Знову про "Візир", але не тільки
Використання сумнозвісного «Візиру» обумовлене достопам’ятними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року N 586-VI.
Хоча, власне, не про «Візир», а про тих, кому так подобається бавитися з цією коштовною іграшкою. Бо, чим глибше у тему, тим товстіші смугасті жезли.
Отже, використання сумнозвісного «Візиру» обумовлене достопам’ятними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 24 вересня 2008 року N 586-VI.
Зазначений закон запам’ятався більшості громадян значним збільшенням штрафів за порушення правил дорожнього руху і законодавчим закріпленням засобів фото- і відеоспостереження, для фіксації порушень.
Саме цей закон надав міліції можливість фотографувати і знімати на відео автомобілі порушників, щоб потім у спрощеному порядку накладати штрафи навіть не на порушників, а на власників сфотографованих транспортних засобів.
Звісно, міліціонери накупили всілякого приладдя і почали давати «план по валу», звітуючи про багатомільйонні надходження до бюджету.
От тільки…
Вищезгаданим законом N 586-VI було викладено у новій редакції абзац третій пункту 21 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію». Міліції було надано право:
« використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом».
Тобто, з моменту набрання чинності цією нормою (17.11.2008р.) міліція мала право використовувати тільки передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби. При цьому не тільки засоби фото- і відео спостереження, а всі інші, у тому числі старі добрі «радари».
Далі згадаємо, що відповідно до Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» нормативні акти, що зачіпають права свободи і законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації.
Так от, до цього часу нам не вдалося знайти опублікованих і зареєстрованих нормативно-правових актів, що передбачали б хоча б якийсь один з технічних засобів, що фактично зараз використовуються ДАІ!
Що це може означати?
А це може означати, що всі (!) штрафи, накладені на порушників правил дорожнього руху за останні чотири місяці з використанням технічних засобів, накладені незаконно!
Скільки там мільйонів надійшло до бюджету?
Саме тому ми сьогодні направили офіційні запити до Міністерства внутрішніх справ і до Міністерства юстиції, з проханням надати інформацію про нормативно-правові акти, що передбачають технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
З текстами запитів та іншими матеріалами, що стосуються проблеми, можна ознайомтися тут.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 675
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24083
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23225
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 14558
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7884
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6609