Успіх антикризової монетарної політики – у комплексному підході
Під час кризи всім світовим економікам, незалежно від рівня їх розвиненості чи стійкості, непереливки.
Тому уряд кожної країни намагається застосувати спеціальні антикризові програми та інструменти.
У нас в Україні чомусь прийнято дивитися на захід і казати: «От у них добре підтримують громадян та бізнес - кредитами, додатковими преференціями та іншим, а у нас погано!» Але під час моїх трирічних наукових досліджень вітчизняної економіки, зокрема, її ядра – податкової системи, я дійшов висновку, що окремі інструменти та реформи не можуть бути ефективними, якщо застосовуються точково, в стилі гасіння пожеж. І в цьому головна проблема нашого Уряду – антикризові заходи застосовуються, а комплексна програма відновлення економіки так і не затверджена й реформування податкової системи стоїть на місці.
У попередніх двох блогах я проаналізував, чому «доступні» кредити в Україні так і не стали доступними, і які ризики для нашої країни несе безпрецедентне зниження процентних ставок. Сьогодні познайомлю вас ще з кількома інструментів антикризової монетарної політики та різними прикладами світових економік.
Пом'якшення вимог до фінансових організацій й до наданих фінансовими організаціями застав
На мій погляд, саме у цьому напрямку Кабінет Міністрів і НБУ спрацювали на 100%.
НБУ змінив розрахунок резервних вимог (з 11 квітня), щоб вивільнити ще трохи ліквідності в національній валюті. Банкам пропонується утримуватися від виплати дивідендів до жовтня 2020 року, забезпечуючи фінансовим установам додатковий запас міцності. Місцеві перевірки і стрес-тестування банків були відкладені. Парламент затвердив і вже ввів в дію НБУ рішення про підтримку поточного мінімального статутного капіталу банків, і НБУ прийме постанову про скасування вимог до мінімального статутного капіталу, які будуть збільшені з 200 млн. грн. до 300 млн. грн. до кінця 2020 року з подальшим збільшенням до 500 млн. грн. до липня 2024 року.
На підтримку банківського сектора НБУ прийняв рішення не застосовувати до банків і банківських груп до червня 2021 року санкції за порушення вимог до достатності капіталу, вимог до ліквідності, кредитного ризику, а також обмежень на операції між банком та інвесторами, пов'язані з субординованим боргом. Таке рішення буде застосовуватися тільки в тих випадках, якщо порушення виникли через негативний вплив карантинних та обмежувальних заходів на банк або банківську групу і за умови, вони не порушують нормативи достатності капіталу та коефіцієнти ліквідності відповідно до статей 75 і 76 Закону "Про банки і банківську діяльність". Рішення не поширюється на банки, які, незважаючи на рекомендації Нацбанку, розподілили прибуток за 2019 рік за рахунок дивідендів.
Валютна інтервенція
Валютна інтервенція — значний разовий цілеспрямований вплив національного банку країни на валютний ринок і валютний курс, що здійснюється шляхом продажу або закупівлі великих партій іноземної валюти. Валютна інтервенція здійснюється для регулювання курсу іноземних валют в інтересах держави.
Центральний банк Норвегії різко збільшив продажі валюти з суверенного фонду для фінансування державних витрат: наприкінці лютого він оголосив, що продажі складуть 500 млн крон в день (близько $ 46 млн), але менше ніж через місяць підняв планку до 1,6 млрд крон (близько $ 148 млн). Аналогічно вчинив Банк Росії, оголосивши про додаткові продажі доларів з Фонду національного добробуту в разі зниження ціни на нафту нижче $ 25 в рахунок продажу акцій «Сбербанка» уряду. Тим самим був позначений умовний рівень підтримки рубля при обвальному зниженні нафтової ціни. Банк Ізраїлю укладає тижневі валютні свопи для надання банкам доларової ліквідності.
Готовність проводити валютні інтервенції висловили Національний банк Чехії, Банк Мексики, Центральний банк Чилі, Центральний банк Домініканської Республіки та інші.
У період пандемії Національний банк України (НБУ) підвищив обсяги валютної інтервенції.
