Енергія без кінця: як Києву переходити на "зелену" енергетику
Одна з причин утворення парникових газів – викопне паливо. Альтернативні джерела енергії можуть стати рятувальними для планети. Як же відновлювальну енергетику можна впровадити у містах?
Нещодавно мій батько, депутат Київради Володимир Яловий, придбав сонячні батареї. Взимку, енергія від них може покривати до 15% потреб батька, а влітку надлишок він планує продавати. Батько зізнався, що я теж сильно вплинув на нього, коли почав займатись проблемами довкілля.
Його рішення наштовхнуло мене подумати над тим, як можна використовувати альтернативні види палива у мегаполісі.
Розповідаю, які бувають види відновлюваної енергії, звідки їх беруть у великих містах та що потрібно Києву.
Сонце, вітер, вода і… сміття
Відновлювані джерела енергії – це ті, які не можуть закінчитись. Наприклад, сонячні промені, сила вітру або води, тепло підземних вод.
Це ті альтернативи, про які ми чуємо найчастіше.
Однак люди винайшли багато способів, як використовувати енергію від власної діяльності. Як, наприклад, отримання біогазу з органічних відходів (решток їжі, опалого листя), отримання енергії від спалювання сміття та використання відпрацьованого тепла від підприємств чи будівель.
Сучасна відновлювана енергетика продовжує розвиватись, з’являються нові види. Зараз розробляються методи, як збирати енергію від блискавок або цукру, та, навіть, як створювати штучні торнадо для отримання електрики.
Чому це наш порятунок
В кінці осені до Києва на наше запрошення приїжджали експерти екологічного руху The Climat Reality Project, який заснував екс-віце-президент США Альберт Гор.
Еколог та експерт зі сталого розвитку Янна Бадет тоді розповіла, що одними з основних причин зміни клімату є використання викопного палива та робота підприємств і АЕС. В результаті згоряння, скажімо, вугілля виділяються так звані парникові гази: вуглекислий газ, окис азоту, метан. Вони утворюють таку собі «ковдру» в атмосфері. Через цей шар газів сонячне проміння, яке відбилось від Землі, не може повернутись назад у космос. Тож залишається нагрівати планету.
Янна наголосила: щоб протидіяти зміні клімату, необхідно відмовитись від викопного палива. Воно, по-перше, може закінчитись, а, по-друге, нагріває Землю. Натомість ми можемо перейти на відновлювані джерела енергії.
За словами експертки, перехід на «альтернативку» поступово дешевшає. Так з 1976 року собівартість сонячної енергії знизилась у 80 разів.
Природна енергія та мегаполіси
Рукотворні «кам’яні джунглі» можуть бути екологічними. Щоб зменшити темпи глобального потепління великі мегаполіси створюють стратегії екологічного розвитку. Багато з них ставлять за мету зупинити викиди парникових газів. Основний шлях – перехід на альтернативні джерела енергії.
У Копенгагені, столиці Данії, активно використовують енергію вітру. «Зелену» електрику постачають із острову Самсьо, на якому вітрова енергетика на 100% забезпечує потреби жителів. Ще одним джерелом енергії у Копенгагені є сміттєспалювальний завод CopenHill. Отримують струм з процесу згоряння відходів.
Ісландія славиться своїми гарячими джерелами. Тому у столиці, місті Рек’явік, геотермальні електростанції виробляють електричну та теплову енергію для 95% будинків. Такий вид енергії задовольняє 90% попиту міста на тепло та чверть попиту на електрику. Крім того, у Рек’явіку застосовують ще й гідроенергетику.
У Брукліні, штат Нью-Йорк, розташований завод, який використовує для енергії стічні води. Очисні споруди фільтрують воду і переробляють рештки на біогаз. Його можна використовувати для котелень чи замість бензину в автомобілях.
Як бачите, у великих містах альтернативна енергетика можлива. Головне питання – яким чином це втілити в Україні, зокрема, у Києві.
«Зелений» Київ
Міста, які впровадили у себе зелену енергетику, не починали «з нуля». В першу чергу, вони готували стратегічні документи у сфері екології. Для цього досліджували потенціал свого міста та найбільш рентабельні способи отримувати «зелену» енергію.
Саме тому ми почали працювати над екологічною стратегією Києва. І, звісно, у ній буде конкретна мета для нашої столиці, яка дозволить впровадити відновлювані джерела енергії.
Поки документу немає і це причина того, що екологію не враховують при плануванні економіки чи ЖКГ міста. Натомість кияни можуть власними силами почати перехід на відновлювану енергетику, адже це економічно вигідно. Наприклад, за допомогою створення ОСББ.
Я вважаю, що це один із шляхів, як Києву переходити на альтернативні види енергії.
Наведу приклад об’єднання співмешканців багатоквартирного будинку «Оберіг на Позняках». Жителі встановили сонячні батареї, вітрові генератори та теплові насоси, які беруть тепло з вентиляційних шахт.
Є багато переваг співпраці в ОСББ. По-перше, їх енергоефективні ініціативи фінансово підтримує держава. По-друге, мешканці самі зацікавлені вкладати кошти, бо потім платитимуть менше за комунальні послуги і зможуть заробляти на продажі «зеленої» енергії.
Насправді, екологічно, не означає дорого. Як я вже говорив, перехід на відновлювану енергію дешевшає, а її продаж навпаки має все більший попит.
Щоб перевести на «альтернативку» хоча б одне місто, необхідно дуже ретельно попрацювати із законодавством у цій сфері, а ще створити стратегії для міст. І робити це якомога швидше, адже зміна клімату не зачекає.
Однак починати можливо з особистих зусиль: утеплити власний будинок і споживати менше електрики, відмовитись від щоденних поїздок на машині. Маленькі, але регулярні кроки, завжди мають великі результати.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 13408
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9476
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8776
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7816
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 6029