Київ БЕЗ Дніпра. Фантазія чи реальність?
Дніпро помирає. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
ПРАТ “АК “Київводоканал” очолив “антирейтинг” найбільших забруднювачів вод Дніпра. За інформацією зі звіту Держводагентства, підприємство є найбільшим забруднювачем України, сумарно скидаючи 283,3 млн. кубічних метрів забруднених стічних вод, з них 264,9 млн. кубічних метрів є недостатньо очищеними, а решта - взагалі не очищеними. Що це? Парадокс чи закономірність? Результат роботи чи бездіяльності?
Проблема забруднення річок вже давно набула всеукраїнського масштабу. Головна водна артерія України - Дніпро є одним із основних джерел прісної води. Понад 70 % населення України отримують питну воду саме з його басейну. Проблема забруднення Дніпра є питанням національної безпеки. Наразі, ми спостерігаємо, що річка цвіте і міліє на очах.
Вічне запитання - хто винен? Відповідь дуже проста - ми з вами. Серед винуватців: велика кількість дамб, недостатньо очищені побутові стоки, відходи від діяльності промислових підприємств та масове використання миючих засобів з великим вмістом фосфатів. Все це - результат діяльності людини.
За 25 років Україна втратила близько 10 000 маленьких річок. Яскравим прикладом наочності проблеми є майже повністю обміліла річка Почайна, яка колись була суднохідною. За даними Гідрометслужби, концентрація шкідливих сполук у багатьох річках України перевищує норму в 30-40 разів. Від цього вода починає цвісти, гине риба. Як я вже зазначив, основна проблема - уповільнення течії, що сприяє швидкому “мілінню” річок. Через це суттєво знижуються об’єми прісної води.
Не зважаючи на те, що українці рідко відчувають справжній дефіцит води, у світовому рейтингу щодо відновлювальних внутрішніх водних ресурсів Україна посідає лише 125 місце з 180 країн. Такі дані приводить Світовий Банк. На кожну людину в нас припадає 1,2 тис. кубів прісної води. Для прикладу, в Італії та Франції цей показник сягає 3 тис. кубів, навіть в африканських Ефіопії та Нігерії цей показник вищий і сягає 1,25 тис. кубів прісної води на людину. Критичною є ситуація з посухою в південних регіонах України, рівень прісної води на душу населення там становить 400-500 кубів на людину, що більш ніж в два рази менше ніж в середньому по Україні. До речі, деякі країни взагалі імпортують прісну воду, серед них Мальта, Бахрейн, навіть Нідерланди та Бельгія. Згідно з прогнозами експертів, до 2025 року більш ніж 2,8 млрд. людей з 48 країн світу будуть відчувати нестачу води. То ж проблема нестачі прісної води актуальна не лише для України, а й для всього світу.
Які першочергові кроки потрібно зробити, щоб вирішити ситуацію?
1. Створити прозорі умови для роботи компаній, що очищують водойми за допомогою земснарядів. Видобуваючи пісок, компанії отримують прибуток, при цьому вирішують проблему “міління” річки.
2. Будувати та модернізовувати очисні споруди. Бортницька станція аерації збудована понад 70 років тому, лише уявіть наскільки застаріле там обладнання.
3. Зробити для всіх невідворотність покарання. Основою правової держави є не тільки верховенство закону та його безумовне виконання, а ще й невідворотність покарання за його порушення. Саме на це варто звернути більшу увагу. На жаль, дуже часто невідворотність покарання губиться в політичній царині, а від цього страждає в першу чергу екологія.
4. Не чекати допоки ми втратимо Дніпро. Визнати проблему і почати діяти.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 13534
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9549
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8797
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7857
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 6053