Промінвестбанк і бюджетні платежі – проблеми податкової!
Я неодноразово писав і говорив про те, що серед українських податківців склалися явно викривлене уявлення про цілі і задачі діяльності їх організації.
Відповідно до статті 2 Закону "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби є:
- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі – податки, інші платежі);
- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;
- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Як бачимо, завдання податкової служби не мають нічого спільного з "наповненням бюджету", "мобілізацією коштів" і таке інше. Однак податкові чиновники з ентузіазмом, вартим кращого застосування багато років протиправно нав'язують суспільству розуміння своєї функції саме як "збирання податків", а не "контроль за правильністю сплати" як це має бути по закону.
Яскравим прикладом безсоромності і цинізму українських податківців є ситуація з бюджетними платежами клієнтів горезвісного Промінвестбанку.
Ситуація виглядає вкрай просто. Платники податків мають на руках платіжні доручення про перерахування до бюджету нарахованих сум податків. Факт подання платіжних доручень до Промінвестбанку і наявність на рахунках у банку відповідних коштів також підтверджені документально.
Отже, відповідно до українського закону обов'язок платників перед бюджетом виконано. Відповідно до п. 16.5.1. ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, проблеми зарахування сум податків з рахунків у Промінвестбанку до бюджету мають стосуватися власне банку, ну і податкової служби, яка повинна здійснювати контроль і притягнути банк і його службових осіб до відповідальності за наявності на те підстав.
Цікаво, що вищенаведена правова позиція визнається Державною податковою адміністрацією України, про що свідчить виступи Першого заступника Голови ДПА України Вадима Кайзермана і прес-служби ДПАУ.
Здавалося б, проблем не має бути. Тобто, якщо платежі до бюджету вчасно не надійдуть (а це, як видно – факт, бо станом на ще на двадцяті числа жовтня у Промінвестбанку "застрягло" 150 млн. грн. податків), проблеми мають виникнути у банку.
Але ж ні, креативна українська податкова вже за традицією вирішила перекласти свої, а заодно і Промінвестбанку проблеми на плечі платників.
До клієнтів Промінвестбанку, що сплатили податки з рахунків у цій фінансовій установі, у масовому порядку почали надходити податкові вимоги. Мотив – ненадходження сум податків з рахунків у Промінвестбанку до бюджету. Заперечення платників, підкріплені завіреними платіжними дорученнями просто ігноруються. Тобто податкова служба вимагає від платників двічі сплатити суми податків!
При цьому, повторюся, безсоромно і цинічно чиновники податкової служби погрожують платникам різного роду карами, від адміністративного арешту активів до кримінальної відповідальності. А от про аналогічну їх активність стосовно проблемного банку щось не чути.
Однак верхом нахабства є такі собі натяки податківців, або радше, рекомендації, сплатити податки ще раз з інших джерел, а потім "судитися з банком".
Тобто, податкова воліє звести проблему Промінвестбанку і бюджетних платежів до спорів між банком і суб'єктами господарювання. При цьому сама податкова служба залишиться, так би мовити, "над сутичкою", а постраждають, як завжди, підприємці. Адже позов до Промінвестбанку суд задовольнить, а от хто поверне гроші?
Саме тому ми рекомендуємо клієнтам Промінвестбанку не робити податковій щедрого різдвяного подарунка у вигляді звільнення від необхідності стягувати з Промінвестбанку платежі в бюджет.
Подавати до суду треба.
Але подавати треба адміністративні позови проти податкових інспекцій, оскаржуючи не тільки їх дії щодо надіслання податкових вимог, а й бездіяльність, тобто невжиття передбачених законом заходів стосовно притягнення до відповідальності Промінвестбанку та службових осіб цієї фінустанови.
Слід також звертатися до прокуратури і податкової міліції з заявами у порядку ст. 95 КПК України, вимагаючи перевірити діяння службових осіб Промінвестбанку та податкової служби на предмет наявності в них складу злочинів, передбачених статтями 212, 220, 364, 365, 367 КК України.
Саме це робитимемо ми. Саме це ми рекомендуватимемо робити нашим клієнтам.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков вчора о 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко вчора о 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов вчора о 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко вчора о 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська вчора о 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов вчора о 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов вчора о 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5526
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 675
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 365
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 219
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 211
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 24083
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 23225
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 14558
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
7884
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 6609