Адвокатура +5 балів: нові правила професійного розвитку

Час проаналізувати нові вимоги до професійного розвитку адвокатів, які вступають у силу в 2025 році, підкреслюючи важливість безперервного навчання, європейських стандартів і відповідальності.

Знаєте, є щось спільне між вірою в Бога, війною і адвокатурою. Це не лише нескінченна боротьба — із собою, із обставинами, з несправедливістю. Це ще й обов’язок. Віра вимагає молитви, війна — дисципліни, а адвокатура — безперервного навчання. І ось цей останній обов’язок, піднятий до рангу закону, постає перед нами з новими вимогами з 1 січня 2025 року. Українська адвокатура крокує в ногу з європейськими стандартами, але чи готові ми до цього марафону вдосконалення?

Нові правила гри: 15 годин до успіху

Рішення Ради адвокатів України, яке було ухвалено під час засідання РАУ 13 - 14 грудня у Львівській області, про оновлений порядок підвищення професійного рівня — це не просто бюрократична формальність. Це виклик. Відтепер кожен адвокат має щорічно проходити мінімум 15 годин професійного навчання. Формати? Різноманітні: від участі у конференціях до наукових публікацій. І тут важливо зрозуміти, що кількість годин — це не просто цифри, які потрібно закрити. Це наша репутація. Наша готовність відповідати на виклики часу.

Установлені такі види підвищення професійного рівня адвокатів:

• навчання або викладання за професійними програмами підвищення професійного рівня адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення професійного рівня адвокатів;
• участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення професійного рівня адвокатів в Україні та за кордоном;
• участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення професійного рівня адвокатів (у тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення професійного рівня адвокатів, після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення професійного рівня адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових годин у межах акредитації;
• виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо;
• наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою ВША;
• видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві);
• здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності;
• здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності;
• робота в органах адвокатського самоврядування;
• участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням голови ради адвокатів регіону;
• участь в роботі інших комітетів НААУ;
• успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових годин;
• успішне проходження онлайн тестування на тему «Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування»;
• проходження курсів Ради Європи на навчальній платформі HELP, за умови підтвердження навчання відповідним сертифікатом.

Навчання — це більше, ніж знання

У Франції, де адвокатура давно стала частиною культурного феномену, адвокати не тільки навчаються, але й навчають. Наприклад, система «Barreau Formation» дозволяє досвідченим юристам проводити семінари, які зараховуються як їхній внесок у професійний розвиток. У Німеччині адвокати зобов’язані отримувати сертифікати кожні два роки, що підтверджують їхню участь у спеціалізованих тренінгах. У Великій Британії концепція Continuing Professional Development (CPD) — це частина професійної етики. Адвокат, який не вивчає нововведень у праві, автоматично ставить під сумнів свою компетентність.

І в цьому є глибока філософія. Навчання — це не тільки оновлення знань. Це вміння адаптуватися. Це — здатність не втрачати свій моральний і професійний компас, навіть коли довкола — хаос.

Європейський шлях: чому стандарти важливі

Україна перебуває на етапі переговорів щодо вступу до ЄС. Адвокатура в цьому контексті є одним із маркерів європейської інтеграції. Саме адвокати забезпечують дотримання прав і свобод громадян, і саме від нас очікують відповідності найвищим стандартам. Вимоги Ради адвокатських асоціацій і правових товариств Європи (CCBE) щодо безперервного професійного розвитку — це не лише рекомендації. Це — дороговказ.

CCBE передбачає, що адвокати мають щороку здобувати від 10 до 20 годин навчання. Але це не обов’язково лекції чи семінари. Це можуть бути наукові статті, участь у круглих столах чи навіть онлайн-курси. У деяких країнах, наприклад, в Італії, акцент робиться на спеціалізації: адвокат повинен вибирати саме ті теми, які відповідають його практиці. Такий підхід не лише підвищує рівень компетенції, а й додає вагомості кожному слову, сказаному в залі суду.

Українська модель: чи встигнемо ми?

Вітчизняна адвокатура має потужний фундамент, але будь-яка реформа — це завжди виклик. Новий порядок підвищення кваліфікації вимагає більше, ніж просто дисципліни. Він вимагає усвідомлення. Усвідомлення, що знання — це не вантаж, а привілей.

Національна асоціація адвокатів України пропонує широкий вибір форматів. Тут і участь у міжнародних конференціях, і публікації наукових статей, і навіть проходження курсів Ради Європи на платформі HELP. Здається, що можливостей більш ніж достатньо. Але чи вистачить часу? Чи не перетвориться це все на формальність, де головне — не якість, а кількість?

Реальність і виклики

Адвокатура — це професія, яка завжди на межі: між високими етичними стандартами й реаліями, де правила гри часто диктує не закон, а зв’язки. На тлі реформ у системі підвищення кваліфікації адвокатів, які набудуть чинності з 2025 року, виникає природне запитання: чи справді нові вимоги стануть дієвим інструментом розвитку, чи перетворяться на ще одну систему, де процвітають корупційні ризики?

Для уникнення корупційних ризиків у системі підвищення кваліфікації адвокатів важливо:

1. Прозорість акредитації. Процес акредитації заходів і організаторів повинен бути відкритим. Важливо створити незалежну комісію, яка оцінюватиме якість програм.
2. Контроль якості. Введення незалежних аудитів та перевірок освітніх заходів з боку сторонніх організацій.
3. Рівний доступ. Забезпечення адвокатам з різних регіонів доступу до якісного навчання, зокрема через онлайн-платформи та відсутність поділу адвокатів по регіонам й радам при відвідуванні семінарів, лекцій тощо. 
4. Відповідальність за порушення. Запровадження штрафів чи інших санкцій за фальсифікацію сертифікатів або неякісне проведення заходів.

Етика як основа

Зрештою, вирішення проблеми корупційних ризиків у системі підвищення кваліфікації — це не лише питання контролю. Це питання особистої відповідальності кожного адвоката. Ми несемо відповідальність перед клієнтами, суспільством і самими собою. І саме наша здатність зберігати високі стандарти, попри спокуси й виклики, визначатиме майбутнє української адвокатури.

Давайте будемо відвертими. Чи всі з нас готові до цього виклику? Чи всі з нас мають час, ресурси і бажання вкладати у своє навчання? І це не лише питання організації. Це питання етики. Питання відповідальності перед клієнтами, перед колегами і, зрештою, перед собою.

Погляд у майбутнє

З 2025 року ми увійдемо в нову реальність. Реальність, де адвокат не просто знавець права, а професіонал, який постійно вдосконалюється. І це не тягар, а можливість. Можливість бути кращим. Можливість довести, що адвокатура — це більше, ніж робота. Це — місія.

І наостанок. Адвокатура — це завжди про відповідальність. Бог вимагає віри, війна — відваги, а адвокатура — знань. І якщо ми хочемо бути частиною Європи, якщо ми хочемо бути тими, на кого можна покластися, ми маємо прийняти цей виклик. І я впевнений: ми з цим також впораємось.