Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Базовим проявом цензури є намагання не допустити потрапляння в інформаційний простір повідомлень щодо здійснюваних мігрантами злочинів. Ідеться про цензурування буль-якої інформації, котра могла б насторожити європейців щодо мігрантів: повідомлення про окремі злочини, статистичні дані, що дозволяють порівняти рівень злочинності серед місцевих жителів та мігрантів, інформація щодо масових злочинів. Данський журналіст Мікаель Джалвінг (Mikael Jalving) охарактеризував Швецію як “країну мовчання”. Таке означення стає справедливим для все більшого числа європейських країн.
Підміна понять закладена в саму суть інформаційного реагування на міграційну проблему. Неєвропейці повсюдно зображуються “біженцями”, а не мігрантами. Також інформаційний простір переповнений повідомленнями конкретно про сирійських біженців. Хоч дуже важко зрозуміти, який стосунок до Сирії мають чорношкірі африканці або вихідці з Центральної Азії. У випадку таких інформаційних маніпуляцій основна ставка робиться на жалість та апеляцію до обов'язків, що стоять перед державами відносно справжніх біженців згідно з міжнародним законодавством. Те, з якою легкістю агресивне вторгнення прикривається жалісливою вивіскою біженців, може дивувати. Тим не менше, цей інформаційний прийом діє, тисячі європейців відповідають на іноземне вторгнення транспарантами з написом “Refugees welcome!”
Нарешті, можемо зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Центральним бюро статистики запропонували виключити слова “іммігрант” (allochtoon) та “місцевий житель” (autochtoon) із офіційних документів. Слід відзначити, що слово “allochtoon” запроваджувалося як абсолютно нейтральний термін. Але, як бачило, і воно з часом виявилося недостатньо політкоректним.
Оскільки технічна потреба розмежовувати мігрантів та корінних мешканців усе ж таки існує, було вирішено використовувати формулювання “люди з міграційним досвідом” та “люди з голландським досвідом”. Особливістю цих формулювань є принципова відсутність у них есенціалізму — впевненості в існуванні чіткої сутності. Інакшими словами, запропонований мовними реформаторами підхід полягає у тому, що голландців не існує в принципі, а відтак не існує і чужинців — існують лиш люди з відмінним “досвідом”.
Голландські ініціативи є одним із проявів творення відомої із роману Джорджа Орвелла новомови, мета якої — унеможливлення опозиційного мислення. Автори цих ініціатив запевняють, що не хочуть бути “мовною поліцією”. Але знайдеться чимало інших — тих, хто менше налаштований на терпимість до “застарілої” мови. Мовні практики, пов'язані з означенням явищ, котрі так чи інакше зачіпають етнополітичні питання, можуть зазнати дуже серйозної ревізії. Прецедентом тут є ревізія мови під впливом фемінізму та гендерної ідеології (від нав'язування суспільству цілого корпусу ідеологем до винаходження і впровадження гендерно нейтральних та “коректних” займенників, скажімо в англомовному середовищі пропонується замість традиційних займенників “he” та “she” використовувати “ze”, “ey”, “per”, “sie”, “ve” та інші).
Метою новомовних ініціатив у сфері міжетнічних відносин є унеможливити усвідомлення проблем, пов'язаних із імміграцією. Та наскільки ці ініціативи виявляться успішними (у кінцевому рахунку) — невідомо. Адже самі проблеми не зникають від того, що у мові зникають поняття для їхнього позначення. Розбиті вітрини магазинів, спалені автівки, зґвалтовані сестри, доньки, дружини, цілі райони, у яких небезпечно перебувати корінним європейцям, — усе це перекреслює утопічні ідеї, якими керуються мовні експериментатори.
