Боргова розписка & договір позики: судова практика
Правова природа, зміст та обов’язкові умови боргових розписок та договорів позики.
18.10.2017 р. в контексті справи №6-1662цс17 Верховний судУкраїни досліджував питання неоднакового застосування норм матеріального правав частині дослідження правової природи, змісту та обов’язкових умовборгових розписок та договорів позики.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду Українивказала, що відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики однасторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальникзобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сумупозики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договірпозики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовимиознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України напідтвердження укладення договору позики та його умов може бутипредставлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує переданняйому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на йогореальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й фактупередачі грошової суми позичальнику.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховногосуду України від 24.02.2016 р. по справі №6-50цс16.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи,спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його змістзафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якимиобмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний його стороною (сторонами).
ВАЖЛИВО: За своєю суттю розписка проотримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржникомкредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умовидоговору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошовоїсуми.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України18.01.2017 р. у справі №6-2789цс16.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, судиповинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменуваннядокумента, і залежно від установлених обставин робити відповідні правовівисновки.
Такий же висновок зробив Верховний суд України 18.09.2013 р. усправі № 6-63цс13, від 11.11.2015 р. у справі №6-1967цс15 та 12.04.2017 р. у справі № 6-487цс17.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено,що за договором позики позичальник зобов’язаний повернути суму позики у строкта в порядку, що передбачені договором.
ВИСНОВОК: Таким чином, розписка якдокумент, що підтверджує боргове зобов’язання, має містити умови отриманняпозичальником в борг грошей із зобов’язанням їх повернення та дати отриманнякоштів.
Крім усього вищевикладеного, в договорі позики необхідно чіткопрописати всі реквізити сторін (ПІБ, ІДН, місце реєстрації / проживаннякредитора і боржника, паспортні дані сторін, контактні телефони, електроннупошту і.т.д.).
Слід також пам'ятати, що необхідно чітко (з розшифровкою)прописувати предмет позики - якщо це грошова валюта, то вказати якої країни,наприклад долари США, Канади або Австралії, тому що чітко не охарактеризувавшипредмет договору можна недоотримати суму боргу, а якщо це річ - вказати їїхарактеристики, стан, грошову вартість (можна її сфотографувати).
P.s. Потрібно наголосити, що до дій, що свідчать про визнанняборгу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи,належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особоюосновного боргу та/або сум санкцій (постанова ВСУ від 09.11.2016 р. усправі за № 6-1457цс16), а часткова сплата боргу в межахстроку позовної давності, в свою чергу, веде до його переривання (постановаВСУ від 01.11.2017 р. у справі за №6-1611цс17).
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 13041
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9278
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8682
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7666
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5970