Як пандемія вплинула на винну індустрію: виклики, рішення та перспективи
Винна індустрія у 2020 році на тлі коронакризи пережила великі потрясіння. Як вплинула на галузь пандемія COVID-19 та чи можна очікувати на позитивні зрушення, пропоную проміркувати разом
Великі потрясіння
У першу чергу, про великі потрясіння на тлі пандемії свідчить стан споживчого ринку. Згідно з даними, наданими OIV (Міжнародна організація винограду і вина), світове споживання вина в 2020-му було на 3% менше в порівнянні з 2019 роком, і досягло найнижчого зареєстрованого рівня споживання з 2002 року. У 2020 році обсяг світового експортного ринку вина також продемонстрував помітне падіння вартості в порівнянні з 2019 роком – до 29,6 млрд євро (-6,7%).
Під час локдауну люди, зазвичай, балували себе вином в якості компенсації за скасовані свята або відпустку за кордоном. Втім, експерти відзначають падіння попиту на вина (особливо - ігристі) через відсутність світських заходів, де їх зазвичай вживають. Наприклад, поставки шампанського в 2020 році знизилися на 18% в порівнянні з 2019-м (що еквівалентно скороченню на 60 млн пляшок, або 1 млрд євро фінансових втрат).
Серед негативних економічних наслідків кризи COVID-19 - зниження споживчої купівельної спроможності. При цьому, міжнародні експерти пророкують, що зростатиме попит на регіональні вина місцевих виробників. Але в будь-якому випадку, сьогодні ми тільки намагаємося оцінити ступінь соціально-економічних наслідків пандемії для українського виноробного сектору, щоб визначити «чистий ефект» від кризи, так і здобути досвід, який точно стане в нагоді у постковідну епоху.
Мовою цифр
Перші 5 місяців 2020 року показали рекордно-глибоке просідання в обсягах виробництва виноробної продукції. Так, обсяги виробництва ігристого вина за 5 місяців 2020 року склали 431 тис.дал проти 543 тис.дал за порівнянний період 2019 року. Варто було припустити, що ще довгий час приріст в категорії вин буде, по суті, не зростанням, а відновленням обсягів, проте за перші 5 місяців поточного року в Україні було вироблено 734 тис.дал ігристих.
Аналізуючи обсяги продажів в категорії тихих вин, за результатами двох кварталів 2021 року, галузі вдалося повністю повернутися до до-ковідних показників 2019 року (13.5, 13 і 13.5 млн пляшок вина українського виробництва були продані за перші 5 місяців 2019, 2020 і 2021 років, відповідно). Цей же тренд підтверджується і відновленням індексу довіри споживачів (82.8, 76.3 і 77.3 пунктів за підсумками 2 кварталу 2019, 2020 і 2021 років, відповідно), попит на товари повсякденного вжитку, куди відноситься і вино. Згідно з інформацією компанії Nielsen в 2018-2019 рр, у кожного четвертого споживача України не залишалися вільні кошти після придбання товарів першої необхідності, і лише 28% витрачали гроші на розваги поза домом. Локдаун двох років не тільки спричинив зменшення доходів населення, але і позбавив ринок основного каналу його розвитку - HoReCa. Хоч даний канал не є тим, що генерує основні обсяги збуту (на нього припадає близько 10% від загального обсягу продажів), але саме він стимулює розвиток культури споживання вина, і як наслідок, - зростання категорії в інших каналах збуту - modern trade і traditional trade. Отже, з поверненням до регулярної роботи закладів громадського харчування, варто очікувати і зростання споживання вина на душу населення в Україні. Так, на сьогодні цей показник становить близько 5 літрів вина на душу населення, в той час як в сусідній Польщі - 21 літр.
Фокус на онлайн
Крім зміни споживацького ставлення до напоїв, через великий локдаун і обмеження, накладені на роботу готелів та ресторанів, відбулася різка зміна купівельної поведінки людей, які могли купувати вина тільки в найближчих продуктових магазинах і в Інтернеті.У відповідь на це виробники і ритейлери постаралися максимально перебудувати свій маркетинг, сфокусувавши його на онлайн-каналах. 60% виробників вина та близько 50% ритейлерів активізували спілкування зі своїми клієнтами через соціальні мережі (Facebook, Instagram і т.д.), а 23% відкрили онлайн-магазини. Майже кожен четвертий виробник вина і кожен п'ятий ритейлер проводили онлайн-дегустації та пропонували послуги доставки. Таким чином, виробники вина зосередилися безпосередньо на споживачах і шукали нові канали збуту.
За даними компанії Kantar Україна, серед українських споживачів суттєво зросла частка тих, хто віддає перевагу онлайн-купівлі.
Цифрова трансформація і онлайн-комунікації у виноробній галузі, розвиток яких значно прискорила пандемія COVID-19, безперечно, залишаться і в майбутньому.
Експерти впевнені, що пряма поставка споживачеві D2C (direct-to-consumer) і в постковідний час буде тільки нарощувати оберти. Адже таким чином виробники і ритейлери отримують більш широку аудиторію, з якою можуть спілкуватися і дізнаватися, яким продуктам споживачі віддають перевагу, а також просвіщати і підвищувати культуру споживання.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3803
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 370
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 262
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23547
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17415
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17335
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13808
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11979