Що чекає українську економіку після карантину?

Цього тижня розпочалася перша хвиля послаблень карантину й відразу ж прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про можливість його продовження і після 22 травня.

Економіка України й у «докарантинні» часи була нестійкою, а зараз взагалі постає питання про те, як  її реанімувати.

Щоб оцінити масштаб проблеми, пропоную ознайомитися з декількома прогнозами відносно ВВП:

Прогноз українського уряду. Під час прийняття закону №3279-д від 11.04.2020 щодо коригування держбюджету було спрогнозовано, що український ВВП цього року впаде на 4,8% (нагадаю, у докризовий період очікувалося зростання на 3,7%). 

Прогноз МВФ - падіння ВВП на 7,7% із відновленням росту у 2021 на 3,6%.

Прогноз аналітиків J. P. Morgan– падіння на 5,1% із відновлювальним ростом у 2021 році – на 6,3%.

Я впевнений, що прогноз МВФ є дещо заниженим через його суб’єктивність. Адже головним чинником зміни ВВП ця організація бачить в отриманні Україною чергового транша, від неї самої. Отже, найбільш вірогідний показник знаходиться десь посередині - між урядовим прогнозом та прогнозом J.P. Morgan.

Що може вплинути на показник ВВП у 2020 році?

Отримання траншу від МВФ. Україна виконала для цього всі умови, включно із прийняттям банківського закону, який у медіа називають «антиколомойським». Саботування його прийняття шляхом подання 16 тисяч правок подолано, а тому є перспектива отримання траншу вже в кінці травня.

Зміна доходної та витратної частин бюджету. Скорочення податкових надходжень становитиме близько 79,5 млрд. грн. Очевидно, що головні податки, які «просядуть», - це ПДВ та акциз. Компенсувати такі втрати будуть за рахунок прибутку та дивідендів комунальних підприємств – держава розраховує отримати 68,01 млрд. грн., що на 26,7 млрд. грн. перевищує попередній план.

Держава також скорочує свої видатки, і, як завжди, першими «під ніж» потрапляють культура, спорт, освіта та соціальна допомога. Але ж значно зросли видатки на боротьбу із епідемією коронавірусу – створено спеціальний фонд обсягом 64,6 млрд. грн.

Підвищення рівня ділової активності.

Так, карантин заморозив економіку і більшість прогнозів якраз і ґрунтувались на вказаному падінні. Тепер першочерговим завданням держави є забезпечення потужного позитивного «стрибка». Сьогодні саме той час, коли вірні кроки та рішення можуть створити сприятливе становище для інвестування в українську економіку.

Як реанімувати українську економіку?

Запровадити доступні кредитні програми

Схоже, що банківський сектор поточну кризу переніс задовільно. На відміну від 2008-го та 2014 років не було масових банкрутств банків та рефінансувань з боку держави. Облікову ставку НБУ було безпрецедентно знижено до 8%, що було б не можливо за «хворої» банківської системи. І це - сприятливе підґрунтя для початку впровадження національних кредитних програм. Забезпечення доступних кредитів для бізнесу та громадян є критично необхідним за існуючого браку ліквідності та відсутності оборотного капіталу.

За відсутності джерел фінансування будь яке підприємство зосередиться на скороченні витрат та тотальній економії. Економити будуть і прості громадяни, що в період карантину отримували, в кращому випадку, 75% своїх доходів. Про яке зростання економіки за таких умов може йти мова?

Отже, забезпечення ліквідності – це визначальний чинник. Уряду та Нацбанку необхідно розробити таку програму кредитування, що забезпечить підприємців доступними кредитними коштами з низькими процентними ставками та зручними графіками погашення, й виключить бюрократичну тяганину в їх наданні.

За умовами прогнозованої інфляції в 7% вказане збільшення грошової маси не спричинить критичних негативних наслідків. Крім того, варто враховувати, що відповідно до консенсус-прогнозу Мінекономіки на 2020-2021 роки, падіння інвестицій у 2020 році становитиме 14,8%. За такого вагомого падіння інвестицій саме держава повинна взяти на себе роль головного інвестора.

Зауважу, що надання пільгових кредитів та інших послаблень це не просто допомога бізнесу та «проїдання» державних грошей. Ці гроші повернуться у вигляді податків та зборів. На відміну від незрозумілих маніпуляцій на валютному ринку, фінансування розмитих та сумнівних «програм розвитку», створення та утримання безлічі непрацюючих антикорупційних органів.

Заохочувати підприємців до відновлення та створення робочих місць

Сьогодні рівень безробіття в Україні оцінюється у 10,1%. На ріст цього показника мали вплив як скорочення штату підприємств у зв’язку із неможливістю роботи в період карантину, так і повернення з-за кордону наших «заробітчан». Тепер перед державою стоїть завдання не просто відновити втрачені робочі місця, а й створити нові. Очевидно, державний сектор не в змозі в короткі строки створити необхідну кількість нових робочих місць, отже знов вся надія на бізнес. З цього виходить і потреба лібералізувати підхід до сплати «зарплатних» податків, передусім ЄСВ. Законопроектом №3329-д від 30.04.2020 передбачається звільнення ФОП від сплати ЄСВ до 31.05.2020, що є логічним, але аж ніяк не достатнім! Відстрочення сплати вказаного податку необхідно подовжити до кінця 2020 року - це значно знизить податкове навантаження на роботодавців й дасть можливість створювати нові робочі місця.

При цьому звіт про прийняття нового працівника потрібно залишити та прив’язати до нього отримання автоматичної пільги. Наприклад, при прийнятті на роботу нового співробітника, понад попередню штатну чисельність, - підприємство повинно отримати пільгові умови кредитування із ставкою, що має становити нижче за 5-7-9%.

Діджиталізація сервісів та зменшення бюрократії

Нагадаю, що законопроектом №3329-д від 30.04.2020 передбачено значне спрощення бюрократичних процедур, пов’язаних із реєстрацією ФОП та фізичних осіб. Цей крок правильний, однак це лише початок роботи з усунення паперової тяганини та інших перепон для ведення бізнесу. І карантинні обмеження стали гарним приводом для тестування дистанційних сервісів. Вважаю, що цей тренд повинен зберегтися, а контакти підприємців з чиновниками звестися до мінімуму.

До речі, у комплексній програмі реформування податкової системи України «Від нестабільності до гармонії», яку я розробив разом з експертами Ради інституційних реформ, передбачене створення цифрової, зручної та зрозумілої для підприємців, інформаційно-аналітичної системи, єдиної для Податкової і Митної служб, Служби фінансового моніторингу, Служби фінансового аудиту та Служби фінансових розслідувань. Завдяки єдиній системі цих відомств з’явиться можливість доступу як підприємців так і контролюючих органів до необхідної інформації і сервісів, виявлення без участі людини потенційно ризикованих транзакцій тощо. Тобто бюрократичний та корупційний чинник буде зведено до мінімуму, що дуже важливо під час відновлення економіки.

Використання бюджетних коштів для стимуляції розвитку підприємництва

Якщо уряд вкрай неохоче іде на зниження податків – можливе використання їх частини для фінансування критично важливих сфер економіки. Наприклад, було б доцільно прийняти бюджетне правило, за яким 2% від сплаченого бізнесом ПДВ спрямовувати виключно на фінансування пільгового кредитування для того самого бізнесу. Відносини держави та підприємців мають бути взаємовигідними. Це призведе до відновлення та розвитку підприємств, збільшення оборотів бізнесу, і, як слідство, до збільшення сплати тих самих податків у найближчому майбутньому.