07.11.2016 16:30
Новомова як інструмент побудови Європи без європейців
Сьогодні можна зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії мігрантському вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Централ
Суїцидальна політика заселення європейських країн вихідцями з інших континентів супроводжується низкою інформаційних прийомів. Діапазон цих прийомів дуже широкий: від негласної цензури до підміни понять і створення новомови, покликаної цілком затуманити суть руйнівних процесів.Базовим проявом цензури є намагання не допустити потрапляння в інформаційний простір повідомлень щодо здійснюваних мігрантами злочинів. Ідеться про цензурування буль-якої інформації, котра могла б насторожити європейців щодо мігрантів: повідомлення про окремі злочини, статистичні дані, що дозволяють порівняти рівень злочинності серед місцевих жителів та мігрантів, інформація щодо масових злочинів. Данський журналіст Мікаель Джалвінг (Mikael Jalving) охарактеризував Швецію як “країну мовчання”. Таке означення стає справедливим для все більшого числа європейських країн.
Підміна понять закладена в саму суть інформаційного реагування на міграційну проблему. Неєвропейці повсюдно зображуються “біженцями”, а не мігрантами. Також інформаційний простір переповнений повідомленнями конкретно про сирійських біженців. Хоч дуже важко зрозуміти, який стосунок до Сирії мають чорношкірі африканці або вихідці з Центральної Азії. У випадку таких інформаційних маніпуляцій основна ставка робиться на жалість та апеляцію до обов'язків, що стоять перед державами відносно справжніх біженців згідно з міжнародним законодавством. Те, з якою легкістю агресивне вторгнення прикривається жалісливою вивіскою біженців, може дивувати. Тим не менше, цей інформаційний прийом діє, тисячі європейців відповідають на іноземне вторгнення транспарантами з написом “Refugees welcome!”
Нарешті, можемо зустріти випадки мовної ревізії, кінцева мета якої — перетворити мову на таку знакову систему, яка в принципі виключає можливість протидії вторгненню. Так, у Нідерландах Наукова рада з питань державної політики разом із Центральним бюро статистики запропонували виключити слова “іммігрант” (allochtoon) та “місцевий житель” (autochtoon) із офіційних документів. Слід відзначити, що слово “allochtoon” запроваджувалося як абсолютно нейтральний термін. Але, як бачило, і воно з часом виявилося недостатньо політкоректним.
Оскільки технічна потреба розмежовувати мігрантів та корінних мешканців усе ж таки існує, було вирішено використовувати формулювання “люди з міграційним досвідом” та “люди з голландським досвідом”. Особливістю цих формулювань є принципова відсутність у них есенціалізму — впевненості в існуванні чіткої сутності. Інакшими словами, запропонований мовними реформаторами підхід полягає у тому, що голландців не існує в принципі, а відтак не існує і чужинців — існують лиш люди з відмінним “досвідом”.
Голландські ініціативи є одним із проявів творення відомої із роману Джорджа Орвелла новомови, мета якої — унеможливлення опозиційного мислення. Автори цих ініціатив запевняють, що не хочуть бути “мовною поліцією”. Але знайдеться чимало інших — тих, хто менше налаштований на терпимість до “застарілої” мови. Мовні практики, пов'язані з означенням явищ, котрі так чи інакше зачіпають етнополітичні питання, можуть зазнати дуже серйозної ревізії. Прецедентом тут є ревізія мови під впливом фемінізму та гендерної ідеології (від нав'язування суспільству цілого корпусу ідеологем до винаходження і впровадження гендерно нейтральних та “коректних” займенників, скажімо в англомовному середовищі пропонується замість традиційних займенників “he” та “she” використовувати “ze”, “ey”, “per”, “sie”, “ve” та інші).
Метою новомовних ініціатив у сфері міжетнічних відносин є унеможливити усвідомлення проблем, пов'язаних із імміграцією. Та наскільки ці ініціативи виявляться успішними (у кінцевому рахунку) — невідомо. Адже самі проблеми не зникають від того, що у мові зникають поняття для їхнього позначення. Розбиті вітрини магазинів, спалені автівки, зґвалтовані сестри, доньки, дружини, цілі райони, у яких небезпечно перебувати корінним європейцям, — усе це перекреслює утопічні ідеї, якими керуються мовні експериментатори.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
Топ за тиждень
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 193
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 94
Популярне
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6484
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4914
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2811
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2689
Контакти
E-mail: [email protected]