Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз
Війну ще не завершено, але стратегії післявоєнного буття необхідно розробляти вже сьогодні.
Своєчасність в цьому питанні допоможе запобігти дезорганізованості одразу після завершення бойових дій і суттєво скоротить перехідний період від воєнного часу до мирного.
Стратегія повоєнної відбудови перш за все має відповідати на три базові питання:
- Що відновлюємо, а що будуємо «з нуля»?
- Де взяти на це ресурси і скільки їх знадобиться?
- Чи впораємось власними силами, чи обов’язковою умовою буде залучення країн-партнерів та міжнародної допомоги?
Зараз неможливо дати більш-менш притомну відповідь на перше питання. Відповідь на третє зрозуміла – так, нам потрібна допомога з боку наших партнерів та міжнародних організацій, як ресурсна, так і консультативна й організаційна. А ось щодо відповіді на друге питання, то вже зараз варто починати пошук ресурсів для відбудови. Бо можливостей державного бюджету, навіть із грантами та донатами від країн-донорів буде недостатньо.
За оцінками Світового Банку, на початок 2023 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становила $411 млрд, на початок 2024 року прогнозні показники зросли до $486 млрд, а зараз ці витрати збільшились вже до $524 млрд. І це ще не остаточні цифри.
На даний час ЄС уже зобов’язався надати Україні до $54 млрд до 2027 року, а країни G7 планує виділити до $50 млрд доларів позик, з яких США вже виплатили $20 млрд, фінансуючи їх доходами від заморожених російських активів. Світовий банк і МВФ також відіграють ключову роль, пропонуючи позики українському уряду. Кабінет міністрів України теж виділяє кошти. Але всього цього недостатньо – гранти, кредити та бюджетні кошти можуть перекрити хіба що 1/3 від потреб, що обраховані на даний час. Залишається прогалина, особливо з урахуванням загальної оцінки в $524 млрд.
Заповнювати цю прогалину доведеться через перемовини про збільшення поточного фінансування за вже визначеними програмами та від тих держав та інституцій, з якими Україна співпрацює. А також через залучення приватних інвестицій, оптимізацію внутрішньої економічної політики, зокрема в її регуляторній та фіскальній складових та через цільові емісії цінних паперів. Окремо варто додати до цього й пошук нестандартних джерел, зокрема краудфандінг, випуск токенів тощо.
Відповідно, на даний час варто розраховувати на такі базові джерела ресурсів як:
- Міжнародна допомога: кредити та гранти. Це традиційне джерело ресурсів, які Україна отримує як від держав-партнерів (кредити) та країн-донорів (гранти) так і від міжнародних фінансових організацій – МВФ, Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), Багатосторонньої агенції з гарантії інвестицій (БАГІ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейського інвестиційного банку (EIБ) тощо.
- Іноземні приватні інвестиції. Для використання цього джерела Україні доведеться перейти від обіцянок до дій у створенні сприятливого інвестиційного клімату та наданні гарантій недоторканості прав власності інвесторів. Нагадаю, свого часі зацікавленість у вкладанні коштів в Україну висловлювали такі відомі приватні фінансові установи як BlackRock і JPMorgan.
- Національний бюджет України. Уряд може виділити кошти з державного бюджету на відбудову, але при цьому важливо оптимізувати витрати та забезпечити ефективне управління фінансами.
- Спеціалізовані фінансові інструменти: бонди на відновлення. Випуск цільових облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позик дозволить залучити кошти від громадян та інституцій різних країн.
- Токенізація. Випуск токенів є досить новим інструментом залучення коштів та оперування ними і містить як позитиви, так і ризики. Токенізація відноситься до процесу конвертації реальних активів, таких як нерухомість, твори мистецтва або фінансові інструменти в цифрові токени на блокчейні. Використання токенів як джерела коштів для відбудови України потребуватиме якісної маркетингової стратегії та постійної роботи в медіасфері для створення та підтримування позитивного іміджу як держави в цілому, так і результативності відбудови зокрема.
- Партнерство з приватним сектором. Державні-приватні партнерства можуть бути ефективними для реалізації великих проєктів відновлення інфраструктури та стабілізації суспільно-політичної ситуації. Є позитивні приклади співробітництва урядів Японії та бізнес-конгломератів – Дзайбацу – щодо спільної роботи зі скорочення безробіття та формування нових виробничих кластерів. У Південній Кореї уряд та фінансово-промислові групи – Чеболь – об’єднали зусилля для вирішення схожої задачі – держава та місцева влада вкладалися в освіту, інженерну інфраструктуру та логістику, а корпорації брали на себе побудову підприємств та забезпечення населення роботою. Окрім того, у зазначених вище прикладах держава брала на себе частину представницьких функцій для просування вітчизняної продукції на зовнішніх ринках, певним чином забезпечуючи маркетингову підтримку для експорту.
- Новітній «План Маршалла» для України. Його реалізація надасть можливість країнам-партнерам компенсувати ті втрати, нехай і частково, які вони зараз мають від розпочатих Трампом тарифних війн. Україна може стати транснаціональним торгівельним хабом для США, ЄС та Китаю.
- Реформа системи оподаткування. Спрощення фіскальної та бухгалтерської звітності та зниження рівня оподаткування збільшить надходження до бюджету через прискорення обернення капіталів та забезпечить більше ресурсів для відбудови.
- Доходи від заморожених російських активів. Тут варто зрозуміти, що розраховувати на передачу Україні всіх російських активів, які зараз «заморожені» в США та країнах Європи немає сенсу. Найбільший утримувач цих активів – Бельгія, була максимально відвертою щодо перспектив ними скористатися. «Ми живемо не у світі фантазій. Ми живемо в реальному світі, де, якщо ви забираєте у когось 200 мільярдів євро, то це матиме наслідки», - наголосив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Проте це не говорить про те, що цей актив не можна використати для потреб України в інший спосіб. Інноваційний підхід, який вже застосовується в ЄС і США, включає використання доходів, отриманих від заморожених російських суверенних активів, для фінансування позик для України. Це не прямі репарації, але використання доходів від активів, що є неочікуваним джерелом, яке може значно допомогти нам у післявоєнній відбудові.
- Благодійна допомога. Залучення коштів через фонди, які займаються збором благодійних внесків, може стати додатковим джерелом фінансування, наприклад, регіональних та місцевих проєктів відновлення.
- Краудфандинг, філантропія, внески діаспори. Вони хоч і поступатимуться в обсягах тим джерелам, що перераховані вище, але й їх не можна недооцінювати. Використання платформ для збору коштів від населення на конкретні проекти відновлення може також бути ефективним, особливо на рівні невеликих громад і місцевого самоврядування.
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева вчора о 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко вчора о 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука вчора о 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 457
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 409
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 281
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 150
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 148
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 6843
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2934
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2452
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1968
-
Скінімалізм — тренд, що спрощує бʼюті-рутину: як доглядати за шкірою просто й ефективно
Життя 1711