Обсяги валютних інтервенцій НБУ за роками (млн. дол. США)
Рік | продаж | купівля | Сальдо (продаж − купівля) |
2018 | 1801 | 3173 | -1372 |
2019 | 529 | 8462 | -7933 |
7 міс. 2020 | 3291 | 4055 | -763 |
джерело – Мінфін
Додаткові інструменти на прикладах розвинених економік
США
• Федеральна резервна система (ФРС) заявила про запуск Програми захисту зарплат (Paycheck Protection Program). В рамках даної програми відкрили нову кредитну лінію для фінансових компаній, які можуть запозичувати у Федерального Резерву (за ставкою 0,35%), надавши як заставу кредити, видані малим підприємствам для фінансування їх витрат на зарплати. Кредити в свою чергу гарантуються Адміністрацією Малого Бізнесу (Small Business Administration) - федеральним органом, створеним з метою фінансування і підтримки малих підприємств. Кредитна лінія буде доступна до 30-го вересня.
Англія
Створено Фонд Комерційного Фінансування для боротьби з економічними ефектами Covid (Covid Commercial Financing Facility, CCFF).
За рахунок резервів Банка Англії CCFF буде забезпечувати фінансування підприємствам шляхом викупу короткострокових (з терміном погашення до 1-го року) комерційних паперів (деномінованих в фунтах стерлінгах), випущених нефінансовими фірмами, «які роблять суттєвий внесок в економіку». Викупи будуть зроблені і на первинному, і на вторинному ринках. Умови фінансування CCFF будуть порівнянними з умовами, що існували на ринку до пандемії. CCFF буде доступний, як мінімум, протягом 12 місяців для фірм, які були в стабільному фінансовому стані до пандемії, що буде визначатися їх кредитним рейтингом. Фінансування також буде доступно для фірм, які вперше випускають комерційні папери. Дана міра націлена на забезпечення безперебійної операції бізнесів, шляхом підтримки ліквідності підприємств для виплат працівникам і постачальникам навіть при нестачі грошових потоків.
Китай
Політика Народного Банку Китаю (НБК) істотно відрізняється від політик регуляторів США та ЄС, а також деяких азіатських країн, таких як Південна Корея. Заходи, вжиті НБК, більш консервативні: не було агресивних знижень ключових ставок або об'ємних операцій на відкритих ринках. Аналітики дотримуються думки, що НБК розглядає спалах COVID-19 як «шок для пропозиції, в разі чого пом'якшення грошово-кредитної політики може допомогти тільки в певній мірі».
• НБК знизив ключову ставку за кредитами зі строком погашення до 1-го року всього на 0.1% (з 4.15% до 4.05%) і з терміном погашення до 5 років на 0.05% (з 4.8% до 4.75).
• 13-го березня НБК оголосив про зниження резервного вимоги до банків на 50 (для 6 найбільших банків) - 100 базисних пунктів. Результатом зниження резервного вимоги стало звільнення 550 млрд юанів, доступних для постраждалої від COVID-19 економіки. 3 квітня НБК заявив скорочення норми резервування для малих і середніх банків.
Реформування податкової системи - шлях виходу із економічної кризи
Отже, ми бачимо, що інструментарій як в Україні так і в розвинених країнах світу застосовується найрізноманітніший. Та, я впевнений, що одним з важливіших кроків до виходу з кризи саме в нашій країні є реформування її податкової системи.
Під реформуванням я розумію - оптимальну структуру податкових органів, діджиталізацію взаємодії платників податків та податківців, зниження податкового та адміністративного навантаження на бізнес та громадян.
Наша система оподаткування повинна увібрати в себе кращі особливості систем розвинених економік, наприклад, Німеччини та Китаю:
• Стабільність. Проведена у Німеччині реформа забезпечила дешеву і ефективну податкову систему в довгостроковому періоді.
• Гнучкість. У Китаї під час криз і змін макроекономічних показників змінюються ставки податків і зборів.
Але сьогодні робота Уряду України більше нагадує гасіння пожеж. Антикризові заходи більше обумовлені політичними іграми і виконанням вимог міжнародних організацій, ніж комплексною роботою зі стабілізації економіки і системи оподаткування. Це може привести до поглиблення кризи.
- Розпорядження майном "цивільного подружжя" при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов вчора о 20:34
- JIT – концепція, час якої настав Наталія Качан вчора о 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева 21.12.2024 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов 21.12.2024 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов 21.12.2024 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник 21.12.2024 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1299
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1264
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 567
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 562
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 241
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 12759
-
Рекордно подорожчав овоч, який є унікальним засобом від застуди
Бізнес 6428
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4418
-
Вісім треків тижня: новий фіт Соловій і Дантеса та зимова лірика Jerry Heil
Життя 4274
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3272