Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів
Як зміняться правила управління державним майном та реалізації арештованих активів: крок до європейських стандартів
У Верховній Раді України зареєстровано доопрацьований законопроєкт №11139, який пропонує внести зміни до законодавства у сфері управління державним майном, захисту прав кредиторів та продажу арештованих активів. На перший погляд, це звучить як черговий юридичний документ, який стосується вузького кола спеціалістів. Але якщо вдивитися уважніше, ми бачимо цілу систему нових можливостей, обмежень та нюансів, які зачіпають не лише державу, а й бізнес, кредиторів і кожного, хто прагне прозорості у правовідносинах.
Далі пропоную розглянути головні положення законопроєкту та їхні потенційні наслідки.
Мораторій: захист чи пастка?
Законопроєкт пропонує розширення дії мораторію на примусову реалізацію майна господарських товариств, у яких держава володіє понад 50% акцій. Це означає, що протягом трьох років після набрання чинності закону такі активи не можуть бути реалізовані примусово.
На перший погляд, це виглядає як необхідний захист державних підприємств від зовнішнього тиску. Але є й інший бік медалі. Мораторій може стати своєрідним «бункером», який закриває неефективність підприємств від кредиторів і стримує доступ до інвестицій.
Подібна практика відома у закордонних країнах. Наприклад, у Греції під час фінансової кризи вводили мораторій на продаж державних активів. Це дало змогу стабілізувати економіку, але створило значний тиск на бюджет через накопичення боргів. У результаті такі активи все одно були продані, але вже за менш вигідними умовами.
В Україні ключовим питанням залишається баланс: як захистити інтереси держави та кредиторів водночас? Можливо, доцільніше було б встановити механізм часткового доступу до активів під суворим контролем замість повного блокування.
Прозорість торгів: Prozorro на сторожі справедливості
Пропозиція використовувати дворівневу електронну систему Prozorro. Продажі для реалізації арештованого майна – це крок, який заслуговує на особливу увагу.
Що таке дворівнева система? Це механізм, який дозволяє розділити функції організаторів, операторів та зберігачів інформації. Простими словами, усі зацікавлені сторони матимуть доступ до інформації про торги, але жодна з них не зможе вплинути на результати.
Відкриті торги вже довели свою ефективність у продажу активів у Польщі, де аукціони з продажу арештованого майна проводяться виключно через електронні платформи. Це не лише зменшило корупційні ризики, а й дозволило залучити іноземних інвесторів.
Проте є й важливий нюанс: наскільки готовий український ринок до таких змін? У багатьох випадках навіть сучасні системи можуть бути піддані спробам маніпуляцій. Тому необхідно запроваджувати суворий контроль за процесом аукціонів та активно залучати громадськість до моніторингу.
Конкурентність: боротьба за довіру інвесторів
Конкурентність на ринку продажу арештованих активів – одна з головних цілей законопроєкту. Порядок торгів буде визначатися Кабінетом Міністрів за поданням профільного міністерства.
Це цікава ініціатива, але в ній приховані потенційні ризики. Чим більше етапів контролю, тим складніше уникнути бюрократії. В Італії, наприклад, продаж арештованого майна проводиться за схожим принципом, але занадто складні процедури часто призводять до затягування торгів. В результаті вартість активів знижується, а вигода для держави – мінімальна.
Для України критично важливо не просто створити конкурентний ринок, а й гарантувати оперативність та чесність процедури. Для цього необхідно чітко регламентувати всі етапи продажу, щоб уникнути «вручної» зміни правил у процесі.
Що ми отримуємо в підсумку?
Законопроєкт №11139 – це, безумовно, крок до вдосконалення законодавства у сфері управління державним майном. Але як будь-яка реформа, він потребує зваженого підходу.
Пропоновані зміни мають великий потенціал: вони можуть створити прозорий і конкурентний ринок, захистити права кредиторів та підвищити ефективність управління активами. Проте головний виклик – це правильна імплементація.
З міжнародного досвіду видно, що навіть найкращі ідеї можуть зазнати краху без належного контролю та адаптації до місцевих умов. Україні потрібен не просто закон, а комплексна реформа, яка врахує специфіку нашого економічного середовища.
Як адвокат, я бачу в цьому проєкті велику перспективу. Але вірю, що ключ до успіху – це баланс між інтересами держави, бізнесу та громадян. Адже лише тоді ми зможемо справді наблизитися до європейських стандартів.
- Будівництво на прибережній смузі: деталі розгляду скарги Павло Васильєв 15.03.2025 00:00
- Закон 12093: что следует знать о скидках на штрафы ТЦК Віра Тарасенко вчора о 23:07
- Облігації у 2025: золота можливість чи пастка? Петро Цибуля вчора о 13:23
- Drill, БЕБ, drill Євген Магда вчора о 11:43
- Парламент підтримав "знижку мінус 50%" за порушення правил військового обліку Анна Даніель 13.03.2025 18:24
- Трагедія в Одесі в контексті Рішення ЄС: Де межа відповідальності держави? Дмитро Зенкін 13.03.2025 14:21
- Російське бачення "припиненння війни" Георгій Тука 13.03.2025 09:24
- Які поважні причини неприбуття до ТЦК та СП по повістці? Що треба знати? Віталій Соловей 13.03.2025 01:26
- Ринок автобусів в Україні у 2024 році та прогнози на 2025 рік Микита Гайдамаха 12.03.2025 22:33
- Ограниченно пригодные: кто должен пройти ВВК до 5 июня? Віра Тарасенко 12.03.2025 22:20
- Санкції з металом в голосі Євген Магда 12.03.2025 17:18
- Україна має підтримати прагнення Туреччини вступити в ЄС Любов Шпак 12.03.2025 15:48
- Зелене майбутнє України очима молоді у 2025 році Оксана Захарченко 12.03.2025 14:47
- Стосунки з собою Людмила Євсєєнко 12.03.2025 10:00
- Від США до фронту: контракти, що змінять правила гри Віктор Плахута 11.03.2025 19:56
-
Боровся зі зросійщенням, конфліктував із Трухановим: що відомо про Дем'яна Ганула
8026
-
Трамп, Disney, Леді Гага: передбачення "Сімпсонів" — випадкові жарти чи сценарій нашого майбутнього
Життя 5123
-
14 березня відбудеться березнева повня: о котрій її спостерігати
Життя 3524
-
Euractiv: У ЄС придумали, як обійти вето Угорщини та надати до 40 млрд євро Україні
Фінанси 3224
-
Чому Путін одягнув військову форму, щойно мова зайшла про мир
Думка 2611