В Афінах вже громлять мерію. А чи можлива така перспектива в Україні?
Греція поступово затягує Європу в прірву безладу та хаосу. Багатотисячні мирні маніфестації греків все частіше переростають у сутички з поліцією.
Греція поступово затягує Європу в прірву безладу тахаосу. Багатотисячні мирні маніфестації греків все частіше переростають усутички з поліцією. Наслідки невтішні: сотні затриманих та постраждалих,спалені авто, офіси, магазини. Та найнебезпечнішими є спроби штурмуадміністративних будівель. Зокрема, в ніч на понеділок 13 лютого здійсненоспробу захвату афінської мерії.
Причини такої ситуації дуже прості – простодушністьта недоладність самих греків, що полінувались, а може, не наполягли, щоб еліти сілиза стіл переговорів та домовились про систему управління в державі, про бодайприблизну стратегію розвитку. Певно, керувались принципом «тося зробит». Відразу зауважу, що українці від нащадківславної Еллади далеко не втекли, а за деякими параметрами можуть дати і фору. Насж цікавлять самі передумови захопленняадміністративних будівель у Греції.
Пригадую, як кілька років тому в одній передачільвівського телебачення, присвяченій кризі, ведучий на завершення запитав, щопотрібно робити. Я висловив припущення, що якщо не припинити продукуванняадміністративно-бюрократичного апарату і не припинити безглузді соціальніобіцянки, то варто подбати про можливість посилення охорони львівської ОДА,обласної, міської ради, бо може скластись така ситуація, коли населення,доведене до відчаю, братиме штурмом ці установи.
Що спонукало до таких роздумів? Власне, все та ж економіко-політичнаситуація у південній частині Балканського півострова. Вже тоді вона була доситьскладною.
У Греції після 1974 року, часу повалення диктатури«чорних полковників», фактично встановилась двопартійна система. З одного краю цепартія «Пасок» - лівоцентристи, з іншого – «Нова Демократія» – правоцентристи. Післяповернення до «демократії» активно насаджувалась націоналізація, різко почалазростати кількість чиновників, значна частина ВВП держави стала регулюватись вручному режимі, до того ж левова частка потрапляла до потрібних людей. Упідсумку отримали, що 80% економіки – це державний сектор з дуже потужнимсоціальним захистом. А хіба могло бути інакше?
Кожна з двох партій, а це, фактично, родинні клани(дідо, тато, вуйко, племінники, внуки), щоб перемогти на виборах нарощувала бюрократію,обіцяючи лише одне – підвищення соціальних стандартів. Роздули держапарат та допідвищувались до того,що держборг у 2011 році опинився нарівні 150 % від ВВП. ВВП країни на кінець 2011 року становило 220,8 млрд дол.США, а борг – 365,6 млрд дол. США. Хоч історії відомі подібні випадки і нічого.До прикладу, в Росії держборг у 1998 році становив 146,4 % відвнутрішнього валового продукту. Щоправда, у греків, на відміну від РФ, відсутнівуглеводні та «Газпром».
Міфи історії про те, що в проблемах Греції винуватізаможні країни ЄС Німеччина чи Франція це теж нісенітниця. Звичайно, німці чинятьхитро, запозичуючи на стороні під 1,5 % річних та водночас даючи грекам під 3,5.То що вдієш, соррі, Сократе, бізнес є бізнес і нічого особистого.
Розбудова вкрай дорогої спортивної інфраструктуридо Олімпіади-2004 та орієнтація на туристичний бізнес вкінець підкосили економікукраїни. Рівень безробіття у Греції сягнув межі 20 % (більше лише в Іспанії –22,9%) і без того є надзвичайно критичним, та ще й має тенденції до зростання.Особливо на тлі останніх вимог ЄС та МВФ.
Європейські та міжнародні інституції вимагають відгреків, не багато ні мало, знизити держборг до 2020 року до 120% від ВВП, щедодатково скоротити держвитрати в 2012 році на 500 млн євро, скоротити мінімальнузаробітну плату в приватному секторі на 20 %, пенсії – на 15 %. Реально цеозначає банкрутство країни, можливо, навіть громадянську війну і як наслідок – окупацію тими ж таки німцями. І таке вжеколись було – це про окупацію.
Україна майже з точністю повторює шлях Греції. Олігархічно-партійніклани, обіцянки на кожних виборах про краще завтра, вибіркове використання законодавства,бюрократично-чиновницький зріс в рази, постійно «дзюраві» та «планово»дефіцитні державний і місцеві бюджети.
Львів, зокрема, нічим загалом не відрізняється відвсієї України. Лише за кількома винятками. Тотальна орієнтація на туризм якпанацея від усіх бід, повна руйнація системоутворюючих підприємств,неспроможність відродити виробничу кооперацію тощо. В підсумку: розбудовадорогої спортивної інфраструктури (окупність львівського стадіону межує зарифметичною безмежністю), стратегічна орієнтація практично лише на туризм,відсутність промислових точок зростання.
Щось нагадує?
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко вчора о 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко вчора о 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова вчора о 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак вчора о 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух вчора о 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков вчора о 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов вчора о 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11801
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 3343
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2839
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1966
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1923