В даній статті встановлюється правомірність надання особам, які працювали у вихідні дні, грошової компенсації в подвійному розмірі.
У випадках, які отримали своє закріплення в національному законодавстві,працівники виконують обов’язки, що покладені на них трудовим договором, увихідні дні. Чи може вказана робота компенсуватися вищезгаданим особам наданнямгрошової винагороди в подвійному розмірі?
Правове регулювання вищенаведеного питання відбуваєтьсяза допомогою окремих законів. Зокрема юридична регламентація трудових правовідносин,функціонуючих щодо робіт, які виконують у вихідні дні особи похилого віку,
здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпПУкраїни).
Наймані працівники є одними з головних учасниківзгаданих відносин. Такі суб’єкти, працюючи за строковим чи безстроковимтрудовим договором, водночас створюють майнові чи немайнові блага, які в своючергу приносять значну користь суверенній Україні, що трансформується в правовудержаву. та її згуртованому народу, який еволюціонує в громадянське суспільство.
Трудове законодавство гарантує найманимпрацівникам юридичний статус, що, будучи багатоаспектним, водночас включає всебе відповідні елементи, одними з яких є різноманітні за своєю сутністюсоціально-економічні права. Кожна зі вказаних можливостей, будучи передбаченоювідповідним законом, в той же часповинна забезпечити повну економічну свободу таких осіб.
Право на працю є одним з найважливіших соціально-економічнихправ, реалізовуючи яке найманий працівник може забезпечити пристойний рівеньматеріального й духовного благополуччя своєї благочестивої та вмілої сім’ї.Таку можливість вітчизняним законодавцем закріплено в юридичних нормах, що охопленіч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
Згадане право може реалізовуватися в різніпроміжки календарного тижня. Зокрема з чіткого та недвозначного змісту ч. 1 ст.71 КЗпП України випливає, що наймані працівники можуть виконувати різні засвоєю суттю обов’язки, які в свою чергу передбачені трудовим договором, увихідні дні.
Чинне законодавство передбачає можливі видисправедливої компенсації легальної праці, яка виконується у вказаний проміжоккалендарного тижня. Зокрема відповідно до юридичної норми, охопленої ч. 1 ст.72 КЗпП України, фізичні особи, якіпрацювали у вихідні дні, за домовленістю з працедавцем можуть отримати грошовувинагороду в подвійному розмірі.
Отже, національним законодавством незаборонено працедавцеві вчиняти різнідіяння, які не суперечать юридичним нормам і моральним імперативам. Зокремаданій особі дозволено надати найманим працівникам, що трудилися у вихідні дні, справедливукомпенсацію, одним з ймовірних різновидів якої є грошова винагорода в подвійномурозмірі.
