Звіт НКРЕКП щодо тарифів — жалюгідний спосіб ввести в оману українців
Вчора, НКРЕКП опубліковано звіт робочої групи щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ (далі — Звіт). Проаналізувавши цей документ, нажаль, вимушені констатувати: єдине, що об
Вчора, НКРЕКП опубліковано звіт робочої групи щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ (далі — Звіт). За задумом Уряду та національного регулятора, цей документ повинен був зняти існуючу соціальну напругу, а також довести обгрунтованість підняття тарифів на природний газ для населення, не давши можливості більше спекулювати на даній темі політичним опонентам. Проаналізувавши цей документ, нажаль, вимушені констатувати: єдине, що обгрунтовує Звіт, це некомпетентність існуючої влади.
Робоча група створена постановою НКРЕКП №178 від 02.06.15, до її складу увійшли представники аудиторських компаній та НКРЕКП. Як зазначала ГО «Публічний аудит» у попередніх дослідженнях з цієї теми, будь-який аудит чи перевірка мають відштовхуватися та проводитися на підставі коректних і достовірних вихідних даних. У випадку з природним газом – хоча б від показників реального споживання, вітчизняного видобутку та його собівартості. Тільки за умови, коли ці дані є, можна реально перевірити обґрунтованість того чи того тарифу.
Що зробив Уряд?
Цитата: «Щоб зняти питання з тарифами раз і назавжди, ми проведемо аудит за участі іноземних компаній». Відповідне доручення було надано НКРЕКП, остання ініціювала створення Робочої групи, звіт за результатами засідань якої, від 23.06.15, ми й аналізуємо.
Перше: у звіті чітко зазначено, що «Робоча група перевірила та підтверджує математичну коректність розрахунків роздрібних цін на природний газ для потреб населення».
Друге: «Робоча група у своїй роботі спирається на інформацію, надану НКРЕКП. Перевірка вихідних даних не проводилась, оскільки це не було метою роботи. Відповідальність за достовірність несуть НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування», відтак, Робоча група пропонує НКРЕКП для підтвердження інформації, зазначеної у першоджерелах, сформувати детальне технічне завдання та провести додаткову комплексну спеціалізовану перевірку з залученням незалежних фахівців».
Наведена цитата з офіційного документа свідчить про таке:
— фактично, аудитори провели перевірку на предмет наявності чи відсутності арифметичних помилок у розрахунках НКРЕКП, як вчителі середньої школи перевіряють контрольні роботи учнів;
— аудитори констатують необхідність проведення детальної комплексної, спеціалізованої перевірки саме вихідних даних, на підставі яких розраховується вартість.
Тепер детально щодо того, які вихідні дані надано НКРЕКП, НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Укргазвидобування»:
— Проект прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на 2015 рік, наданий НАК «Нафтогаз України» листом №8-827/1.8-15 від 05.02.15, згідно з яким обсяг споживання природного газу для потреб населення визначено на рівні 21,3 млрд куб. м.
Із них 14,5 млрд куб. м — споживання безпосередньо населенням, а 6, 8 млрд куб. м — обсяг використаного природного газу теплогенеруючими підприємствами та ТЕЦ для виробництва теплової енергії.
— Запланований обсяг видобутку товарного природного газу, який використовувався робочою групою при підготовці Звіту — 12,800 млрд куб. м, що відповідає обсягу видобутку ПАТ «Укргазвидобування».
—Обсяг імпортного товарного природного газу для потреб населення визначено на рівні 8,500 млрд куб. м, відповідно до прогнозного балансу.Зупинимося на цих вихідних даних.
У прогнозному балансі, чомусь, всупереч ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» на потреби населення не віднесено природний газ, видобутий компанією ПАТ «Укрнафта», яка є державною та на яку поширюється норма Закону, а це в середньому 2 млрд куб. м на рік.
З огляду на це, вже на стадії надання вихідних даних говорити про коректність усіх наступних розрахунків неможливо.
