заказники Труханів острів, «Озеро Тягле», ландшафтний заказник «Бабин Яр» та низка інших.
Київ має колосальний потенціал і можливості створення потужних зелених заповідних територій по периметру мегаполіса та всередині міста. Велика живописна ріка, лісові масиви, луги, пагорби та долини роблять його ідеальним природнім заповідником. Важливо захистити все це від наступу забудовників, аби бетонно-скляні коробки не поглинули зелений Київ. І тому присвоєння новим територіям природозахисного статусу дозволить створити той гармонійний баланс між екологією та потребами сучасного великого міста, що робить життя в ньому комфортним та безпечним.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 705
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 414
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 138
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17051
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9618
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6425
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 3948
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2914