Як Україна рухається у напрямку визнання електронних підписів?
За останній час в Україні було прийнято низку важливих законів, які посприяли розвитку цифрового ринку.
Увесь світ сьогодні нагадує «цифрову лабораторію», де впроваджуються нові інноваційні рішення. Такі зміни сприяють збільшенню інвестицій, покращенню бізнес клімату, економлять кошти та покращують екологію.
За останній час в Україні було прийнято низку важливих законів, які посприяли розвитку цифрового ринку. На сьогодні, Міністерство цифрової трансформації України спільно з Міністерством інфраструктури України за участі представників бізнесу та громадськості працюють над цифровізацією сфери вантажних перевезень. Одним із необхідних рішень є впровадження міжнародної електронної товарно-транспортної накладної (e-CMR). Серед перших завдань на цьому шляху є забезпечення технологічної сумісності електронних цифрових підписів, адже сьогодні це є однією з перешкод.
У червні 2020 року Парламент прийняв ЗУ «Про приєднання України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів про електронну накладну». Це створило підґрунтя для міждержавного обміну даними у сфері автомобільних вантажоперевезень та побудови цифрових транспортних коридорів з ЄС.
Основним документом, що регулює відносини України з ЄС, є Угода про асоціацію (далі - Угода). Вона, серед іншого, передбачає, що ціллю асоціації є запровадження умов для посилення економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України з внутрішнім ринком ЄС. Угода також включає питання визнання сертифікатів електронних підписів.
Конкретні заходи та часові рамки для наближення законодавства України до законодавства ЄС визначені в Плані заходів з виконання Угоди про асоціацію (далі - План). Планом передбачено, що українська сторона має до 31.12.2023 року забезпечити технологічну сумісність (інтероперабельність) електронних підписів, в тому числі транскордонну.
Станом на травень 2021 року відбувається поступове виконання вищезазначеного завдання. Зокрема, були реалізовані наступні кроки:
• Прийнято постанову КМУ, яка визначає механізм взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу з метою забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав;
• Прийнято постанову КМУ, яка визначає вимоги у сфері електронних довірчих послуг та порядок перевірки дотримання вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг;
• Приведено у відповідність з міжнародними та європейськими стандартами національні акти технічного регулювання у сфері електронних довірчих послуг (інфраструктури відкритих ключів).
Однак, поки що не виконаним залишається одне з ключових завдань, а саме:
• Не забезпечено взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів, зокрема шляхом укладення міжнародного договору.
Ще у 2019 році Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифра) повідомило, що надіслало до Євросоюзу запит щодо укладення двосторонньої угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг.
Однак, відповідно до листа Мінцифри, датованого кінцем 2020, з іноземними державами не укладено жодного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, а жоден кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави не виявив наміру підтвердити, що його діяльність відповідає вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Фактично вказана обставина позбавляє бізнес можливості укладати міждержавні контракти за допомогою електронних підписів, перевіряти електронні підписи, створені іноземцями, та підписувати інші електронні документи.
Відзначимо, що робота Мінцифри в даному напрямку не зупиняється. Так, було розроблено дворічний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг (далі - Спільний план). Попри те, що Спільний план має неофіційний характер, він має важливе значення для забезпечення сумісності електронних підписів і конкретизує кроки, спрямовані на просування співробітництва між Україною та ЄС у сфері електронних довірчих послуг. Передбачається, що документ буде регулярно оновлюватися на основі діалогу та згоди обох сторін.
Відповідно до Спільного плану, до вересня 2021 року українська сторона має здійснити наступні кроки:
- завершити пілотний проєкт eSignature, започаткований проєктом EU4Digital, для досягнення транскордонного взаємного визнання кваліфікованих електронних підписів шляхом забезпечення належної перевірки створеного підпису;
- запустити пілотний механізм про взаємне визнання е-підписів між Україною та Естонією, в продовження проєкту EU4 Digital eSignature.
Мінцифра поступово рухається у напрямку виконання Спільного плану. Здійснено перші кроки до взаємного визнання електронних довірчих послуг. Міністерство вже взяло участь у спільному пілотному проєкті з Естонією. У результаті з’явиться технічна можливість перевіряти е-підпис Естонії в Україні та навпаки.
Отже, питання сумісності електронних підписів є важливим для забезпечення економічних взаємовідносин з країнами Східного партнерства та ЄС. Україна продовжує впроваджувати законодавство ЄС і реалізовувати пілотні проєкти для поглиблення наявної співпраці. Однак, на сьогодні процес міжнародних вантажних перевезень вимагає не лише послідовних дій від української сторони, але і комплексного підходу з боку ЄС.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 539
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 185
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 59504
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
30301
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12882
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 12802
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 9998