Якби прогнозний баланс було складено коректно та повноцінно, обсяг газу національного видобутку для потреб населення становив би не 12,8 млрд куб. м (саме таку цифру взято для розрахунку), а щонайменше 14,8 млрд куб. м, при цьому пропорційно би зменшилась імпортна складова в структурі вартості – з 8,5 млрд куб. м до 6,5 млрд куб. м.
Наступні вихідні дані — це ціни на структурні складові тарифу, до яких віднесено:
1. Ціна визначена НКРЕКП на товарний природний газ власного видобутку для ПАТ «Укргазвидобування» (постанова №502 від 03.03.15) — 1 590 грн за 1000 куб. м.
2. Ціна імпортного газу, за оцінкою НКРЕКП, $ 270 при курсі 21,7 грн / 1$ = 5 859 грн за 1000 куб. м.
Акцентуємо Вашу увагу, що ціна природного газу національного видобутку взята як константа і не перевірялась на предмет обґрунтованості.
Зі свого боку зазначимо, що в ціні 1590 грн за 1 000 куб. м природного газу 70 % становить рента, а саме видобувне підприємство отримує 477 грн із кожної 1000 куб. м газу.
Тобто, робоча група не дає відповіді на запитання, скільки коштує видобуток природного газу самому газодобувному підприємству.
До розрахунку вартості імпортного природного газу зауваження відсутні.
Аналізувати розрахунки Робочої групи немає сенсу, оскільки це операції додавання, ділення та множення, які не потребують спеціальних знань та можуть бути виконані учнями 5-6 класів, навіть буз калькулятора.
Для наочності наводимо витяги:
Навіть при тому, що вихідні дані не витримують критики, не можна оминути такого факту: за розрахунками аудиторів середня ціна реалізації природного газу для потреб населення на 3 000 гривень менша за тариф – це без ПДВ. Якщо врахувати ПДВ, то маржа становитиме 2000 грн на кожній 1000 куб. м.
Аргументи влади про тариф у 3600 грн за 1000 куб. м ми відкидаємо, оскільки з 01.04.16 він буде скасований. Аргументи щодо фінансування субсидій також, оскільки вони фінансуються за рахунок ренти, яку закладено в закупівельний тариф, який, у свою чергу, сплачується у будь-якому випадку.
Як наслідок, виникає запитання: що це за маржа в 2000 грн та для чого вона? Відповідь проста і вона незмінна – це ціна, яку кожен із нас платить за те, щоб НАК «Нафтогаз України» ліквідувати діру у власному кошторисі під назвою перевищення витрат над доходами. Це наша з вами плата за «їх» благополуччя, рентабельність, беззбитковість.
Станом на сьогодні та в подальшому в складових структури тарифу на природний газ відсутні будь-які підстави до підвищення (крім випадку, якщо в Україні не відбудеться нового етапу девальвації та зростання імпортної ціни на природний газ).
Натомість ці складові можуть лише зменшуватися, при чому обґрунтовано, а саме: за рахунок зниження ренти; за рахунок збільшення обсягу природного газу національного видобутку; якщо Уряд найде в собі сили примусити державну власність (ПАТ «Укрнафта») працювати на інтереси власних громадян, а не на комерційні інтереси бізнес-структур; за рахунок технічного аудиту та перевірки реального обсягу споживання природного газу населенням, теплогенеруючими підприємствами; за рахунок проведення технічного аудиту обліку природного газу в ГТС тощо.
Таким чином, про що говорить Звіт комісії? Про те, що
— обсяги споживання недостовірні;
— обсяги видобування неповні, необґрунтовані та некоректні;
— ціни складових частин тарифу на предмет обґрунтованості не перевірялись.
Відповідно, і розрахунки, які зроблені на підставі некоректних та брехливих показників, не можуть вважатися доведеними чи обґрунтованими.
Робоча група не дає відповіді на запитання:
— який обсяг фактичного споживання природного газу населенням?;
— який обсяг власного видобутку?;
— яка собівартість видобутку 1000 куб. м природного газу без врахування податків, ренти, інших платежів?
Вказані питання не були предметом перевірки, аудитори не ставили за мету їх вирішити.
На нашу думку, це зроблено умисно для введення в оману власного населення. Оскільки, як вбачається навіть із публікацій у ЗМІ, Уряд та НКРЕКП подають інформацію про результати перевірки таким чином: «Робоча група щодо розкриття інформації стосовно методології формування та проведення огляду розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постановою від 03.03.2015 № 583 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 03.03.2015 за № 242/26687, підтверджує коректність розрахунку….».
Це нагадує не більше, ніж бажання відкупитися від народу дешевою ціною. Про недоцільність таких перевірок ми неодноразово зазначали, звертаючи увагу на необхідність вирішення проблеми комплексно.
ГО «Публічний аудит» ще раз наголошує, що газу національного видобутку повністю вистачає для потреб населення. В Україні всього офіційно видобувається (з урахуванням видобутку комерційними структурами) близько 22 млрд куб. м природного газу, яких вистачить і для потреб населення, і для теплогенеруючих компаній навіть за показниками згаданого вище Прогнозного балансу. Більше того, за умови приведення нормативів споживання тепла та природного газу у відповідність реаліям, забезпечення повного комерційного обліку цього ресурсу, ми переконані, що його буде в надлишку.
Собівартість видобутку природного газу в Україні (без податків та зборів) не перевищує $ 20. При такій собівартості Уряду достатньо привести до розумного показника ренту, що стягується з кожної 1000 куб. м газу, зменшити непомірні апетити НАК «Нафтогаз України» до 10 % від вартості товарного природного газу за послуги посередника з перепродажу (400 грн замість 2000 грн) – тоді не буде жодної необхідності проводити аудити тарифів.
Зробивши це, тариф для населення буде становити не більше 3500 грн за 1000 куб. м.
- Права, гарантовані Конституцією України, які неможливо обмежити Світлана Приймак 18:21
- Процедура видачі Держпрацею дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки Євген Морозов 10:32
- Сила чи емпатія Наталія Тонкаль вчора о 20:57
- Видалення з реєстру старої щорічної декларації депутата та подання виправленої Євген Морозов вчора о 16:07
- Справедливість по-українськи: забрати в бідних, збагатити чиновників Андрій Павловський 15.11.2024 22:06
- Перевибори у Німеччині. Нові проблеми чи можливості для України? Галина Янченко 15.11.2024 17:33
- Особистий бренд – ваш новий бізнес-актив Наталія Тонкаль 15.11.2024 14:39
- Нові правила управління державним майном та реалізації арештованих активів Дмитро Зенкін 15.11.2024 14:09
- Обміняйте Шевченка Євген Магда 15.11.2024 13:56
- Університети і ринок праці: взаємозалежність Юрій Баланюк 15.11.2024 13:37
- Виїзд дитини за кордон під час війни: порада від сімейного адвоката Світлана Приймак 15.11.2024 12:59
- Право постійного землекористувача надавати земельну ділянку в оренду третій особі Євген Морозов 15.11.2024 11:16
- ІТ в США та в Україні: порівняння зарплат, витрати та перспективи Сергій Хромченко 15.11.2024 10:39
- Воднева галузь США після обрання Трампа: чи зупинить Америка рух зеленого водню? Олексій Гнатенко 15.11.2024 09:15
- Форвардні контракти на ринку електроенергії ЄС: як працювати з вигодою та без ризиків Ростислав Никітенко 14.11.2024 11:55
-
Темні емпати: який це тип особистості та що про них кажуть психологи
Життя 9879
-
Комедія з Монікою Белуччі та продовження легендарного "Гладіатора": чотири кіноновинки тижня
Життя 7276
-
Чи корисно їсти лише раз на день?
Життя 5450
-
Секрет дорогих яєць. Як виробники задерли ціни та збільшили експорт
Бізнес 5181
-
NASA та Microsoft запустили чатбот на основі ШІ, що відповідає на питання про Землю
Бізнес 4084